донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.06.2008 р. справа №4/47
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Гези Т.Д.
суддів:
при секретарі:
Акулової Н.В. , Діброви Г.І.
Разбейко Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
Веровська В.В. - по довір. б/н від 21.03.08р.,
від відповідача:
Калабухова С.В. - по довір. б/н від 28.12.07р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
1. Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь Донецької області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пласт Маріуполь" м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
18.04.2008 року
по справі
№4/47
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пласт Маріуполь" м. Маріуполь Донецької області
до
Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь Донецької області
предмет спору
стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу №06-У-173 від 06.12.06р. з урахуванням індексу інфляції і 3% річних в сумі 7 206грн. 81коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Пласт Маріуполь» м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту -ТОВ «Мега Пласт Маріуполь) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту -ВАТ «МК «Азовсталь») про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №06-У-173 від 06.12.06р. з урахуванням індексу інфляції і 3% річних в сумі 7206грн. 81коп. Також позивач просив стягнути з відповідача 1500грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.04.08р. по справі №4/47 задоволені позовні вимоги ТОВ «Мега Пласт Маріуполь»до ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»про стягнення 7206грн. 81коп. заборгованості, індексу інфляції і 3% річних, та відмовлено у задоволені вимог про стягнення з відповідача 1500грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7206грн.81коп. заборгованості за договором купівлі-продажу №06-У-173 від 06.12.06р., індексу інфляції і 3% річних господарський суд виходив з того, що ці вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами: договором купівлі-продажу №06-У-173 від 06.12.06р.; видатковою накладною №РН-0000068 від 18.12.06р. на суму 6035грн. 45коп.; актом №06-419 приймання виконаних робіт на суму 6035грн. 45коп., який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств; претензією позивача на сплату заборгованості в сумі 6035грн. 45коп. за договором купівлі-продажу №06-У-173 від 06.12.06р.; рахунком -фактурою №СФ-0000086 від 18.12.06р. на суму 6035грн. 45коп.
Оскільки позивачем був доведений факт наявності у відповідача заборгованості та факт прострочення виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу №06-У-173 від 06.12.06р., починаючи з 18.12.06р., тому суд задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, індексу інфляції і 3% річних в загальній сумі 7206грн. 81коп. в повному обсязі.
Відмовляючи у вимогах позивача щодо стягнення з відповідача 1500грн. витрат на правову допомогу адвоката суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт приймання підприємством послуг адвоката, та не доведено і саме перерахування з рахунку підприємства коштів в сумі 1500грн.
До Донецького апеляційного господарського суду надійшли апеляційні скарги на рішення господарського суду Донецької області від 18.04.08р. по справі №4/47 від ТОВ «Мега Пласт Маріуполь»та ВАТ «МК «Азовсталь».
ВАТ «МК «Азовсталь»в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.04.08р. по справі №4/47 у частині стягнення з відповідача індексу інфляції і 3% річних в загальній сумі 1171грн. 36коп.
Скаржник вважає, що господарський суд, задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних і 3% річних помилково прийняв, в якості доказаного факту -прострочку виконання відповідачем грошового зобов'язання, починаючи з дати отримання рахунку-фактури, а саме з 18.12.06р., оскільки умовами договору передбачено потягом 10 днів з моменту поставки.
ТОВ «Мега Пласт Маріуполь»в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.04.08р. по справі №4/47 в частині відмови щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу адвоката в сумі 1500грн., та прийняти нове рішення, яким задовольнити цю вимогу в повному обсязі.
Скаржник вважає, що ним доведено факт надання підприємству послуг адвоката і їх оплати, що підтверджується доказами матеріалів справи, а саме: угодою про надання правової допомоги від 21.03.08р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я адвоката Довженко В.І., довіреністю виданою на ім'я Довженко В.І., квитанціями від 13.01.08р. і від 21.03.08р. на загальну суму 1500грн.
Заявник скарги посилається на те, що висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надані докази оплати за надання правової допомоги адвоката не відповідає обставинам справи, та доказам наявним в матеріалах справи.
Представником позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 23.06.08р. було заявлено усне клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів, а саме: копій звітів від 21.03.08р. та 13.01.08р. про використання коштів наданих у відрядження, та реєстр документів, які передані адвокату 24.03.08р.
Стаття 101 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Заявник клопотання не обґрунтував, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, наявності будь-яких поважних причин неможливості надання цих документів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, у зв'язку з чим судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про приєднання до справи додаткових документів.
ТОВ «Мега Пласт Маріуполь»та ВАТ «МК «Азовсталь»відзивів на апеляційні скарги апеляційному суду не надали.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційні скарги ВАТ «МК «Азовсталь»та ТОВ «Мега Пласт Маріуполь» не підлягають задоволенню.
