01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.06.2011 № 18/33
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Алданової С.О.
Чорної Л.В.
при секретарі: Дімаковій Г.О.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1. (дов. № 660-ню від 11.02.2011 р.)
від відповідача ОСОБА_2. (дов. № 14/1840 від 26.05.2011 р.)
від третьої особи не з'явився
від Прокуратури Кісловської Ю.С. (посв. № 10 від 24.05.2011 р.)
розглянувши апеляційну скаргу
Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця”
на рішення
господарського суду
від
Чернігівської області
12.04.2011 р.
у справі
№ 18/33 (суддя Сидоренко А.С.)
за позовом
Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця” (далі ДТГО „Південно-західна залізниця”)
до
Чернігівської митниці (далі Митниця)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Головне управління державного казначейства України у Чернігівській області
за участю
Першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської митниці
про
стягнення 12 999,84 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.04.2011 р. по справі № 18/33 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги наявності згідно ст. 63 Митного кодексу України підстав для відшкодування Митницею понесених позивачем в зв'язку із затримкою вагонів витрат, тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позов задовольнити за наведених в скарзі підстав.
Представники прокуратури та відповідача доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно, одночасно надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника й апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 27.01.2011 р. ДТГО „Південно-західна залізниця” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Митниці про стягнення 12 999,84 грн. шкоди. В обрунтування своїх вимог зазначило, що згідно ч. 2 ст. 63 Митного кодексу України, якою передбачається відшкодування митними органами витрат на проведення розпакування та упакування товарів, митне оформлення яких не закінчено, у випадку якщо проведення відповідних операцій здійснювалося за їх ініціативою. Оскільки в результаті перевірки відповідачем затримано вагони позивача й після проведених операцій не було виявлено порушень законодавства України, позивач вважав, що Митниця на підставі ст. 1172 ЦК України має відшкодувати витрати, які понесло ДТГО „Південно-західна залізниця” у зв'язку з затримкою вагонів для митного огляду, а саме: плата за користування вагонами в сумі 5 754,60 грн., плата за маневрові роботи в сумі 292,60 грн., збір за повідомлення в сумі 106,00 грн., збір за зберігання в сумі 4680,00 грн., крім того податок на додану вартість в сумі 2166,64 грн.. Таким чином, відповідач на підставі ст. 1172 ЦК України просив стягнути шкоду в загальному розмірі 12 999,84 грн., тощо.
До матеріалів справи долучено відзив Митниці на позовну заяву, згідно якого відповідач діяв на підставі ст. 55 Митного кодексу України, цією нормою закону передбачено, що з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.
Так, відмовляючи в позові, місцевий суд встановив, що згідно акту загальної форми № 1410 від 18.09.2010 р. з метою проведення митного контролю та зважування, на залізничній станції «Чернігів» Південно -Західної залізниці працівниками Чернігівської митниці затримано залізничні вагони № 95617031, № 95713509 та № 95759130 з вантажем -кукурудза, що прибули на станцію «Чернігів» о 04 год. 01 хв. зі станції «Бобровиця», відправкою Бобровиця Південно -Західна -Йигева (Естонія). Перевезення вантажу здійснювалось на підставі товарно -транспортних накладних № 33479833, № 33479834 та № 33479835.
Згідно акту про проведення митного огляду товарів № 102080402/2010/041 від 18.09.2010 р. в зоні митного контролю на залізничній станції «Чернігів» з 14 год. 45 хв. до 17 год. 15 хв. проведено митний огляд залізничних вагонів № 95617031, № 95713509 та № 95759130. По факту проведення митного огляду залізничних вагонів службовими особами залізничної станції «Чернігів», Чернігівської митниці та Державної прикордонної служби складено акти розкриття вагонів для проведення митного контролю № 34, 35 та № 36, які містять відомості щодо знятих з вагонів пломб та відомості щодо пломб, які були накладені після контролю, а також акти загальної форми № 535, № 536 та № 537, згідно яких внаслідок проведеного зважування вага вантажу (кукурудзи) співпадає з даними, що містяться у товарно -транспортних накладних.
Враховуючи, що після завершення проведення митного огляду залізничні вагони не було відправлено за призначенням, позивач 20.09.2010 р. звертався до відповідача (лист № 199) з проханням прискорити вирішення питання щодо пропуску залізничних вагонів № 95617031, № 95713509 та № 95759130, адже підприємство несе невиправдані збитки внаслідок непродуктивного простою вагонів.
20.09.2010 р. проведено переогляд залізничних вагонів № 95617031, № 95713509 та № 95759130, про що складено акти загальної форми № 544, № 545 та № 546 з метою перевірки інформації щодо можливого порушення митного законодавства при переміщенні зерна кукурудзи через митний кордон України. Актами загальної форми № 544, № 545 та № 546 було внесено доповнення до актів загальної форми № 535, № 536 та № 537, згідно яких окрім зважування також було здійснено вилучення проб зерна кукурудзи по 2 кг з кожного вагону для лабораторного дослідження.
24.09.2010 р. о 12 год. 00 хв., після завершення митного контролю залізничні вагони № 95617031, № 95713509 та № 95759130 відправлено за призначенням, про що складено акт загальної форми № 1410А. На зворотному боці акту загальної форми № 1410А від 24.09.2010 р. зазначено часи затримки (151 год. 59 хв.), а також нараховано за період простою платежі в сумі 12 999,84 грн., в т. ч. плата за користування вагонами в сумі 5754,60грн., плата за маневрові роботи в сумі 292,60 грн., збір за повідомлення в сумі 106 грн., збір за зберігання в сумі 4 680 грн., крім того ПДВ в сумі 2 166,64 грн..
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Майнова шкода (ст. 1166 ЦК України) завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідальність в такому разі настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З огляду на те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено вчинення співробітниками Митниці протиправних дій, що спричинило завдання майнової шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправними діями та шкодою (не доведена наявність в діях відповідача складу правопорушення), місцевий суд вважав посилання позивача на ст. 1172 ЦК України безпідставними.
У відповідності до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).
Таким чином, в розумінні ст. ст. 1173 та 1174 ЦК України обов'язок відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, посадовою або службовою особою при здійсненні своїх повноважень, покладено на державу й обов'язковим елементом повинна бути протиправність дій або бездіяльності органу.
В зонах митного контролю пунктів пропуску залізничного транспорту на державному кордоні України здійснюються перевірка документів, огляд залізничного рухомого складу, а також інші митні процедури, передбачені Митним Кодексом ( ст. 139 Митного кодексу України). Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за свій рахунок.
Позивачем належними засобами доказування не доведено вчинення відповідачем протиправних дій або його бездіяльність, що спричинило завдання позивачу майнової шкоди. Крім цього, незважаючи на витребування судом, позивач належними та допустимими доказами не довів факту здійснення маневрових робіт щодо затриманих вагонів, направлення телеграм (повідомлень), а також факту понесення витрат на розпакування та упакування товару.Тому, місцевий суд вважав позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця” залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 12.04.2011 р. по справі № 18/33 - без змін.
Матеріали справи № 18/33 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Дикунська С.Я.
Судді Алданова С.О.
Чорна Л.В.
04.07.11 (відправлено)