01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2011 № 52/61
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Нєсвєтову Н.М.
Корсакової Г.В.
при секретарі:
за участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 (дов. №133 від 24.12.2010);
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська газова компанія»
на рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2011р.
у справі № 52/61 (суддя - Чебикіна С.О.)
за позовом Національної акціонерної компанії «Надра України» (далі - НАК «Надра України»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська газова компанія» (далі - ТОВ «Європейська газова компанія»)
про стягнення 214 976, 75 грн. та повернення майна за договором оренди
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.04.2011року по справі № 52/61 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Європейська газова компанія» на користь НАК «Надра України» 47 520,64 грн. - основного боргу, 3 746,22 грн. - пені, 942,04грн. - 3% річних, 162 767,85 грн. - неустойки та судові витрати; зобов'язано ТОВ «Європейська газова компанія» повернути НАК «Надра України» свердловину № 3 Островерхівського газового родовища разом з обладнанням, розміщену в Зміївському районі Харківської області, що зафіксувати у підписаному сторонами Акті приймання-передачі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким у позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що не передання позивачем технічної та проектної документації спричинило неможливість використання відповідачем свердловини згідно умов Договору, а тому вважає, що він є звільнений від орендної плати.
Також, посилається на неправильний розрахунок неустойки та непідписання ним актів оренди майна за липень - серпень 2010 року, як підставу для невнесення орендної плати за вказані періоди.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2011 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 15.06.2011.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 №01-23/2/4 введено до складу судової колегії замість судді Коршун Н.М. суддю Нєсвєтову Н.М..
В судове засідання 15.06.2011 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 29.06.2011.
В судове засідання 29.06.2011 представник позивача з'явився, представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.07.2010р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги (а.с. 2,3,43), явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
НАК «Надра України» звернулась до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ТОВ «Європейська газова компанія» про стягнення суми заборгованості та повернення майна за Договором оренди № 0-53/10 від 11.03.2010 року.
Позивач мотивує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди № 0-53/10 від 11.03. 2010 року.
Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує, з тих підстав, що позивачем не передано технічної та проектної документації, що спричинило неможливість використання відповідачем свердловини згідно умов Договору, а тому вважає, що він має бути звільнений від орендної плати.
10.03.2011 позивачем до Господарського суду м.Києва були подані заперечення на відзив відповідача та подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 693, 09 грн. - 3% річних, інші позовні вимоги залишив без змін.
В подальшому, 06.04.2011 позивачем через канцелярію суду першої інстанції було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 47 520, 64 грн. - основного боргу, 942,04грн. - 3% річних, 3746,22 грн. - пені, неустойки у розмірі 162 767, 85 грн., всього 214 976, 75 грн. та зобов'язати відповідача повернути позивачеві свердловину Островерхівського газового родовища разом з обладнанням, яка розміщена в Зміївському районі Харківської області, що зафіксувати у підписаному сторонами Акті приймання-передачі.
Колегія суддів, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи повноту їх встановлення та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне:
Між НАК «Надра України» (орендодавець) та ТОВ «Європейська газова компанія» (орендар) уклали Договір оренди свердловини № 3 Островерхівського газового родовища № 0-53/10 від 11.03.2010 року (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування свердловину № 3 Островерхівського газового родовища разом з обладнанням, розміщену у Харківській області, Зміївський район.
Згідно з п. 2.1 Договору, орендар вступає в строкове платне користування майном з дати підписання орендодавцем та орендарем акту приймання-передачі майна.
11 березня 2010 року сторонами Договору підписано Акт приймання-передачі, яким зафіксовано факт передачі свердловини № 3 Островерхівського газового родовища разом з обладнанням в орендне користування відповідачеві. Актом сторони також засвідчили, що орендар не має претензій до стану свердловини № 3 Островерхівського газового родовища .
Пунктами 1.3-1.4 Договору встановлено, що свердловина № 3 Островерхівського газового родовища передається в оренду з метою її геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та/або промислової розробки. Орендар за власний рахунок виконує комплекс робіт з відновлення свердловини з метою подальшого її введення в дослідно-промислову розробку та/або промислову розробку. При цьому орендар не має права на відшкодування вартості таких робіт з боку орендодавця.
В пункті 3.1 Договору сторони погодили, що орендна плата на період проведення відновлювальних робіт визначається за домовленістю сторін і становить без ПДВ за базовий місяць оренди, починаючи з березня 2010 року, 10 000 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди.
Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата перераховується відповідачем на рахунок позивача № 26004301844 у ВАТ «Ощадбанк»ГОУ м. Київ, МФО 300465 в наступному порядку:
- авансовий платіж здійснюється в розмірі орендної плати за базовий місяць оренди -протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна (в рахунок сплати частини орендної плати за останній місяць оренди);
- орендна плата -не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем оренди.
За правилами до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Згідно зі ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, відповідач сплатив орендну плату за березень -квітень 2010 року, що підтверджується банківськими виписками, а починаючи з травня 2010 року орендна плата відповідачем не сплачувалась, тобто відповідач належним чином не виконував умови Договору в частині здійснення орендних платежів, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 47 520 грн. 64 коп. за період з травня по серпень (включно) 2010 року.
