01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.07.2011 № 42/561
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Отрюха Б.В.
Михальської Ю.Б.
за участю представників:
від позивача : ОСОБА_1 - юрист
від відповідача : ОСОБА_2 - юрист
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
на рішення
Господарського суду м. Києва
від 29.05.2007р.
у справі № 42/561
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
про стягнення 437 105,63 грн.
Позивач звернувся до місцевого суду з позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
про стягнення заборгованості у розмірі 339137, 09 грн., яка утворилась за договором № 711276 на постачання теплової енергії до належних відповідачу будинків по пр-ту Перемоги, 96 по вул. Олександрійській, 12/14, по вул. Туполєва, 5-Б, по вул. Усурійській,2 у м.Києві для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 11291,7 Гкал/рік. Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за час прострочення 56561,64 грн., 3% річних з простроченої суми 17659, 15 грн., 24047,75 грн. пені.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.2007р. у справі № 42/561 позовні вимоги задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 339137,09 грн. боргу, 56561,64 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 17659,15 грн. три проценти річних з простроченої суми, 24047,75грн. пені та 4133,58 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, посилаючись на те, що судом неповністю з'ясовані обставини, що мають значення по справі, порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем завищено обсяги поставленої теплової енергії у вигляді гарячої води та нарахування за спожиту теплову енергію, оскільки позивачем розрахунки були проведені за максимальним тепловим навантаженням без урахування умов договору № 711276 від 01.11.2001р. та фактично температури теплоносія.
Крім того, апелянт вважає, що місцевим судом було порушено норми процесуального права, оскільки відповідачу було відмовлено у призначені судової експертизи для з»ясування питання щодо відповідності споживання обсягів споживання теплової енергії по договору № 711276 за спірний період з урахуванням договірних теплових навантажень та фактичної температури та дійсних обсягів споживання відповідачем теплової енергії за договором № 711276 за спірний період.
Апелянт вважає, що позивачем по особовому рахунку № 711026 перевиставлено з жовтня 2003р по жовтень 2006р. за теплову енергію для центрального опалення на суму 7 380, 80 грн., а за підігрів гарячої води за вказаний період за цим же договором безпідставно виставлено 3 595, 50 грн.
Ухвалою від 22.08.2007 року порушено апеляційне провадження та визнано явку повноважних представників сторін в судове засідання обовязковою.
Ухвалою від 04.10.2007 року було призначено судову технічну експертизу, апеляційне провадження у справі зупинено. Проведення експертизи, доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зобовязано сторін надати в розпорядження експертизи необхідні документи на вимогу експертів.
Листом № б/н від 21.08.09р. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслав на адресу суду висновок № 14422 судової експертизи та повернув матеріали справи № 42/561.
Ухвалою від 22.09.2009р. апеляційне провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду.
Ухвалою від 03.11.2009р. по справі № 42/561 призначено додаткову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському судовому науково-дослідному інституту судових експертиз, зобов»язано сторін надати в розпорядження експертизи необхідні документи на вимогу експертів, апеляційне провадження у справі зупинено до проведення експертизи.
Супровідним листом №15/1238 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслав на адресу суду висновок № 1238/10-15 додаткової судової експертизи та повернув матеріали справи № 42/561.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 апеляційне провадження у справі 42/561 було поновлено, справу призначено до розгляду.
Позивач листом № б/н від 08.07.2011р повідомив суд про те, що назву Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» відповідно до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. № 514-VІ змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 № 769840, довідкою ЄДРПОУ № 150424 та Статутом ПАТ «Київенерго»..
Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити заміну сторони у справі, а саме позивача у справі № 42/561 Акціонерного товариства закритого типу «Київенерго» його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Київенерго».
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи колегія встановила наступне:
01.11.2001р. між позивачем т відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 711276.
Відповідно до п. 2.1. укладеного договору сторони погодили, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі Правил), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2.2.1. зазначеного договору постачальник (позивач) зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.
Згідно п.2.3.1 укладеного договору абонент (відповідач) зобов»язався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Відповідач зобов»язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені у додатку № 7 до договору ( п. 2.3.2 договору).
Відповідно до п. 5. 1 договору та Додатка 2 до нього визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.
Згідно з п.5.6. договору у випадку підключення абонента без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами обліку - від загального споживання теплової енергії визначеної за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по приладам обліку споживачів, підключених до ЦТП, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється абоненту - пропорційно договірним навантаженням.
Пунктом 1 Додатка 2 договору визначено, що абонент зобов»язаний здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію за тарифами, встановленими Київською міською державною адміністрацією (розпорядження №837 від 25.04.2001р).
Згідно Додатка 4Б до договору абонент до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується абонентом самостійно не пізніше 28 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 8 укладеного договору сторони погодили строк дії договору з дня йог підписання до 31.12.2002р.
Відповідно до п.8.4. договору сторони погодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення однією із сторін не буде письмово заявлено про його припинення.
Позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного договору відповідач розрахувався частково за спожиту теплову енергію, у зв»язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.10.2006р. становить 339137, 09 грн. за період з 01.10.2003р. по 01.10.2006р., що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.
