01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.06.2011 № 17/66-11/179-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
За участю представників :
Від Прокуратури: Некрасов О.М.- прокурор відділу
Від позивача: не з'явився
Від відповідача1: Васильківська В.Є.- юрист
Від відповідача2: не з'явився
Від відповідача3: Волвач О.Г.- виконавчий директор
Від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратури Сумської області, Сумської міської ради
на рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2011
у справі № 17/66-11/179-10 (Удалова О.Г.
за позовом Прокурора Сумської області в особі Сумської міської ради
до Фонду державного майна України
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області
Приватної середньої загальноосвітньої школи "Золота рибка"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Управління освіти Сумської області
про скасування наказу та визнання договору недійсним
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 у позові Прокурора Сумської області в особі Сумської міської ради до Фонду державного майна України Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області Приватної середньої загальноосвітньої школи "Золота рибка" про скасування наказу та визнання договору недійсним.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Прокуратура Сумської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначав, що об'єкт садок «Золота рибка» не ввійшов до статутного фонду ВАТ «Сумижитлобуд» як освітній заклад , а не як індивідуально - визначене майно, він не може відноситись до об'єктів приватизації групи «А», а є об'єктом групи «Ж», і мало бути передано до комунальної власності; половина приміщень об'єкту дитячого садка «Золота рибка» передано в суборенду; погодження з органами місцевого самоврядування протягом трьох років стосовно перепрофілювання не здійснено.
Сумська міська рада також звернулась з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Апелянт посилався на те, що у відповідності до ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту» об'єкти науки та освіти, що фінансуються з державного бюджету не підлягають перепрофілюванню, приватизації або використанню не за призначенням; об'єкт повинен бути переданий до комунальної власності.
У відзиві на апеляційні скарги Фонд державного майна заперечував проти доводів апелянтів, та вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін оскільки останнє є законним і обґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду держаного майна заперечує проти доводів апелянтів та просить залишити рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 порушено апеляційне провадження по справі №17/66-11/179-10 розгляд справи призначено на 31.05.2011.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 розгляд справи відкладено у зв'язку з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління освіти Сумської області з урахуванням положень ч.1ст.27 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 розгляд справи відкладено на 30.06.2011 у зв'язку з неявкою третьої особи.
30.06.2011 в судове засідання представники позивача, відповідача2, про причини неявки не повідомили. Нових доказів по справі не надали.
Представником третьої особи подано клопотання про розгляд справи №17/66-11/179-10 без участі представника.
Враховуючи належне повідомлення представників позивача, вдповідача2 про час та місце розгляду справи, клопотання третьої особи, строки розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності вищезазначених представників.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:
Наказом Фонду державного майна № 1677 від 19.10.2007 р. зі змінами, внесеними наказом № 1792 від 18.11.2009 р., нежитлові приміщення площею 2976,2 кв. м., які розташовані по вул. Новомістенській, 31/1 в м. Суми та орендуються відповідачем-3 і приміщення включено до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.11.2008 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2009 р., у справі № 16/667-07 за позовом Регіонального віддалення Фонду державного майна України по Сумській області до ВАТ “Сумижитлобуд”, треті особі КП “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”, ПСЗШ “Золота рибка”, Сумська міська рада, виконавчій комітет Сумської міської ради, про визнання права власності та за зустрічним позовом ВАТ “Сумижитлобуд”до регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, треті особі КП “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”, ПСЗШ “Золота рибка”, Сумська міська рада, виконавчій комітет Сумської міської ради, про визнання права власності визнано право власності на Приміщення за Державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області.
Наказом відповідача-2 № 26 від 30.10.2010 р. вирішено приватизувати шляхом викупу об'єкт державної власності -нежитлові приміщення площею 2976,2 кв. м., що орендуються відповідачем-3 за адресою: м. Суми вул. Новомістенська, 31/1 (балансоутримувач -ВАТ “Сумижитлобуд”) (далі - Приміщення).
На виконання зазначених наказів 13.04.2010 р. відповідач-2 та відповідач-3 уклали договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 556 (далі - Договір), предметом якого є продаж Приміщення.
Актом приймання - передачі державного майна № 601 від 31.05.2010 р., складеним відповідачем-2 та відповідачем-3, сторони зафіксували передачу на виконання умов Договору Приміщення.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 7 Закону України “Про приватизацію державного майна” державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. До повноважень державних органів приватизації відпостіться в тому числі й здійснення повноваження власника державного майна у процесі приватизації .
Державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки Законом України “Про Державну програму приватизації”від 18.05.2000 р. визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.
Відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України “Про Державну програму приватизації”, з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації здійснюється класифікація об'єктів приватизації, згідно з якою:
до групи А відносяться -цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси;
- до групи Ж відносяться - незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі їх невключення до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”.
Порядок та умови відчуження об'єктів права державної власності визначаються Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями та представництвами у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, а тому віднесення Приміщення об'єктів приватизації групи А відноситься до компетенції відповідача-1.
З письмових пояснень Фонду державного майна вбачається, що відповідно до умов пункту 6.2 договору оренди від 16.08.2000 № 165 з дозволу орендодавця (листи регіонального відділення від 13.09.2000 № 13/2648 та від 04.12.2006 № 09/4004) орендарем за власний рахунок були здійснені невід'ємні поліпшення орендованого державного майна вартістю більше ніж 25% від залишкової вартості об'єкта, що підтверджується Аудиторським висновком від 21.09.2007.
Згідно з п.51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, орендар, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (приміщення), одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової і відновної за вирахуванням зносу) вартості майна.
Отже, спірне приміщення віднесено до об'єктів державної власності на віднесено до групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Згідно з ч. 5 ст. 63 Закону України “Про освіту” від 23.05.1991 р. об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 16 Закону України “Про дошкільну освіту” від 11.07.2001 р., майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно з зазначеною метою.
Судом встановлено, що до 1997 року у сірному приміщенні перебував дитячий садок “Золота рибка”, який у 1997 році за рішенням засновника АТ “Сумижитлобуд” ліквідований і станом на дату приватизації Приміщення, зазначений освітній заклад на балансі управління освіти та науки Сумської міської ради не числиться і його фінансування з бюджету не здійснюється.
На підтвердження вказаних обставин, матеріали справи містять довідку Управління освіти та науки Сумської міської ради від 27.08.2007 р. № 01-18/1137. Крім того, ліквідація дитячого садка №17 «Золота рибка» підтверджується довідкою ВАТ «Сумижитлобуд», який є правонаступником тресту «Сумжитлобуд», та копіями трудових книжок працівників (копії містяться у матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 502 від 16.12.1997 р. відкрито приватну загальноосвітню середню трьохступеневу школу “Золота рибка”(відповідача-3) за адресою: м. Суми, вул. Новомістенська, 31/1 (Приміщення).
У матеріалах справи відсутні докази прийняття Сумською міською радою рішень, якими би спірне приміщення відокремлювалось для здобуття дітьми дошкільної освіти, окрім передачі Приміщення відповідачу-3.
Сторонами не заперечується той факт, що зазначене Приміщення з 1997 року і до укладення Договору перебувало в орендному користуванні у відповідача-3, який здійснював там освітню діяльність. Довідки к перевірки цільового та ефективного використання держаного майна від 12.05.2009 р. та 29.01.2009 р., відповідач-3 у Приміщенні проводить освітню діяльність.
Відповідно до п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що порушення інтересів держави у даних правовідносинах не вбачається, крім того на думку колегії накази відповідача-1 № 1677 від 19.10.2007 р. та № 1792 від 18.11.2009 р.відповідають вимогам чинного законодавства тому вимоги позивача про скасування наказів відповідача-1 № 1677 від 19.10.2007 р. та № 1792 від 18.11.2009 р. в частині включення до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, приміщення об'єкту освіти площею 2976,1 кв. м. по вул. Новомістенській, 31/1 в м. Суми задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення (аналогічна позиція викладена в абзаці 15 листа Верховного Суду України „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 24.11.2008).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, про те, що оспорюваний договір купівлі - продажу № Д-28/09 цінних паперів від 19.06.20009 є дійсними та такими, що відповідають чинному законодавству України.
Відповідно до частини 2 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсним” №3 від 28.04.1978 (із змінами внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.12.1992, №15 від 25.05.1998) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних наслідків.
Колегія суддів констатує, що вимога про визнання недійсними спірних наказів, не підлягає задоволенню також похідна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень шляхом викупу № 556 від 13.04.2010 р.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду міста Києва, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Доводи викладені апелянтами у апеляційних скаргах не приймаються колегією суддів до уваги з урахуванням викладеного вище, та є необґрунтованими.
З огляду на встановлене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Прокуратури Сумської області, апеляційну скаргу Сумської містької ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 у справі №17/66-11/179-10 залишити без змін.
Матеріали справи №17/66-11/179-10 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Михальська Ю.Б.
Тищенко А.І.