У вересні місяці позивач надіслав відповідачеві лист №01-1368/2-11/3/1, в якому просив останнього погасити заборгованість з орендної плати в розмірі 426 693 грн. 96 коп. (в тому числі і за Договором оренди № 0-53/10) та повернути майно, що є предметом Договорів оренди (в тому числі і за договором оренди № О-53/10) шляхом підписання між сторонами актів приймання-передачі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що не передання позивачем технічної та проектної документації спричинило неможливість використання відповідачем свердловини згідно умов договору, а тому вважає, що він має бути звільнений від сплати орендної плати.
Дане твердження колегія суддів апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до 1.2 Договору, позивач передає технічну та проектну документацію, яка не є державною власністю, на свердловину за окремими договорами та за додаткову плату.
Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Однак, умовами Договору не визначені порядок, строк укладення таких договорів, а отже, відповідач не був позбавлений права ініціювати таку процедуру, в тому числі й в судовому порядку, проте доказів цього матеріали справи не містять.
Слід наголосити, що п. 2.1 Договору передбачено, що орендар вступає в строкове платне користування майном з дати підписання орендодавцем та орендарем Акту приймання-передачі майна. Тобто, орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання Акту приймання-передачі майна, а не з дати укладення відповідних договорів на передачу технічної та проектної документації
Враховуючи, що Акт приймання-передачі сторонами підписаний 11 березня 2010 року, саме з цієї дати починається нарахування орендної плати за користування майном.
Крім того, сплата відповідачем орендної плати за березень та квітень 2010 року є додатковим доказом підтвердження ним факту можливості користування спірною свердловиною.
Щодо посилань відповідача на не підписання ним актів оренди майна за липень - серпень 2010 року, як підставу для несплати орендних платежів за вказані періоди, то слід зазначити, що умовами Договору не визначено, ані те, що саме такі акти є підставою для сплати орендних платежів, ані те, що у випадку їх не підписання, відповідач звільняється від орендної плати.
Таким чином, позов в частині стягнення суми основного боргу заявлено правомірно, є документально доведеним, а тому обґрунтовано задоволений судом першої інстанції.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені, то слід зазначити наступне:
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з перерахунком суду першої інстанції 3% річних та їх частковим задоволенням у розмірі 942,04 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 9.2 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації. На орендну плату, сплачену несвоєчасно або не в повному обсязі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Враховуючи вищевказане, місцевий господарський суд вірно підрахував та задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3746,22 грн.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачеві свердловину № 3 Островерхівського газового родовища разом з обладнанням, яка розміщена в Харківській області, Зміївський район, що зафіксувати у підписаному сторонами Акті приймання-передачі, а також стягнення неустойки, слід відзначити наступне:
Пунктом 11.1 Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення підписів печатками та діє протягом 2 років і 11 місяців.
Відповідно до пп. «а» п. 11.3 Договору позивач має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору достроково зокрема у випадку несплати відповідачем орендної плати протягом трьох місяців.
Як вже зазначалось, відповідач не сплачував орендну плату за користування майном з травня по серпень 2010 року, що дало підставу позивачу відмовитись від Договору, що він і зробив, надіславши лист від 30 серпня 2010 року за № 01-1368/2-11/2/1.
Згідно з ч. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Отримання листа 01 вересня 2010 року підтверджується поштовим повідомленням про вручення та реєстром 163 від 30.08.2010 (а.с. 25, том 3 а.с. 37). Таким чином, можна дійти висновку, що Договір оренди свердловини № 3 Островерхівського газового родовища за № 0-53/10 є розірваним з 01 вересня 2010 року.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з п. 4.8 Договору у випадку припинення дії Договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване Майно разом з поліпшенням, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, без компенсації вартості таких поліпшень зі сторони орендодавця.
Згідно з п. 2.4 Договору у разі його припинення майно повертається орендарем орендодавцю протягом 10 календарних днів з моменту припинення Договору.
Відповідач не виконав свій обов'язок щодо повернення позивачу майна, і станом на день винесення спірного рішення майно перебуває у користуванні відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Вказане також передбачено і умовами Договору, п. 9.3 якого встановлено, що за недотримання строків повернення майна, встановлених п. 2.4 Договору, орендар сплачує орендодавцю неустойку в 2-кратному розмірі орендної плати за кожний день неправомірного користування майном.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути позивачеві свердловину № 3 Островерхівського газового родовища разом з обладнанням, яка розміщена в Харківській області, Зміївський район, що зафіксувати у підписаному сторонами Акті приймання-передачі та стягнення неустойки у сумі 162 767,85 грн. за період з 26.10.2010 по 06.04.2011 є обґрунтованими та такими, що обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Посилання скаржника на неправильний розрахунок позивачем неустойки, відповідач, є необґрунтованими, з огляду наступне:
Нормою Цивільного кодексу України, яка кореспондується з пунктом Договору, укладеного між сторонами, визначено, що неустойка нараховується в 2-кратному розмірі орендної плати за кожний день неправомірного користування майном, тобто, з розрахунку орендної плати, яка б мала бути якби договір діяв. Чинним законодавством та Договором не передбачено, що неустойка за неправомірне користування майном розраховується з орендної плати за останній місяць дії договору.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні письмові докази (ст..32 ГПК України), що ним виконано всі за Договором всі зобов'язання.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2011року по справі № 52/61 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2011року по справі № 52/61 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська газова компанія» - без задоволення.
2.Матеріали справи №52/61 повернути до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Нєсвєтова Н.М.
Корсакова Г.В.