донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.06.2008 р. справа №38/2
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Гези Т.Д.
суддів:
при секретарі:
Акулової Н.В. , Діброви Г.І.
Разбейко Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
Лемехова Т.І. - по довір. №12-16 від 14.01.08р.,
від відповідача:
Грущенко О.А. - по довір. №67 від 01.11.07р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Колективного малого науково-виробничого підприємства "Термік" м. Дружківка Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
16.04.2008 року
по справі
№38/2
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Грета" м. Дружківка Донецької області
до
Колективного малого науково-виробничого підприємства "Термік" м. Дружківка Донецької області
предмет спору
стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 25 409грн. 53коп.
Відкрите акціонерне товариство «Грета»м. Дружківка Донецької області (далі по тексту -ВАТ «Грета») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Колективного малого науково-виробничого підприємства «Термік»м. Дружківка Донецької області (далі по тексту КМНВП «Термік») про стягнення суми штрафних санкцій у сумі 25 409грн.53коп. за порушення термінів поставки тумб, передбачених укладеним між сторонами договором №ПЛ 1/1-07 від 22.01.07р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.04.08р. по справі №38/2 позовні вимоги ВАТ «Грета»до КМНВП «Термік»про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 25 409грн.53коп. задоволені.
Рішення мотивовано тим, що за своєю правовою природою договір №ПЛ 1/1-07 від 22.01.07р. є договором поставки. Договором передбачені ціна та сума, умови та строки поставки, якість та кількість товару, умови та строки розрахунку за товар, відповідальність сторін. Пунктом п.8.2 договору визначено, що при невиконанні п.3.2, п.10.2 продавець сплачує штраф у розмірі 0,1 % від суми не поставки за кожен день.
Позовні вимоги підтверджено доказами: актом №54 від 25.06.07р. (арк. справи 98), який підписаний обома сторонами, та з якого вбачається, що перша поставка відливки тумби нижньої (креслення 6100-4068А) у кількості 1 шт. була здійснена 19.06.07р., останні 21 шт. не були поставлені на дату розгляду справи судом першої інстанції.
З наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій з відповідача підтверджені матеріалами справи, є доведеними, обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
КМНВП «Термік»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.04.08р. по справі №38/2 про стягнення штрафних санкцій скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВАТ «Грета»відмовити.
Заявник апеляційної скарги вважає, що підставою для скасування оскаржуваного рішення є неповне дослідження судом обставин, які мають суттєве значення для справи.
Відповідач у скарзі зазначає, що на його погляд за умовами вищезазначеного договору укладеного між сторонами, він повинен був виконати для позивача дослідно-конструкторські та технологічні роботи, а тому суд при вирішенні спору повинен був керуватися ст. 892 -900 Цивільного кодексу України.
Також скаржник вважає, під час виконання договору позивач змінив вимоги до замовлених ливарних виробів, якими є робочі креслення деталей, які мали бути виготовлені із замовлених позивачем ливарних заготівок.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що йому безпідставно відмовлено судом першої інстанції у призначенні судової інженерно-технічної експертизи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Донецької області від 16.04.08р. по справі №38/2 без змін.
У заперечення на доводи апеляційної скарги позивач посилається на те, що укладений між сторонами по справі договір, на який йдеться посилання у позові, не може бути віднесений до категорії договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, тому як відповідач за умовами договору не брав на себе ніяких зобов'язань і не займався ніякими науковими дослідженнями, та не надавав зразок нового виробу, чи нової технології.
Позивач вважає, що виконані відповідачем роботи відносяться до виробничої діяльності відповідача: за даним кресленням відповідач повинен був виготовити відливки, а тому відповідач повинен нести встановлену умовами договору відповідальність за порушення строків поставки.
Позивач вважає, що господарський суд обґрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про проведення судової інженерно-технічної експертизи по справі посилаючись на те, що пред'явлення штрафних санкцій сталося у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань у частині строків поставки відливок, а не з підстав яких - то інших причин.
В частині питання щодо несвоєчасності надання позивачем відповідачу робочих креслень деталей, які датовані березнем 2007р., тобто пізніше строку укладання договору, позивач надав пояснення, що робочі креслення саме деталей, на які йдеться посилання в апеляційній скарзі, не надавались відповідачу і не повинні були з ним погоджуватися. Робота відповідача -виготовлення якісних відливок по наданим йому позивачем умовам креслень відливок, що і було зроблено відповідачем, але з порушенням строків поставки.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.
