01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.06.2011 № 12/023-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
при секретарі: Рижова В.В.
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «АС»
на рішення господарського суду Київської області
від 31.03.2011 року
у справі № 12/023-11 (суддя - Дьоміна С.Ю.)
за позовом державного підприємства «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки», м. Київ,
до приватного акціонерного товариства «АС», Київська область, смт. Бородянка,
про стягнення заборгованності у розмірі 39 825,78 грн., -
за участю представників:
від позивача: Пронін П.М. - керівник (наказ № 113 о/с від 05.05.2005 року);
від відповідача: не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Державне підприємство «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки» (надалі - ДП «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного акціонерного товариства «АС» (надалі - ПАТ «АС», відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 39 825,78 грн., з них 24 210,00 грн. основного боргу, 3 800,97 грн. індексу інфляції, 1 283,46 грн. три проценти річних та 10 531,35 грн. пені.
31.03.2011 року позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 24 210,00 грн. основного боргу.
Рішенням господарського суду Київської області від 31.03.2011 року у справі № 12/023-11 припинено провадження в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 3 800,97 грн., трьох процентів річних у сумі 1 283,46 грн. та пені у сумі 10 531,35 грн. Позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ «АС» на користь ДП «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки» 24 210,00 грн. боргу, 242,10 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення першої інстанції мотивоване тим, що позивач належними та допустимими доказами довів факт невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних робіт.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ «АС» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Київської області від 31.03.2011 року та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційних доводів скаржник зазначає, що рішення суду винесено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 09.06.2011 року.
За наслідками судового засідання 09.06.2011 року, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 20.06.2011 року.
В судовому засіданні 20.06.2011 року представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зважаючи на те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце проведення судових засідань по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, вислухавши думку представника позивача, вирішила здійснити перевірку рішення суду у даній справі за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.
20.06.2011 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду необхідно залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 10.03.2009 року між ДП «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки» (в тексті договору - виконавець) та ПАТ «АС» (в тексті договору - замовник) укладено договір № 282-09/АТ про продовження призначеного строку служби лопатей Н-1М №№ 19847, 19851, 18853, 19954, 19960, 19968, за умовами якого виконавець, за дорученням замовника, зобов'язався виконати роботи по перевірці пономерної, виробничої та технічної документації, оцінці технічного стану вказаних лопатей несучого гвинта вертольота Ка-26 з метою визначення можливості продовження призначеного строку служби на 1 рік, а замовник - оплатити виконані роботи вчасно та в повному обсязі (а.с.9-11).
Відповідно до статей 626 та 638 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору, що також відображено у статті 180 Господарського кодексу України.
Матеріали справи свідчать, що укладений сторонами договір за своєю юридичною природою є договором підряду, згідно якого, в силу частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно пунктів 2.1., 2.2. договору вартість робіт складає суму 24 210,00 грн. з ПДВ, оплата яких проводиться одноразово, 100 % передоплатою.
Відповідно до пункту 6.1. договору здавання і приймання робіт провадиться за актом здачі-приймання виконаних робіт із передачею замовнику необхідної документації відповідно до предмету цього договору.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивач повністю виконав обсяг робіт за договором, про що свідчить висновок ВАТ «Камов» від 10.04.2009 року та рішення Державіаадміністрації № ДКР-0410/Ка-26-2009 від 16.04.2009 року з питань збільшення призначеного строку служби лопатей Н-1М гвинтів-носіїв вертольотів Ка-26 ВАТ «АС» (а.с.13,14).
Належне виконання позивачем умов договору підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання технічної продукції від 31.03.2010 року на суму 24 210,00 грн. (а.с.12).
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як свідчать матеріали справи, відповідач залишив без відповіді претензію позивача № 5 від 28.12.2010 року з вимогою сплати вказаної суми боргу за виконані роботи. Поряд з цим, відповідачем залишився не підписаним акт звірки взаєморозрахунків за виконані роботи станом на 17.02.2011 року, який направлявся позивачем на виконання вимог суду першої інстанції (а.с. 15-16, 42-44).
Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки тому факту, що у відповідності до пунктів 3.1., 8.1. договору виконавець приступає до виконання робіт тільки за умови одержання відповідної 100 % передоплати, в узгоджений із замовником строк. На переконання апелянта, за відсутності проплати у позивача не було підстав приступати до виконання робіт, з огляду на це у відповідача не виникло зобов'язання по їх оплаті.
Дані доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у відповідності до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або його окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Характерною особливістю договору підряду є те, що за ним підрядник виконує роботи на свій ризик. Таким чином, виконання робіт до отримання виконавцем відповідної передоплати не є порушенням договірних умов та не є підставою для звільнення замовника від їх оплати.
Крім цього апеляційний суд звертає увагу на те, що акт здачі-приймання технічної продукції від 31.03.2010 року відповідачем підписаний та скріплений печаткою, що свідчить про схвалення відповідачем таких робіт. До того ж, останній не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт звернень до позивача з претензіями щодо неналежного виконання останнім договірних зобов'язань.
Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті виконаних робіт у сумі 24 210,00 грн.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З наведеної норми закону слідує, що сторона є вільною на вступ у договірні відносини та визначення умов договору. Таким чином, посилання скаржника в апеляційній скарзі на примусовість укладення такого договору апеляційний суд відхиляє.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що місцевим господарським судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про винесення окремої ухвали та направлення запиту до Міністерства транспорту України.
Дані твердження апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду на те, що суд першої інстанції, розглянувши подані клопотання, у відповідності до статей 33, 38, 90 ГПК України мотивовано відмовив у їх задоволенні через відсутність достатнього обґрунтування необхідності такого звернення.
Переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, колегія суддів погоджується з правовою позицією місцевого господарського суду щодо припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 3 800,97 грн., трьох процентів річних у сумі 1 283,46 грн. та пені у сумі 10 531,35 грн. на підставі поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення господарського суду Київської області від 31.03.2011 року не вбачається.
За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ «АС» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 31.03.2011 року має бути залишеним без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 41, 43, 49, 86, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «АС» на рішення господарського суду Київської області від 31.03.2011 року у справі № 12/023-11 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 31.03.2011 року у справі № 12/023-11 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 12/023-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Мальченко А.О.
Судді Майданевич А.Г.
Гаврилюк О.М.