Апеляційна скарга ВАТ «МК «Азовсталь»не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №06-У-173 від 06.12.06р., за умовами якого позивач (продавець) зобов'язався передати, а відповідач (покупець) прийняти і оплатити продукцію, а саме: віконні блоки, підвіконники і оливи до них різних найменувань на загальну суму 6 367грн. 68коп. Строк дії договору до 31.12.06р.
Відповідно до п.3.1, п.3.2 договору, поставка продукції здійснюється на умовах: DDP з установкою її на об'єкті відповідача без штукатурних робіт протягом 7 календарних днів з моменту підписання договору обома сторонами.
Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що оплата здійснюється в національній валюті України по факту поставки протягом 10-ти банківських днів.
Позивач, після укладення договору листом повідомив відповідача, що в процесі здійснення замірів на об'єкті встановлений факт необхідності проведення змін технічних параметрів продукції, яка має бути встановлена. Зазначені зміни погоджені відповідачем 08.12.06р., про що свідчить напис на листі.
В підтвердження факту поставки продукції за умовами договору саме 18.12.06р. позивач посилається на наступні документи: довіреність серії ЯМП №502221 від 18.12.06р., яка видана відповідачем на отримання матеріальних цінностей у позивача; видаткову накладну №РН-0000068 від 18.12.06р. на отримання продукції на загальну суму 6035грн. 45коп., рахунок-фактуру № СФ-0000086 від 18.12.06р. на суму 6035грн. 45коп.
Факт встановлення продукції на об'єкті, підтверджується актом №06-419 приймання виконаних робіт на суму 6035грн. 45коп., який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.
З цих документів вбачається, що поставка позивачем відповідачу продукції за умовами договору, відбулася саме 18.12.07р.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач в порушення зазначеної норми та умов договору, не оплатив отриману 18.12.06р. продукцію позивачу в сумі 6035грн. 45грн.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене судова колегія дійшла до висновку, що позивачем доведений факт отримання відповідачем продукції за договором купівлі-продажу №06-У-173 від 06.12.06р. саме 18.12.06р., та факт несплати відповідачем продукції, тому господарський суд обґрунтовано задовольнив вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за невиконання грошового зобов'язання, індексу інфляції і 3% річних в загальній сумі 7206грн. 81коп. в повному обсязі.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в акті приймання виконаних робіт не зазначена дата приймання відповідачем робіт по договору, що на його думку, не доводить факту поставки продукції позивачем саме 18.12.06р., не спростовує висновку суду першої інстанції, відповідно до наданих у сукупності всіх доказів матеріалів справи.
Крім того, умовами договору купівлі-продажу №06-У-173 від 06.12.06р. взагалі сторонами не передбачено складання акту приймання виконаних робіт, оскільки відповідно до п.4.1 договору відповідач зобов'язаний провести оплату в термін 10-ти днів по факту поставки продукції.
Розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «Мега Пласт Маріуполь», судова колегія дійшла до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються доказами матеріалів справи, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у позові просив стягнути з відповідача 1500грн. витрат на правову допомогу адвоката на підставі того, що між ним -та адвокатом підписана угода на надання правової допомоги № 17 від 21.03.08р., за умовами якої сторони обумовили зобов'язання адвоката надавати юридичну допомогу шляхом представництва в господарських судах, та обумовили суму витрат правової допомоги, яка становить за п.3.2 угоди 1500грн.
Питання про відшкодування судових витрат здійснюється в порядку передбаченому статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Позивачем в позові було зазначено, що документи, які підтверджують оплату витрат на правову допомогу адвоката будуть надані ним додатково.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.03.08р. порушено провадження по справі №4/47 і розгляд призначено на 02.04.08р., та було зобов'язано позивача надати документи, які підтверджують факт надання правової допомоги адвокатом.
02.04.08р. в судовому засіданні суду першої інстанції, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 18.04.08р.
Позивачем до матеріалів справи була надана угода на надання правової допомоги № 17 від 21.03.08р., квитанція від 13.01.08р. на суму 150грн. (до укладання договору) та від 21.03.08р. на суму 1350грн. (в день укладання договору), втім дані документи не можуть бути прийняти в якості доказів виконання належним чином укладеного договору адвоката з позивачем, оскільки вони не підтверджують, як факту виконання умов цього договору, так і фактичного перерахування саме ТОВ «Мега Пласт Маріуполь» зазначених сум.
Посилання заявника апеляційної скарги на наявність в матеріалах справи свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я адвоката Довженко В.І. не підтверджується, оскільки в матеріалах справи зазначений документ відсутній.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку, що позивачем належним чином не доведено факту приймання ТОВ «Мега Пласт Маріуполь»послуг адвоката, тому господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні цієї вимоги позивача.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 18.04.08р. у справі №4/47 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційних скарг покладаються на заявників апеляційних скарг.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Пласт Маріуполь»м. Маріуполь Донецької області та Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 18.04.08р. у справі №4/47 залишити без змін.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Акулова
Г.І. Діброва
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду