Постанова від 13.07.2011 по справі 44/301-б-28/171-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2011 № 44/301-б-28/171-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

при секретарі: Коваль Н.С.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

від ліквідатора: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.05.2011

у справі № 44/301-б-28/171-б (суддя Копитова О.С.)

за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Синтез-Капітал-Груп”

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 09.06.2009 у справі № 44/301-б за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Синтез-Капітал-Груп” визнано банкрутом боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Синтез-Капітал-Груп” з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2011 у справі № 44/301-б-28/171-б затверджено звіт та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю „Синтез-Капітал-Груп”, ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю „Синтез-Капітал-Груп”, дію мораторію припинено, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу та направити справу на розгляд суду першої інстанції.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, статей 7, 14, 23, 32, 40, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч. 1 вказаної статті кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі - Закон про банкрутство) безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно частини 3 статті 6 Закону справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до 1 ст. 52 Закону про банкрутство, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, відповідно до приписів Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Положеннями статті 1 названого закону визначено поняття „Безспірні вимоги кредиторів” як вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Доказами наявності безспірних вимог є рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Вказані документи повинні з одного боку вказувати на розмір грошових вимог ініціюючого кредитора, а з іншого -на строк невиконання, отже підтверджувати неплатоспроможність боржника протягом встановленого періоду.

Всупереч вимог Закону про банкрутство до матеріалів заяви кредитора не було додано рішення суду про стягнення боргу або інших доказів наявності безспірних грошових вимог. Факт визнання претензії боржником, у розумінні чинного законодавства таким доказом не є.

Оскільки, підставою проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство боржника є постанова про відкриття ліквідаційної процедури від 13.07.2009 року, яку належить скасувати, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне проведення ліквідаційної процедури боржника та незаконність винесення ухвали, яка підсумовує хід ліквідаційної процедури.

За частиною 11 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності і підстав, передбачених статтею 40 цього Закону.

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив порушення провадження у справі, не дослідивши докази щодо наявності тих підстав, на які посилався кредитор, а за таких обставин, здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Колегія суддів вважає постанову господарського суду про визнання боржника банкрутом та ухвалу господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження прийнятими у даній справі з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню.

З таким висновком погодився Верховний Суд України, зазначивши у пункті 36 Постанови Пленуму №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: " Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору). "

Відповідно до вимог ст.41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", суд вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування ухвали господарського суду м. Києва від 17.05.2011.

Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити.

Постанову господарського суду міста Києва від 09.06.2009 у справі № 44/301-б скасувати.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.05.2011 у справі № 44/301-б-28/171-б скасувати.

Провадження у справі 44/301-б-28/171-б припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи скасувати державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю „Синтез-Капітал-Груп”, м. Київ, вул. Червоноармійська, 51 (ідентифікаційний № 346162026556), проведену відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 17.05.2011 у справі № 44/301-б-28/171-б.

Справу № 44/301-б-28/171-б повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Верховець А.А.

Пантелієнко В.О.

15.07.11 (відправлено)

Попередній документ
17675324
Наступний документ
17675326
Інформація про рішення:
№ рішення: 17675325
№ справи: 44/301-б-28/171-б
Дата рішення: 13.07.2011
Дата публікації: 17.08.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито провадження (17.05.2011)
Дата надходження: 03.03.2010
Предмет позову: визнання банкрутом