Справа № 2-а-1962/11
13 липня 2011 року. Суддя Теофіпольського районного суду Хмельницької області Бурлак Г. І. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Теофіпольському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її 30% мінімальної пенсії за віком з 01.02.2011 року та в подальшому виплачувати допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, мотивуючи її тим, що вона має статус “дитина війни”, однак відповідач в супереч вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не виплачує їй соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Від відповідача надійшло заперечення на позов, мотивуючи його тим, що відсутній механізм реалізації положень ст 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”. При нарахуванні надбавки до пенсії відповідач застосовує ч.1 ст 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, згідно якої за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Ч.3 ст 28 передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону, тобто для перерахунків або підвищення пенсій він не застосовується. Відповідно ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Таким чином, вважає дії управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі правомірними, просить в позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Встановлено, що позивачу на 2 вересня 1945 року не виповнилося 18 років, а тому на неї поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у тому числі положення ст. 6 цього Закону відповідно якої, вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги. Вказані обставини підтверджуються копіями паспорту та довідкою управління праці та соціального захисту населення від 14.12.2010 року.
Враховуючи зазначений статус позивача, вона, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зі змісту ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога що виплачується замість пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
В п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено у наступній редакції “дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасника війни”. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 1-рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.. 65 розділу 1. Пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскаржене.
Аналіз зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України приводить суд до висновку про те, що з 22 травня 2008 року Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі повинно було нараховувати і виплачувати позивачам доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягає застосуванню. Отже, відповідач, з 22 травня 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати виплату позивачам доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За чинним законодавством України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
З огляду на викладене суд вважає необгрунтованим відповідачем застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 ст. 28 зазначеного Закону застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно із цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2002 року за № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі, тобто за місцем проживання позивача.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України підвідомчими, відповідно, головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплат до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни, покладено на органи Пенсійного фонду України.
Разом з тим, Законом України від 14.06.2011 року “Про внесення змін до закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” встановлено, що у 2011 році норми та положення ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік”.
Оскільки закон зворотньої дії у часі не має, то суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2011 року до 14.06.2011 року підлягають задоволенню. З часу введення в дію ЗУ від 14.06.2011 року “Про внесення змін до закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 64, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 3. 6, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року про визнання неконституційними окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік”, п.4 Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” в редакції із змінами від 14.06.2011 року, ст. 183-2, 256 КАС України, районний суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Теофіпольському районі про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду у Теофіпольському районі Хмельницької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги дітям війни з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області нарахувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну 30% соціальну допомогу, передбачену ст 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 01.02.2011 року по 14.06.2011 рік.
В іншій частині в позові відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: Г. Бурлак