Представник відповідача заперечує проти позову та пояснив, що відповідно до умов укладеного договору № 711276 позивач зобов»язався подати на межу розмежування теплоносій у відповідності до зовнішньої температури повітря по температурному графіку ( знаходиться в матеріалах справи) при цьому, у залежності до температури теплоносія у подавальному трубопроводі залежить обсяг гарячої води (теплоносія), що подається у систему опалення і повинні становити Т/Гкал (знаходить в матеріалах справи), так при температурі теплоносія до + 100 град. Цельсія необхідно подати 40 тон гарячої води на одну Гігакалорію для забезпечення розрахункового теплового навантаження ( при температурі носія 150/70 відповідно 12,5 Т/Гкал). Кількість теплоносія, який забезпечує розрахункове теплове навантаження, подається у систему опалення через обмежувальну шайбу - розраховує обмежувальну шайбу позивач, керуючись номограмою, яка розроблена на підставі БНІП 2.04.01-86, який передбачає температуру теплоносія 150-70 (150 град. Цельсія у подавальному трубопроводі, 70 град. Цельсія у зворотньому трубопроводі).
Відповідач зазначає, що фактична температура теплоносія, який подавало АЕК «Київенерго» на межу балансової належності на протязі опалювального періоду, не становила більше + 90 град. Цельсія. Виходячи з наведеного відповідач робить висновок, що для забезпечення 1 Гкал теплової енергії, відпущеної позивачем на потреби опалення, та ГВП повинна становити у межах 40 тонн/гкал. Оскільки у будинку відповідача позивачем встановлено обмежувальні шайби, кількість енергоносія 40 тонн/Гкал неспроможна пройти і відповідно донести до будинку відповідача нараховану позивачем кількість теплової енергії. Відповідач вважає, що позивачем надано теплоносія 68,75% від договірного, а тому позивачем завищено суму, яка підлягає сплаті за поставлену теплову енергію.
Додатковою судовою експертизою, яка була проведена КНДСЕ (висновок № 1238 від 18 березня 2011 р.) на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р. було встановлено, що:
1. Вартість надмірно нарахованих 1 384 Гкал за період з 01.01.2003р. по 01.210.2006р. по договору № 711726 від 01.11.2011р. складає 63 027,08 грн.
2. Фактична (дійсна) кількість теплової енергії, що затреачена АЕК «Київенерго» на виготовлення гарячої води для опалення по договору № 711726 від 01.11.2001р. за період з 01.01.2003р. по 01.10.2006р., обчислена розрахунковим способом за КТМ 204 Україна 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» складає 2 459 Гкал. Відповідно її вартість визначена за умовами Договору складає 108612,42 грн.
3. В зв»язку з відсутністю одиниць виміру за добу (кількості мешканців, орендаторів, тощо) та у зв»язку з неможливістю відокремленя кількості споживачів в приміщеннях, де міститяться прилади обліку від інших споживачів, визначити фактичні обсяги споживання теплоенергії та відповідно її вартість, затраченої на систему на опалення та систему ГВС Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» м.Києва по договору № 711726 від 01.11.2001р. за період з 01.10.2003р. по 01.10.2006р. з урахуванням орендарів не вбачається можливим.
Таким чином, судовою колегією встановлено, що вартість теплової енергії за договором № 711726 від 01.11.2001р. за період з 01.01.2003р. по 01.10.2006р., складає 108612,42 грн.
Відповідно до п.4 Прикінцевих положень ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004 р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Також, згідно п.4 Прикінцевих положень ГК України, що набрав чинності 01.01.2004 р. Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, що виникли після набрання чинності його положеннями.
До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Виходячи із змісту укладеного сторонами договору, колегія приходить до висновку, що зазначений договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
Відповідно до ч.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що вимога позивача про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 711726 від 01.11.2001р. за період з 01.01.2003р. по 01.10.2006р. підлягає частковому задоволенню у розмірі 108612,42 грн.
Крім того, позивач просить суд відповідно до п.3.5. Додатка 4Б до договору № 711276 за несвоєчасне виконання умов договору стягнути з відповідача пеню у розмірі 24 047,75грн., а також порядку ст. 625 ЦК України стягнути інфляційну складову боргу у розмірі 56 561,74 та 3% річних у розмірі 17 659,15 грн.
В судовому засіданні 07.07.2011р. було оголошено перерву до 12.07.2011р. для надання позивачем розрахунку пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних виходячи з суми заборгованості відповідача, встановленої експертним висновком № 1238 від 18 березня 2011 р., однак позивачем вимоги суду не виконано.
Відповідно до п.5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з»явився на виклик у засідання господарського суду і його нез»явлення перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи ту обставину, що позивачем вимоги суду не виконано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають залишенню без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає зміні.
В зв'язку із зміною рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл господарських витрат між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог.
Крім того, в зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, витрати відповідача по сплаті державного мита при її поданні та за проведення судових експертиз, слід віднести на позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Здійснити заміну позивача Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» її правонаступником Публічним акціонерним товариством «Київенерго».
Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м.Києва від 29.05.2007р. у справі 42/561 змінити.
Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:
Стягнути з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м.Київ, вул..Оболонська, 34, код 31454734) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» ( 01001,м.Київ, площа І.Франка, 5, Інд. код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію за договором № 711726 від 01.11.2001р. за період з 01.01.2003р. по 01.10.2006р. у розмірі 108612,42 грн., 1399,69 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову та 37,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.
Видати наказ.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» ( 01001,м.Київ, площа І.Франка, 5, Інд. код 00131305) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м.Київ, вул..Оболонська, 34, код 31454734) 1 470, 00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги та 6 884,10 грн. витрат за проведення судових експертиз.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.
Матеріали справи № 42/561 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Тищенко А.І.
Судді Отрюх Б.В.
Михальська Ю.Б.