Згідно ст. 1 Статуту ВАТ «Грета»створено шляхом перейменування Українсько-російського Відкритого акціонерного товариства «Дружківський завод газової апаратури» і є правонаступником усіх його прав та обов'язків.
22.01.07р. між ВАТ «Дружківський завод газової апаратури (покупець) та КМНВП «Термік»(продавець) було укладено договір № ПЛ 1/1-07, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується виготувати та передати у власність покупця товар згідно специфікації №1 (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах, обумовлених у розділі 5 даного договору.
Розділом 2 договору передбачена ціна товару та сума договору, а саме п. 2.2 визначена загальна сума оплати за договором, яка складає 369 486грн.42коп., в тому числі ПДВ 20% - 61 581грн.07коп.
Розділом 3 договору передбачені умови та строки поставки, а саме поставка товару здійснюється автотранспортом покупця, на умовах Франко-склад продавця (п.3.1 договору). Поставка товару провадиться протягом 60 робочих днів після отримання передплати 50% (специфікація №1, додаток 1) ( п.3.2 договору).
Специфікацією № 1 до договору передбачено, що товаром є розробка литейних технологій та виготовлення модельної оснастки у кількості 3 комплекти за ціною 25 000 грн., відливка «Тумба верхня»креслення 6100-4067А у кількості 11шт. за ціною без ПДВ 119 161,90грн., відливка «Тумба нижня»креслення 6100-4068А у кількості 6 шт. за ціною без ПДВ 82 496,70грн., відливка «Тумба нижня»креслення 6100-4069А у кількості 5 шт. за ціною без ПДВ 81 246,75грн.
Сторони уклали додаткову угоду №1 від 30.08.07р. до договору №ПЛ 1/1-07, якою пунктом першим зазначили: по всьому тексту договору провести заміну назви Українсько-російського ВАТ «Дружківський завод газової апаратури»на Відкрите акціонерне товариство «Грета». Пунктом другим - змінити № розрахункового рахунку на 26007301474400. Пунктом третім - змінити № свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на №001534805101. Пунктом четвертим - діюча додаткова угода є невід'ємною частиною договору №ПЛ 1/1-07 від 22.01.07р.
Додатковою угодою № 2 від 12.10.07р. до договору сторони передбачили, що в частині поставки 8 відливок тумб, в тому числі:
Тумба верхня кресл. 6100-4067 А -4 шт.
Тумба нижня кресл. 6100-4068 А -2 шт.
Тумба верхня кресл. 6100-4069 А -2 шт., договір вважати розірваним у зв'язку із порушенням строків виготовлення та поставки продукції продавцем.
Розділом 4 договору сторони передбачили якість та кількість товару, а саме пунктом 4.2 передбачена якість товару, яка повинна відповідати вимогам креслень і підтверджуватися паспортом-сертифікатом.
Умови і строки розрахунків за товар передбачені в розділі 5 договору і, а саме пунктом 5.1: покупець здійснює передплату (50%) від суми, вказаної у специфікації №1 (додаток).
Покупець здійснює доплату (50%) поставленого і прийнятого товару на складі продавця на протязі 10 банківських днів з дати відвантаження (п. 5.2 договору).
Позивачем на виконання умов договору була перерахована відповідачу передоплата у розмірі 184 744грн., що підтверджено платіжними дорученнями № 313 від 24.01.07р., № 788 від 14.02.07р., №1319 від 20.03.07р.
З урахуванням термінів передоплати, термін постачання продукції наступив 15.06.07р. (60 днів від останньої дати передоплати, тобто 20.03.07р.).
Отже, відповідач повинен був у термін до 15.06.07р. здійснити поставку товару - тумб у кількості 22 шт. на загальну суму 369 486грн.42коп.
В порушення строків, передбачених договором ( п.3.2) відповідач поставив продукцію (тумби) у кількості 7 шт. на загальну суму 107 997 грн. Фактично поставка відбулася у серпні 2007р., що підтверджено видатковими накладними № ТЕ-0000022 від 06.08.07р., №ТЕ-0000087 від 28.08.07р., №ТЕ -0000084 від 10.08.07р., ТЕ-0000087 від 28.08.07р., № ТЕ-0000095 від 16.08.07р.
Розділ 8 договору передбачає відповідальність сторін, а саме п.8.2 визначено, що при невиконанні п.3.2, п.10.2 продавець сплачує штраф у розмірі 0,1 % від суми не поставки за кожен день.
Договір вступає в силу з дня перерахування передплати покупцем та діє до виконання усіх умов обидва ми сторонами (п. 12.1 договору).
Суд вважає договір № ПЛ/1-07 від 22.01.07р. укладеним згідно вимог ст. 638 Цивільного кодексу України.
04.09.07р. позивачем на адресу відповідача була пред'явлена претензія №12-744, в якій позивач пропонував сплатити відповідачу суму пені за прострочення поставки продукції у розмірі 25 409грн. 53коп.
05.09.07р. відповідач надав відповідь на претензію позивача, в якої вважає її необґрунтованою та залишив без задоволення.
Оскільки відповідач порушив строки поставки товару, тому позивач просив суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 25 409грн.53коп.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на договір №ПЛ 1/1-07 від 22.01.07р., специфікацію №1 до договору №ПЛ 1/1-07 від 22.01.07р., додаткові угоди №1 від 30.08.07р. і №2 від 12.10.07р., копії платіжних доручень, копії накладних, рахунок-фактуру №ТЕ-00000002 від 22.01.07р., претензію №12-744 від 04.09.07р., відповідь на претензію №60 від 05.09.07р., відзив на заперечення відповідача №12-105 від 25.01.08р., клопотання про залучення документів до справи від 26.02.08р., клопотання від 11.03.08р. №12-351, письмові пояснення від 17.03.08р. №12/26юр, клопотання про залучення до матеріалів справи документів від 18.03.08р. №12/25юр, клопотання від 02.04.08р. №12/юр-2, клопотання від 17.03.08р. №12/16юр, заперечення від 15.04.08р. № 12/27юр, правоустановчі документи.
Зобов'язання виникають з договору, або інших підстав, які зазначені у ст. 11 Цивільного кодексу України.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться в силу ст. 526 Цивільного кодексу України.
Судова колегія вважає, що за своєю правовою природою договір №ПЛ 1/1-07 від 22.01.07р. є договором поставки з огляду на таке.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною другою ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Сторонами у вказаному договорі є покупець та продавець. Предметом договору передбачено обов'язок продавця виготовити та передати у власність покупця товар згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, та обов'язок покупця прийняти товар та сплатити його на умовах, викладених у розділі 5 даного договору.
Договором передбачені ціна договору та сума ( розділ 2), умови та строки поставки ( розділ 3), якість та кількість товару ( розділ 4), умови та строки розрахунку за товар ( розділ 5), відповідальність сторін ( розділ 8).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання ( ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення ( ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, згідно вимог п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 Цивільного кодексу України).
Пунктом 8.2 договору визначено, що при невиконанні п.3.2, п.10.2 продавець сплачує штраф у розмірі 0,1 % від суми не поставки за кожен день.
На отриманий у судовому засіданні першої інстанції 26.02.08р. розрахунок штрафних санкцій відповідач не надав своїх зауважень та проти нього не заперечував.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам креслень і підтверджуватися паспортом -сертифікатом.
Порядок чи умови передачі креслень від позивача відповідачу умовами договору не передбачені.
Позивач посилається на те, що передав креслення відливок відповідачу в момент укладання договору і додав їх до матеріалів справи (т.1 арк. справи 114-115). Відповідач проти цього не заперечував.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Але твердження відповідача, що позивач змінив вимоги щодо замовлених ливарних виробів не підтверджено доказами (відсутні відповідні зміни або доповнення до договору №ПЛ 1/1-07 від 22.01.07р., листування з цих питань між сторонами, або інше).
Враховуючи наведене судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, та доведені відповідними доказами.
Заявник апеляційної скарги у судовому засіданні апеляційної інстанції 23.06.08р. заявив усне клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи.
Зазначене клопотання розглядалося і судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що доводи відповідача стосовно того, що позивач постійно змінював вимоги щодо відливок, у зв'язку з чим відповідач був вимушений робити нові розрахунки та виготовляти нові моделі та литейні форми не підтверджені відповідними доказами.
Питання, які відповідач просить поставити перед експертом, пов'язані з якістю виготовленої продукції та її відповідністю вимогам, зазначеним у кресленнях, виготовлених відповідачем ливарних виробам не співпадають з предметом спору по справі -стягнення штрафу за порушення строків поставки.
Враховуючи наведене, клопотання відповідача не підлягає задоволенню, у зв'язку з недоцільністю.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 16.04.08р. у справі №38/2 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Колективне мале науково-виробниче підприємство «Термік»м. Дружківка Донецької області.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Колективного малого науково-виробничого підприємства «Термік»м. Дружківка Донецької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 16.04.08р. по справі №38/2 залишити без змін.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Акулова
Г.І. Діброва
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду