Україна
Харківський апеляційний господарський суд
«17»червня 2008 р. Справа №5/25-08
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Токара М.В., суддів Фоміної В.О., Шепітько І.І.
при секретарі - Гарбузовій Н.Ю.
за участю представників:
прокурор -не з'явився
позивача -Рибалка М.В. (довіреність у справі)
відповідача -Максичка Ю.І.- голова фермерського господарства, Василець С.О. (довіреності у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства “Перлина» с. Харченки, Лебединський район Сумської області
(вх. №1119С/1-8)
на рішення господарського суду Сумської області від 10.04.08 р. по справі № 5/25-08
за позовом Прокурора Лебединського району Сумської області в інтересах держави в особі Лебединської районної державної адміністрації, м. Лебедин Сумської області
до Селянського (фермерського) господарства “Перлина»с. Харченки, Лебединський район, Сумська область
про укладення додаткової угоди до договору, -
Рішенням господарського суду Сумської області від 10.04.08 р. по справі № 5/25-08 (суддя Гудим В.Д.) задоволено позовні вимоги прокурора з урахуванням їх уточнення прокурором та позивачем та вирішено вважати укладеною додаткову угоду від 29 жовтня 2007 року до договору оренди землі від 02 червня 2005 року, зареєстрованого за №040562101606 від 17.06.05 р., укладеного між селянським (фермерським) господарством “Перлина» та Лебединською районною державною адміністрацією Сумської області, згідно з якою орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка від грошової оцінки орендованої земельної ділянки площею 21,78 га на території Рябушківської сільської ради Лебединського району; Стягнуто з селянського (фермерського) господарства “Перлина» в доход державного бюджету м. Суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн.; в доход державного бюджету України держмита 85,00 грн.
Відповідач, селянське (фермерське) господарство “Перлина», з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно ч. ч.2, 4 ст.21 Закону України “Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін. Орендна плата за землі державної та комунальної власності не повинна бути нижче земельного податку та більше 10 відсотків від нормативної грошової оцінки. Отже, орендна плата за використання земельної ділянки сплачується на підставі договору оренди, укладеного між відповідною особою та розпорядником земель державної чи комунальної власності. Розмір орендної плати встановлений договором оренди землі від 02.06.05 р. відповідає таким нормам і становить 0,1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Також відповідач зазначає, що відповідно до п. 36 договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Це свідчить, що посилання прокурора та позивача на порушення відповідачем п. 36 Договору, а саме, небажання вносити зміни до нього в частині запропонованого розміру орендної плати є невірним, оскільки СФГ “Перлина» не заперечувало стосовно перегляду розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції, що підтверджується листом, поданим до Лебединської районної державної адміністрації від 22 листопада 2007 р. вих. № 135.
Прокурор відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав.
Позивач, Лебединська районна державна адміністрація Сумської області, надав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим та прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу відповідача, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.
Прокурор, будучи належним чином ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. повідомлений про місце та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 45-46) свого представника в судове засідання не направив, про неможливість з'явлення в засідання суду з поважних причин не повідомив, а колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі прокурора за наявними у справі документами.
Як вбачається з матеріалів справи прокурор звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005 року зареєстрованого за №040562101606 від 17.06.2005р., укладеного між Лебединською районною державною адміністрацією та сільськогосподарським (фермерським) господарством «Перлина», внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань шляхом відмови від укладення додаткової угоди та сплати кошів за користування землею.
Заявою №01-11/223 від 05.02.2008р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005р. в частині встановлення орендної плати по договору в розмірі 1,5 відсотка від грошової оцінки орендованої земельної ділянки на території Рябушівської сільської ради Лебединського району.
08.02.2008р. прокурор Лебединського району надав уточнення позовних вимог та просив суд зобов'язати відповідача змінити умови договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005р. шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005 р. в частині встановлення орендної плати по договору в розмірі 1,5 відсотка від грошової оцінки орендованої земельної ділянки на території Рябушківської сільської ради Лебединського району.
Отже, в порушення вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, нормами якої передбачено зміну підстав або предмету позову, прокурор та позивач взагалі змінили позовні вимоги та просили суд змінити умови договору оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди до договору в частині встановлення орендної плати в розмірі 1,5 % від грошової оцінки орендованої земельної ділянки (а.с. 40-41, 52-53), не уточнюючи при цьому розмір орендної плати.
