Україна
Харківський апеляційний господарський суд
«17»червня 2008 року Справа № 37/07-08
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійник В.Ф., суддів Гончар Т.В., Кравець Т.В.
при секретарі Бухановій Т.А.
за участю представників сторін:
прокурора -не з'явився
позивача -не з'явився
1-го відповідача -не з'явився
2-го відповідача -Чабан І.Г.
розглянувши апеляційне подання Військового прокурора Харківського гарнізону м. Харків в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ (вх. № 1066Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 07.04.08 по справі № 37/07-08
за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону м. Харків в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-5", м. Харків;
2)Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Харків
про визнання договору недійсним, -
встановила:
У січні 2008 року Військовий прокурор Харківського гарнізону м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору №45 від 18.02.2005р. про будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін, з посиланням на порушення норм законодавства при укладання зазначеного договору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 7.04.2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки судом при розгляді даної справи не встановлено наявність підстав для визнання договору недійсним.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Прокурор звернувся до суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 7.04.2008 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним договір №45 від 18.02.2005р. про будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін. В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.
Прокурор, позивач та 1-й відповідач в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.
2-й відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що не заперечує проти скасування рішення господарського суду Харківської області від 7.04.2008 року та задоволення позову і визнання недійсним спірного договору.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційного подання в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційного подання, виходячи з наступного.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що підставами для визнання договору №45 від 18.02.2005 року про будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін недійсним, є непогодження сторонами предмету, ціни та строку дії спірного договору, делегування Замовником Пайовику права на залучення коштів та ймовірної відповідальності перед особами, кошти яких будуть залучені у будівництво, делегування Замовником Пайовику функції генерального підрядника, наявність можливості дострокової передачі квартир відповідної площі, відсутність попередньої згоди Міністерства оборони України на визначення меж земельної ділянки під будівництво житлового комплексу.
Господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що з матеріалів справи судом не вбачається наявність підстав для визнання недійсним договору №45 про будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін.
Проте, з таким висновком не погоджується колегія суддів, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2005 року між Східним управлінням Міністерства оборони України (Замовник), ТОВ "Фактор-5" (Пайовик), Управлінням капітального будівництва та придбання житла (Єдиний замовник) та Харківським Університетом Повітряних сил Збройних Сил України (Користувач), був укладений договір №45 про будівництво житла (далі - «об'єкт») для військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін (далі-Договір)
Зазначеним договором визначено, що ТОВ «Фактор-5»(Пайовик) та Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Харків (Замовник) уклали цей договір з метою забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом шляхом будівництва за рахунок Пайовика житлового багатоповерхового комплексу, можливо з підземним паркінгом та вбудовано прибудованими приміщеннями на земельних ділянках орієнтовною загальною площею 1,14 га за адресою: м. Харків, вул. Білгородське Шосе, 2 (військове містечко № 18).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про використання земель оборони», землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).
Відповідно до статті 2 цього закону, військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.
Статтею 4 Закону України «Про використання земель оборони»визначено вичерпний перелік використання земель оборони в господарських цілях. Використання земель оборони для житлової забудови чинним законодавством не передбачена.
Відповідно до частини 3 статті 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
Пунктом «в»статті 12 земельного кодексу передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що межі земельних ділянок, які плануються для будівництва об'єктів, будуть визначені відповідно до землевпорядної документації на зазначені ділянки та уточнюються відповідно до рішення органів місцевого самоврядування про надання у користування земельних ділянок.
Крім того, статтею 20 земельного кодексу передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
З матеріалів справи вбачається, що будь-яких рішень органів місцевого самоврядування щодо надання у користування земельних ділянок, на яких, відповідно спірного договору, Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України замовляло ТОВ «Фактор-5»побудувати житловий комплекс для військовослужбовців та членів їх сімей в матеріалах справи відсутні. Крім того, в матеріалах справи також відсутні будь-які документи, які б визначали правовий статус цієї землі.
Крім того, умовами спірного договору прямо не передбачені істотні умови цього договору - ціна, строк виконання, та предмет договору, а також настання певних правових наслідків, які сторони прямо визначили б у договорі.
Як зазначено в договорі, його метою є забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом шляхом будівництва за рахунок Пайовика житлового багатоповерхового комплексу. Разом з тим, пункт 3.1.1. передбачена можливість передачі Пайовиком, за згодою Замовника, достроково квартир відповідної площі, а відповідна площа -це згідно з пунктом 3.2 договору, розмір частки Замовника, яку він має отримати за результатами будівництва і яку остаточно можна установити після здачі об'єктів.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що невизначення на момент укладання спірного договору правового статуту земельної ділянки, відсутність рішення органу місцевого самоврядування на виділення цієї землі для забудови житлового комплексу для військовослужбовців та членів їх сімей, та відсутність прямо визначених істотних умов договору та настання певних юридичних наслідків, які сторони повинні отримати в процесі виконання даного договору, є підставою для визнання його недійсним.
Таким чином, аналізуючи наявні матеріали у справі, пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні оскаржуваного рішення, господарський суд не здійснив юридичної оцінки обставинам справи, невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим, рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2008 року підлягає скасуванню, а позов прокурора підлягає задоволенню та визнанню недійсним спірного договору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.1, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, одностайно, -
постановила:
Апеляційне подання Військового прокурора Харківського гарнізону м. Харків в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 07.04.08 року по справі № 37/07-08 скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір №45 від 18.02.2005р. укладений між Східним управлінням Міністерства оборони України, ТОВ "Фактор-5" та Харківським Університетом Повітряних сил Збройних Сил України про будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін.
Головуючий суддя Олійник В.Ф.
Судді Гончар Т.В.
Кравець Т.В.
Повний текст постанови підписаний 19 червня 2008 року.