Справа № 2-а-2977/11
08 серпня 2011 року
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Чигиринському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,-
У липні 2011 року позивач звернулася до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, щовона належить до соціальної категорії «Дитина війни»та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач, всупереч чинному законодавству, з 2006 року допомогу у вказаному розмірі не виплачує, на її звернення про перерахунок пенсії відповідач відмовляє. У зв'язку з наведеним позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, провести відповідні нарахування та виплати з 01.12.2010 року по дату винесення рішення по справі з відповідним збільшенням прожиткового мініму для осіб, які втратили працездатність, судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, у якому він посилається на те, що на виплату даного підвищення до пенсії не визначено видатки держави, та не виділено відповідні кошти, і кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, а виплата зазначених надбавок здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, ч. 3 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується, де просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, де просить врахувати ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою суду від 01 серпня 2011 року провадження у справі в частині вимог, які виходять за межі строку на звернення з даним позовом до суду, залишені без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи встановлено, що позивач має статус дитини війни, який підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", їй, як дитині війни, з 01.01.2006 року, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Разом з тим, відповідач проводить позивачу нарахування надбавки та її виплату відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка видана у розвиток Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", і дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, сума якої є значно меншою ніж передбачено законодавством.
При виконанні своїх повноважень відповідач не враховує, що зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, за конституційними нормами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни", і він має право з 22.05.2008 року на отримання щомісячної соціальної допомоги, як дитина війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до цього Закону, розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Статтею 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що основні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому, ст.19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки, будь-яким іншим законом, окрім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, слідує висновок про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни. .
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням -забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Виходячи зі змісту Конституції України та наведених нормативно-правових актів, вважаю безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем, і вказані доводи не є підставою для відмови в задоволенні позову.
Позов подано в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом своїх прав, встановлений ч.2 ст.99 КАС України.
Разом з тим, спірні відносини між сторонами регулюються нормами Конституції України, Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України «Про внесенння змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року №3491-VI і позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню - за період з 29 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, виходячи з дати звернення позивача до суду з вказаним позовом -29.07.2011 року., оскільки, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року №3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, встановлено, що норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, тобто, з 19 червня 2011 року ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на яку посилається позивач у своїй позовній заяві, діє у новій редакції.
З врахуванням цього, вважаю можливим вирішити спір в межах шестимісячного строку звернення до суду відповідно за період з 29.01.2011 року по 18.06.2011 року. Таким чином, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, ст. ст. 6-14, 17, 71, 99, 159-163, 167, 183-2, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Чигиринському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Чигиринському районі Черкаської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, із підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 29 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, з урахуванням виплат, здійснених за цей період.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 однієї гривні сімдесят копійок сплаченого судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанову допустити до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя