01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.07.2011 № 44/48
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Рєпіної Л.О.
Чорної Л.В.
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецгідроізоляція" на рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року у справі № 44/48 (суддя Чеберяк П.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецгідроізоляція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторський центр «Баланс»
про стягнення 24000,00 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року у справі № 44/48 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецгідроізоляція" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року у справі № 44/48 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити повні вимоги у повному обсязі.
Суд першої інстанції розглянув справу у відсутності позивача не повідомленого належним чином. Відповідач не приймав в отриманні ліцензії, яка була отримана позивачем самостійно.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецгідроізоляція" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду змінювався склад колегії суду.
Позивачем подано клопотання, в якому останній просить розглядати справу без представника останнього.
В засідання суду, призначене на 12.07.2011 року позивач та відповідач повноважних представників не направили та не повідомили суд про причини їх неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.
Колегія суддів, вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін враховуючи, що останній належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи 22 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» - Замовник (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторський центр «Баланс» - Виконавець (далі - відповідач) було укладено договір № 1-22/03.10 про надання послуг (далі-договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надавати протягом терміну дії цього договору інформаційно-консультаційні послуги, а позивач зобов'язався прийняти та в повному обсязі оплатити їх вартість.
Відповідно до п. 2.2 договору оплата за послуги проводиться в два етапи наступним чином: передплата у розмірі 24 000,00 грн. позивач перераховує відповідачу на протязі 3-ох робочих днів з моменту підписання договору; суму у розмірі 8 000 грн. позивач перераховує відповідачу протягом 3-ох робочих днів з моменту одержання експертного висновку.
Відповідно до п. 2.1 договору сторони домовились, що ціна та вартість консультацій, робіт та послуг, наданих відповідачем позивачу, згідно п. 1.1 договору становить 32000,00 грн. В цю суму не входить вартість експертного висновку для отримання будівельної ліцензії та не входить державне мито та бланк ліцензії.
Згідно п. 3.1 договору відповідач зобов'язується надати послуги, визначені п. 1.1 договору протягом тридцяти робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів від позивача.
На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача суму передплати у розмірі 24000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 23.03.2010 року (оригінал знаходиться в матеріалах справи).
Відповідно до п. 3.1. договору відповідач зобов'язується надати послуги, передбачені п. 1.1 договору протягом 30 робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів від позивача.
Відповідачем надано докази направлення на адресу позивача будівельної ліцензії за видами робіт, що були ним заявлені, згідно договору.
Відповідно до п. 1.3. договору відповідач передає, а позивач приймає надані послуги на підставі Акту здавання-прийняття, який є невід'ємною частиною договору. Відповідач також надав докази направлення на адресу позивача акту виконаних робіт.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З цією нормою Цивільного кодексу України кореспондуються положення глави 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до приписів статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Стаття 901 ЦК України встановлює, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положення частини першої статті 530 Цивільного кодексу України передбачають якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання його окремих частин може доводитися письмовими доказами.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецгідроізоляція" є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.01.2011 року розгляд справи відкладено на 28.02.2011 року, в зв'язку з нез'явленням представників сторін. Вказана ухвала відправлена 02.02.2011 року.
Колегія суддів вважає, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, яку відбулося 09.03.2011 року. Крім того, позивач клопотанням (а.с. 52-53) просив розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи відсутність доказів самостійного отримання позивачем ліцензій (копії яких знаходяться в матеріалах справи) за наявності укладеного між сторонами договору № 1-22/0310 про надання послуг від 22.03.2010 року та фактичних дій відповідача щодо виконання вказаного договору, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відмову в позові.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року у справі № 44/48.
Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року у справі № 44/48 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 44/48 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя Баранець О.М.
Судді Рєпіна Л.О.
Чорна Л.В.
14.07.11 (відправлено)