Задовольняючі позовні вимоги з урахуванням уточнень, місцевий господарський суд виходив з того, що підвищення розміру орендної плати відбулося на підставі розпоряджень Лебединської районної державної адміністрації, якими встановлено річну орендну плату за користування державними землями в 2007 році в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому ці розпорядження підлягають до виконання учасниками земельних правовідносин.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 02.06.2005 року між Лебединською районною державною адміністрацією та фермерським господарством «Перлина»було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 21,78 га, яка знаходиться на території Рябушківської сільської ради. Відповідно до пункту 9 договору, орендна плата вноситься орендарем в розмірі 253, 00 грн. в рік, у тому числі в грошовій формі виплата повинна була проводитись в повному обсязі починаючи з моменту реєстрації договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
Відповідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Згідно частин другої та четвертої статті 21 цього закону розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін. Орендна плата за землі державної та комунальної власності не повинна бути нижче земельного податку та більше 10 відсотків від нормативної грошової оцінки.
Пунктом 5 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 252 540,00 грн., отже орендна плата відповідно до п. 9 договору в розмірі 253,00 грн. в рік становила 0,1% від встановленої нормативної грошової оцінки землі, а тому відповідає вимогам статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Довідкою від 25.01.2008р. №435/10/19-002 та Актом звіряння розрахунків з бюджетом платника СФГ «Перлина»та Державною податковою службою Лебединського відділення Сумської МДПІ від 25.01.2008р. підтверджується, що відповідач - СФГ «Перлина», заборгованості по сплаті орендної плати не має (а.с. 29-30).
Отже, відповідачем в повному обсязі виконані зобов'язання по сплаті орендної плати.
Статтею 23 Закону України "Про оренду землі", яка є спеціальною нормою з питань оренди землі, передбачений перегляд орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди.
А як вбачається з п. 15, п. 16 Договору оренди землі від 02.06.2005р., земельна ділянка, розташована на території Рябушівської сільської ради передана в оренду Селянському (фермерському) господарству "Перлина" с. Харченки саме для сільськогосподарського використання та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Перегляд орендної плати відносно земель переданих в оренду для сільськогосподарського використання один раз на три роки встановлено Законом України "Про оренду землі" з метою захисту інтересів сільгоспвиробників та в зв'язку із сезонністю використання наданих в оренду земель.
Позивач в додатковій угоді від 29.10.2007р. ставить питання про внесення змін до договору оренди землі від 02.06.2005р. щодо збільшення розміру орендної плати до закінчення трьохрічного терміну, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду землі", а тому колегія суддів вважає, що вимоги позивача про зміну розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди від 29.10.2007р. в редакції позивача є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Пунктом 13 договору оренди сторони прямо передбачили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Отже, з договору оренди земельної ділянки від 02.06.2005р. не передбачено зміну розміру орендної плати за землю на підставі рішення Лебединської районної державної адміністрації. У зв'язку з чим колегія суддів не може погодитись із висновком місцевого господарського суду про те, що підствою зміни розміру орендної плати є розпорядження голови районної державної адміністрації .
Колегія суддів також зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог, а саме, визнав укладеною додаткову угоду від 29.10.2007 р., згідно з якою орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка від грошової оцінки орендованої земельної ділянки площею 21,78 га, ( в додатковій угоді такі дані не зазначені), а вказані вимоги в уточнених позовних вимогах ні прокурора, ні позивача не містились. Крім того, оскаржуваним рішенням так і не була визначено розмір та грошову форму орендної плати.
З урахуванням викладеного, колегія суддів також зазначає, що норми чинного законодавства наділяють правом ставити питання про зміни умов договору саме сторони за договором, а не прокурора, що вбачається зі статті 188 Господарського кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України.
Таким чином, позовні вимоги прокурора Лебединського району про зміну умов договору, суперечать нормам чинного законодавства, не обґрунтовані, отже у суду першої інстанцій не було підстав задовольняти їх .
Господарським судом Сумської області вищевказані обставини не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2008р. по справі №5/25-08 прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з вищевикладених підстав.
Керуючись статтями 85,99, 101, 102, п.2 ст. 103, п.п. 1,4 ч.1 ст. 104, статтею 105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2008 р. по справі № 5/25-08 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя Токар М.В.
Судді Шепітько І.І.
Фоміна В.О.