01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.07.2011 № 42/229-64/28
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Кропивної Л.В.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача -Радченко Ю.О.,
від відповідача -Мельниченко К.Г.,
від третьої особи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного
акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” №544 від
26.05.2011
на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2011
у справі №42/229-64/28
за позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія
“Київводоканал”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційна
контора -107”, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача ПАТ “Київенерго”, м. Київ
про стягнення 125533грн.80коп.
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.09.2010 (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2010, позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 59 791,78грн. боргу, 1 749,23грн. інфляційних збитків, 307,07 грн. річних, судові витрати. В решті позову (стягнення заборгованості за обсяги води, яка використовується для потреб гарячого водопостачання) відмовлено. В частині відмови в позові судові акти мотивовані тим, що, оскільки згідно з п. 3.13 чинних з жовтня 2008 р. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію. Згідно з наявними доказами на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають. Таким чином, у позові про стягнення 57585грн.86коп. вартості питної води для потреб гарячого водопостачання судом відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2011 вказані рішення та постанову скасовано в частині відмови в позові, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва. В решті рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2010 у справі № 42/229 залишено без змін. Зокрема, в постанові зазначено, що попередніми судовими інстанціями не досліджувалося питання чи виставляє АЕК "Київенерго" рахунки саме за гарячу воду, чи лише за енергію, витрачену на підігрів води; чи існує договір між АЕК "Київенерго" та позивачем на постачання питної води для підігріву і чи здійснюються відповідні розрахунки. Тобто, судами попередніх інстанцій не досліджувалося питання, якій саме організації відповідач сплачує кошти за холодну воду, яка використовується для потреб гарячого водопостачання, і чи сплачує взагалі.
Господарським судом міста Києва справі присвоєно номер 42/229-64/28. За результатами розгляду справи господарським судом міста Києва винесено рішення від 19.04.2011 (суддя Зеленіна Н.І.), яке є предметом даного апеляційного оскарження, відмовлено в позовних вимогах ВАТ АК “Київводоканал” про стягнення57585грн.87коп. основного боргу, 1684грн.75коп. інфляційних втрат, 295грн. 76укоп.- 3% річних. Суд дійшов висновку, що вимоги по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання задоволенню не підлягають, оскільки розрахунки за такі послуги здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив зазначене рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом не було досліджені питання, на які звернуто увагу Вищим господарським судом України. Також, позивач зазначає, що належним чином виконав умови укладеного сторонами договору, відповідач отримав послуги з водопостачання та зобов'язаний їх оплатити в повному обсязі. Крім того, враховуючи, що відповідач не звертався до позивача з приводу незгоди по кількості та вартості наданих послуг.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що в судовому засіданні господарського суду міста Києва, в підтвердження своїх заперечень, ним був наданий договір №540308 від 01.02.2005 на постачання теплової енергії у гарячій воді на потреби опалення будинку і гарячого водопостачання, укладений між ТОВ “ЖЕК-107” та АЕК “Київенерго” СВП “Енергозбут Київенерго”. Також, відповідач зазначає про безпідставність вимог позивача, оскільки постачання холодної води, що йде на підігрів не є предметом договору №05719/2-01 від 02.06.2006 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, стягнення за яким є предметом даної справи, оскільки у вказаному договорі позивач не зробив окремих визначень, а саме: “ГВ вода” (гаряча вода), як холодна вода для створення гарячої води, що дало б можливість визначити виконавця послуг з гарячого водопостачання та проведення розрахунків. Крім того, відповідач вказує, що позивач не має бажання встановити договірні відносини із споживачем питної води для гарячого водопостачання -АЕК “Київенерго” та виставляє розрахунки за постачання холодної води для виготовлення гарячої споживачам, а не АЕК “Київенерго”.
В судове засідання апеляційної інстанції представник третьої особи не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення). Неявка в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду скарги, враховуючи, також, клопотання останньої подане до суду першої інстанції про розгляд справи без участі представника, оскільки спірні відносини не стосуються і не впливають на права та обов'язки третьої особи та просив суд вилучити її зі складу учасників судового процесу.
Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 02.06.2005 сторонами укладено договір № 05719/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за умовами якого, позивач зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній -оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором.
Враховуючи вищенаведені судові акти судом розглядається вимога позивача про стягнення з відповідача вартості питної води, що використовується для потреб гарячого водопостачання в сумі 57585грн.87коп. та відповідні нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.
Тобто, гаряча та перегріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника. Споживачем холодної води як складової гарячого водопостачання є виробник та/або постачальник енергії.
Пунктом 3.13 чинних з жовтня 2008 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.
Згідно з наявними доказами на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають.
Як зазначає сам позивач в своїй апеляційній скарзі власником водопровідних мереж, якими здійснюється постачання гарячої води та індивідуальних теплових пунктів (бойлерів) є ПАТ “Київенерго”. Питна вода, що використовується для виготовлення гарячої води транспортується водопровідними мережами позивача та на межі балансової належності водопровідних мереж позивача та ПАТ “Київенерго” передається відповідачу.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 57585грн.86 коп. вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, оскільки позивач не є особою, яка надає послуги з гарячого водопостачання як самостійного різновиду енергії (продукції).
Викладені представником відповідача заперечення в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2011 у справі №42/229-64/28 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” - без задоволення.
2. Справу № 42/229-64/28 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Синиця О.Ф.
Судді Кропивна Л.В.
Пашкіна С.А.