01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.07.2011 № 38/194-3/74
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Баранця О.М.
Рєпіної Л.О.
при секретарі: Денисюк І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (представник за довіреністю);
від відповідача 1. - не з'явився;
від відповідача 2. - не з'явився;
від третьої особи - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)
розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_3
на рішення
господарського суду
міста Києва
від
10.05.2011 року
по справі
№ 38/194-3/74 (суддя - Сівакова В.В.)
за позовом
Приватного підприємства Фірма «Кодак»
до
1. Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області
2. Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец'юст» в особі Київської обласної філії
третя особи, яка не
заявляє
самостійних вимог
на предмет спору
на стороні відповідача 2
ОСОБА_3
про
визнання прилюдних торгів недійсними, скасування протоколу прилюдних торгів та скасування акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2011 року позовні вимоги Приватного підприємства Фірма «Кодак» задоволено повністю. Визнано недійсними результати прилюдних торгів по реалізації реалізації будівель і споруд виробничого призначення: будівля адміністративного корпусу (літ. А1), будівля складу (літ. Б), будівля котельні (літ. В), будівля складу (літ. В3), будівля гараж (літ. Г), навіс (літ. Д), навіс (літ. Е), артезіанська свердловина (№ 50), огорожа та ворота (№ 1-4), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які були проведені Спеціалізованим державним підприємством «Укрспец'юст» в особі Київської обласної філії та оформлені протоколом № 5290142-1 проведення торгів по реалізації майна від 09.11.2005 року. Визнано незаконним та скасовано акт № 1-1 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області про проведення прилюдних торгів від 23.05.2006 року.
Дане рішення мотивоване тим, що Відповідач 1 в порушення вимог ст.ст. 52, 62, 62-1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 22.09.2005 року) не вчинив дій, спрямованих на з'ясування наявності чи відсутності арештів на спірне майно, не перевірив наявності застави спірного майна та відсутності перешкод для його реалізації на прилюдних торгах.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2011 року у справі № 38/194-3/74 та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час розгляду справи порушено ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, так як процес реалізації арештованого майна відбувся з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, про що свідчить постанова Оратівського районного суду Вінницької області від 10.05.2006 року та Ухвала апеляційного суду Вінницької області від 25.07.2006 року, якими було встановлено, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна ТОВ «Костелло-Київ-МЛ» відбулись та є законними відповідно до чинного законодавства України.
Апелянт стверджує, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, так як спір про визнання дій незаконними та визнання результатів прилюдних торгів недійсними вже розглядався за правилами КАС України (справа № 108/3а-06).
ОСОБА_3 посилається на законність проведення торгів та набуття права власності (справа № 207/17-05/13-09).
Також Апелянт зазначає про порушення господарським судом міста Києва правила поновлення і продовження термінів позовної давності встановлених ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 38/194-3/74.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.
Приватне підприємство Фірма «Кодак» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2011 року без змін, посилаючись на проведення оскаржуваних торгів незаконно, так як торги були проведені всупереч заборони, встановленої судом /справа господарського суду Київської області № 207/17-05/; згідно витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна № 11928906 від 03.04.2007 року на майно було накладено: арешт, зареєстрований Ірпінською міською державною нотаріальною конторою від 05.07.2004 року за № 51100 на підставі постанови ДВС Ірпінського МУЮ від 25.11.2003 року; заборона, зареєстрована Ірпінською міською державною нотаріальною конторою від 05.07.2004 року за № 51457 на підставі договору застави від 31.01.2002 року; арешт, зареєстрований Київською обласною Філією Інформаційного центру МЮУ від 14.02.2005 року на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06.10.2003 року у справі № 2-1605/2003.
Щодо судових рішень, то судами не досліджувалось питання щодо законності проведення торгів.
Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області та Спеціалізоване державне підприємство «Укрспец'юст» в особі Київської обласної філії двічі своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18 січня 2002 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) - Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» Позичальник укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1, згідно умов якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 350 000,00 грн., на строк до 20.01.2003 року на виробничі потреби (придбання пляшки) /т. 2, а.с. 8-10/.
Згідно п. 3.8. Кредитного договору забезпеченням кредиту є договір застави цілісного майнового комплексу (іпотека оцінюється сторонами на суму 1 594 586,00 грн.). експертна оцінка, яка визначена методом акумуляції активів - 1 594 586,00 грн.
31 січня 2002 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) - Заставодержатель та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» - Заставодавець укладено договір № 1 про заставу будівель і споруд, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за № 243 /т. 2, а.с. 13-16/.
Цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 1 від 18.01.2002 року (а також будь-яких додаткових угод до нього), укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути Заставодержателю кредит у розмірі 350 000,00 грн., відсотки за користування ним, а також неустойку та інші штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Згідно пункту 1.3. Договору застави № 1, предметом застави є будівлі та споруди -адміністративний корпус, зазначений на плані літерою А 1, склади - «Б», «В 3», котельня - «В», гараж - «Г», навіси - «Д», «Е», огорожа - № 1-4, колодязь - № 5, асфальтне покриття - І, які розташовані на земельній ділянці розміром 0,3607 га за адресою: АДРЕСА_1.
21 червня 2002 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) - Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» - Позичальник укладено Кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 15, згідно умов якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 150 000,00 грн. шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з терміном користування до 20.01.2003 року на виробничі потреби на умовах, передбачених цим договором /т.2, а.с. 4-7/.
Згідно пункту 3.7. зазначеного Кредитного договору забезпеченням кредиту є укладений договір застави майнових прав.
21 червня 2002 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) - Заставодержатель та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» - Заставодавець укладено договір застави майнових прав № 15, у відповідності до умов якого Заставодавець передав в заставу Заставодержателю, як забезпечення одержаної за кредитною угодою, укладеною між Заставодержателем та Заставодавцем від 21.06.2002 року № 15 на суму 150 000,00 грн. позички, строк погашення якої 20.01.2003 року, а також відсотків за користування позичкою в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення, майнове право вимоги, яке може виникнути в майбутньому по зобов'язанням контракту № 009 від 12.07.2001 року на суму 276 292 дол. США, який укладений між Компанією «Єксченж Дайрект Пи-Єл-Си» та Заставодавцем /т. 2, а.с. 11-12/.
Сторони оцінюють передане у заставу право у сумі 1 471 772,00 грн. - п. 1.3. Договору № 15.
13 червня 2003 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) - Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопромхім» - Підприємство укладено договір № 7 уступки вимоги, за умовами якого Банк у повному розмірі відступив підприємству право вимоги за Кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1 від 18.01.2002 року та Кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 15 від 21.06.2002 року, що укладені між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» - Боржник /т. 2, а.с. 19-21/.
Станом на день підписання цього договору заборгованість Боржника перед Банком становила 607 395,84 грн. - п. 2 Договору № 7 уступки вимоги.
Згідно п.п. 4, 5 зазначеного Договору з моменту підписання цього договору до Підприємства переходять всі права Банку (кредитора) за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1 від 18.01.2002 року та кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 15 від 21.06.2002 року, у тому числі право вимоги сплати заборгованості по кредиту, відсоткам, пені (штрафам), а також права, що забезпечують виконання вказаних вище кредитних договорів, а саме, права заставодержателя за договором застави № 1 та за договором застави майнових прав від 21.06.2002 року.
22 грудня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопромхім» - Товариство та Приватним підприємством Фірма «Кодак» - Фірма укладено договір уступки вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за № 3909, за умовами якого Товариство у повному розмірі відступає Фірмі право вимоги по договору уступки вимоги № 7 від 13.06.2003 року, що укладений між Товариством та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) - Банк про уступку банком Товариству права вимоги за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1 від 18.01.2002 року та кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 15 від 21.06.2002 року, що укладені між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» - Боржник /т.2, а.с. 22/.
Згідно п. 2 договору уступки вимоги від 22.12.2004 року станом на день підписання цього договору заборгованість Боржника перед Товариством складає 607 395,84 грн.
Згідно п.п. 4, 5 договору уступки вимоги від 22.12.2004 року з моменту підписання цього договору до Фірми переходять всі права Товариства (кредитора) за договором уступки вимоги № 7 від 13.06.2003 року, кредитному договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1 від 18.01.2002 року, кредитному договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 15 від 21.06.2002 року, а також права, що забезпечують виконання зазначених кредитних договорів - право заставодержателя за договором застави № 1 та за договором застави майнових прав від 21.06.2002 року.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини другої статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
За змістом статті 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В статті 514 Цивільного кодексу України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Рішенням господарського суду Київської області від 07.02.2007 року № 207/17-05, залишеним без змін постановою Вищого Господарського суду України від 22.08.2007 року № 207/17-05, в задоволені позовних вимог про визнання недійсними договорів № 7 від 13.06.2003 року та від 22.12.2004 року відмовлено, тобто договори чинні.
Таким чином, Приватне підприємство Фірма «Кодак» правомірно набуло права кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1 від 18.01.2002 року та за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 15 від 21.06.2002, а також прав заставодержателя за договором застави № 1 та договором застави майнових прав від 21.06.2002 року.
22 грудня 2004 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було видано Приватному підприємству Фірма «Кодак» виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3910, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» боргу у сумі 607 395,84 грн. за договором уступки вимоги від 22.12.2004 року /т.2, а.с. 23/.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно пункту 3.1.4. Договору застави № 1 заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем зобов'язань за цим та/або кредитним договором звернути стягнення на заставлене майно та реалізувати його.
У пункті 2.1.3. Договору застави № 1 зазначено, що на підставах, передбачених законодавством України, на майно може бути звернуто стягнення.
Майно не підлягає вилученню і вільне від зобов'язань, окрім тих, що передбачені цим договором - п. 2.1.3. Договору.
Разом з цим, 09.11.2005 року за адресою: м. Ірпінь, вул. Жовтнева, 34 Київською обласною філією СДП «Укрспец'юст» проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ», а саме: будівель і споруд виробничого призначення: будівля адміністративного корпусу (літ. А1), будівля складу (літ. Б), будівля котельні (літ. В), будівля складу (літ. В3), будівля гаража (літ. Г), навіс (літ. Д), навіс (літ. Е), артезіанська свердловина (№ 5), огорожа та ворота (№ 1-4), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 /т.1, а.с. 29/.
Однак, як вже зазначалось з 31.01.2002 року майно, що було предметом прилюдних торгів, які відбулися 09.11.2005 року, перебувало в заставі. При цьому, з акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 23.05.2006 року № 1-1 вбачається, що судові рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» грошових коштів були прийняті після виникнення зазначеної вище застави.
Станом на 09.11.2005 року розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» за кредитним договором № 1 від 18.01.2002 року становить 425 117,09 грн., тобто вартість предмета застави перевищувала розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» перед заставодержателем.
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 11928906 від 03.04.2007 року вбачається, що: 05.07.2004 року за № 51100 на підставі постанови виконавчої служби Ірпінського УЮ від 25.11.2003 року зареєстровано арешт об'єкта, розташованого на АДРЕСА_1; 05.07.2004 року за № 51457 на підставі договору застави від 31.01.2002 року зареєстровано заборону відчуження будівель, розташованих на АДРЕСА_1; 14.02.2005 року за № 1678619 на підставі рішення Ірпінського міського суду № 2-1605/2003 від 06.10.2003 року зареєстровано арешт всього нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ»; 08.11.2005 року за № 2575786 на підставі повідомлення про переуступку вимоги зареєстровано заборону відчуження на будівлі і споруди за адресою: АДРЕСА_1 /т.1, а.с. 63-64/.
Таким чином, на дату проведення прилюдних торгів з реалізації будівель і споруд, розташованих у АДРЕСА_1 були чинні арешти та заборони відчуження зазначеного майна.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги про стягнення з вартості заставленого майна.
У відповідності до ч. 7 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року), вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року) стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Згідно ч.6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року) з коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.
З огляду на викладене вище, у виконавчому провадженні за рахунок заставленого згідно договору застави № 1 майна у першу чергу повинні бути задоволені вимоги Приватного підприємства Фірми «Кодак» на суму 607 395,84 грн., а потім вимоги інших стягувачів.
У відповідності до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року) для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року) у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.
Стаття 52 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року) зобов'язує державного виконавця не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, повідомити заставодержателя, який не є стягувачем, про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.
В статті 62-1 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року) зазначено, що на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області в порушення зазначених вище вимог закону не вчинив дій, спрямованих на з'ясування наявності чи відсутності арештів на спірне майно, не перевірив наявності застави спірного майна та відсутності перешкод для його реалізації на прилюдних торгах, із зазначеним висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2005 № 207/17-05 заборонено, зокрема, Спеціалізованому державному підприємству «Укрспец'юст» (Київська обласна філія) та іншим особам, вчиняти будь-які дії щодо майна Позивача, а саме, проводити торги з реалізації такого майна як будівлі і споруди виробничого призначення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 /т. 1, а.с. 48-49/.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що спірні прилюдні торги проведені із порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 22.09.2005 року).
Згідно рішення Ржищівського міського суду Київської області від 22.11.2006 року у справі № 2-119/06 за ОСОБА_3 визнано право власності на майно - будівлю та споруду виробничого призначення: будівлю адміністративного корпусу (А1), будівлю складу (Б), будівлю котельні (В), будівлю складу (В3), будівлю гаража (Г), навіс (Е), артезіанську свердловину (№ 5), огорожу та ворота (№ 1-4), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, Київська область /т. 2, а.с. 105-109/.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 22 листопада 2007 року у справі № 2-а-303/07, залишеною без змін Апеляційним судом Вінницької області від 25.07.2006 № 22-ас-640/2006, визнано незаконними дії КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» щодо відмови ППФ «Кодак» в реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов'язано КП КОР «Ірпінське БТІ» зареєструвати право власності, визнано незаконними дії КП КОР «Ірпінське БТІ» щодо реєстрації права власності ОСОБА_3 та скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_3 на будівлі та споруди виробничого призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, складу № 18-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 1, а.с. 43-47/.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2009 року № К-10258/08 скасовано постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22.11.2007 року № 2-а-303/07 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2008 року № 22-а-11431/08, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Фірми «Кодак» /т. 1, а.с. 35-39/.
Постановою Господарського суду Київської області від 11.07.2006 року № 108/3а-06, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2008 року № 22а-1/2008, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» та визнано незаконними дії державної виконавчої служби Київської області та Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец'юст» щодо проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ»; визнано недійсними та скасовано результати прилюдних торгів з продажу нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ», а саме, будівель та споруд виробничого призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що були проведені Київською обласною філією СДП «Укрспец'юст» 09.11.2005 року за адресою: АДРЕСА_3, оформлені протоколом № 5290142-1 від 09.11.2005 року; визнано недійсним акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів № 1-1 від 23.05.2006 року /т. 1, а.с. 119-120/.
Зі змісту ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2008 року вбачається, що справа № 22-а-1/2008 пов'язана з діями органу держави, яке оскаржується в порядку КАС.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2008 прийнято відмову керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастелло-Київ-МЛ» від позову по справі № 108/3а-06, закрито провадження у вказаній справі та визнано такими, що втратили законну силу постанову Господарського суду Київської області від 11.07.2006 року № 108/3а-06 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2008 року № 22а-1/2008 /т.1, а.с. 32-34/.
У відповідності до змісту статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
Аналізуючи вищезазначені рішення, судами не надано оцінки і не встановлено обставин щодо законності чи не законності проведення 09.11.2005 року оскаржуваних прилюдних торгів з реалізації спірного майна, тобто взагалі дані правовідносини не досліджувалися, тому як докази в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України не мають преюдиціального значення.
Щодо застосування строку позовної давності, то як вірно відзначено господарським судом міста Києва Новіков А.В. в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України має лише процесуальні права, а тому застосування ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України є неможливим.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2011 року у справі № 38/194-3/74.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2011 року у справі № 38/194-3/74 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 38/194-3/74 повернути господарському суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі та третій особі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Баранець О.М.
Рєпіна Л.О.
15.07.11 (відправлено)