Кіровоградської області
"10" жовтня 2006 р.
Справа № 4/187
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.
розглянувши справу №4/187
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інкопмаркбудсервіс» м.Кіровоград
до товариства з обмеженою відповідальністю “Ексітон-2» м.Кіровоград
про стягнення 76963 грн. 35 коп.
Представники сторін:
від позивача - Безродна С.П. , довіреність № 50 від 01.06.06 ;
від відповідача - участі не брав ;
Заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 74523 грн. 15 коп. та недоїмки в розмірі 2440 грн. 20 коп. за неналежне виконання умов договору, порушення строку виконання робіт згідно договору підряду №7 від 28.09.2005 року.
Відповідач письмових заперечень на позовні вимоги не надав. Незважаючи на те, що направлена відповідачу поштова кореспонденція за місцем його юридичної реєстрації ( м.Кіровоград вул. 50 років Жовтня 4 кім. 406- а.с. 33) повернута до суду з поміткою про те, що адресата не розшукано та адресат вибув (а.с.70, 73) в засіданнях суду 23.06.06 р. та 10.07.06 р. брав участь та заявляв відповідні клопотання представник відповідача Миргородський В.В., який згідно до наказу №15 являється директором товариства з обмеженою відповідальністю “Екситон-2». Зокрема, 23.06.2006 року представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи до 10.07.06 року у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи та підготовки заперечень на позовні вимоги. Однак, до суду заперечення відповідача не надійшли, з матеріалами справи він не ознайомився. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не виявив бажання в повній мірі скористатись своїми процесуальними правами на участь в судовому засіданні. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Ухвала суду від 05.10.2006 року направлялась за місцем офіційної реєстрації ( м.Кіровоград вул. 50 років Жовтня 4) та за місцем можливого місця перебування відповідача (м.Кіровоград вул. Ушакова 1А кімн.524, м.Кіровоград вул. Ордженікідзе 5 кімн. 305). За повідомленням №701 від 06.10.2006 року ЗАТ “Кіровоградтурист» відповідач “Екситон-2», директор цього підприємства Миргородський В.В. кімнату №524 або інші приміщення під офіс не орендує. Згідно довідки ВАТ “Акустика» від 06.10.06 року договір оренди приміщення від 06.09.2005 року з ТОВ “Екситон-2» розірвано з 30.06.2006 року директором товариства Миргородським В.В. На даний час приміщень в будинку по вул. Ордженікідзе 5 в м.Кіровограді відповідач не орендує. За місцем реєстрації м.Кіровоград вул.50 років Жовтня 4 кв.406 ( а.с. 33) відповідач не перебуває, оскільки в квітні 2005 року після сплати орендної плати за 1 місяць відповідач звільнив приміщення (згідно довідки ЗАТ “Кіровоградський інститут “Міськбудпроект»). Суд виходить з того положення, що вимогами закону не покладено на суд обов'язку по розшуку сторін спору, кореспонденція відповідачу направлялась за вказаною адресою в позовній заяві та в Довідці про реєстрацію з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 3 та 33).
Ухвалою суду від 10.07.2006 року за власною ініціативою суду по справі призначено судову будівельно-економічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, а провадження по справі зупинено. У зв'язку з надходженням клопотання позивача про поновлення провадження по справі і затягуванням строків проведення експертизи, справу витребувано з експертної установи та ухвалою суду від 05.10.06 року поновлено провадження по справі. Заявою від 10.07. 2006 року №57 позивач в порядку ч.4 ст.22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача 106223 грн.67 коп. включивши до суми заборгованості різницю вартості кабелю в сумі 29260 грн 32 коп., яку позивач вимушений був сплатити через порушення строків виконання робіт відповідачем та удорожчання кабелю.
Справу розглянуто за наявними в справі документами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Проаналізувавши правовідносини, що виникли між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, заслухавши представників сторін, господарський суд,-
Згідно до Договору підряду на виконання робіт на об'єкті “Реконструкція будівлі апеляційного суду Кіровоградської області» за адресою: м. Кіровоград, вул.Волкова,2» від 28 вересня 2005року № 7 (надалі договір) товариство з обмеженою відповідальністю «Екситон-2», як Субпідрядник зобов'язувалося в строк до 7 березня 2006 року виконати роботи по будівництву кабельної лінії ЛЕП- 10 кВ від ПС «Кіровоградська» до ТП «Обласний апеляційний суд», що підтверджується затвердженим Підрядником графіком виконання робіт, погодженим з Замовником, а товариство з обмеженою відповідальністю «Інкопмаркбудсервіс», в свою чергу як Генпідрядник, зобов'язувалось забезпечити фінансування робіт.
20 жовтня 2005 року ТОВ «Інкопмаркбудсервіс» перерахувало ТОВ «Екситон-2» аванс в розмірі 200 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №2838. ТОВ «Екситон-2» виконало роботи лише на суму 125 476,85 грн., відтак заборгувало ТОВ «Інкопмаркбудсервіс» 74 523,15грн.
Претензія позивача №32 від 26.04.2006 року про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 74 523 грн.15 коп. залишена відповідачем без задоволення та відповіді. Акт звірки взаєморозрахунків відповідач підписати відмовився не пояснивши причину таких дій.
21.04.2006 року керівнику відповідача позивачем вручено претензію №28 від 18.04.2006 року про невиконання зобов'язання по будівництву кабельної лінії та про необхідність коригування акту форми 2в за грудень 2005 року (а.с.127). Акти форми 2в та КБ-3 відповідачем не підписані та позивачу не повернуті. Вартість недовиконаних робіт станом на 18.04.06 року склала 110067 грн.72 коп.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не подано до суду письмові заперечення на позовні вимоги, суд не може оцінити докази по справі з врахуванням позиції відповідача та визначитись з тим, чи спростовують вони позовні вимоги.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з відповідача належить до стягнення 74523 грн. 15 коп. основної заборгованості за невиконані своєчасно роботи, проведення яких було профінансовано шляхом проплати авансу в розмірі 200 000 грн., а роботи відповідачем було виконано лише на суму 125476 грн. 85 коп. При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до спільного наказу Міністерства статистики України і Державного комітету України у справах містобудування та архітектури №26/5 від 27.01.1997 року “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку капітального будівництва» ( в редакції яка діяла на вересень-грудень 2003 року) були затверджені типові форми первинних облікових документів і введені в дію з січня 1997 року: № КБ 2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт», №КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат.» Лише вказані документи можуть слугувати підставою для проведення оплати або зарахування коштів в якості платежу за виконані роботи. Дія типових документів зазначених форм була розповсюджена на об'єднання, підприємства та організації всих форм власності та господарювання, розташованих на території України, що виконують будівельно-монтажні, будівельно-ремонтні, проектно-вишукувальні роботи ( п.п.1,2 Наказу). Акт приймання виконаних підрядних робіт складається для розрахунку за виконанні будівельні роботи. Акт складається у двох примірниках (для підрядника і замовника) на основі журналу виконаних робіт ( форма №КБ-6). Таким чином, підтвердженням факту виконаних робіт є акт приймання виконаних робіт форми №КБ-2В. Відповідач надав до суду складені та підписані ним і позивачем акти на виконані роботи в розмірі 235544 грн.57 коп., не врахувавши при цьому звернення позивача про коригування обсягів фактично виконаних робіт, тому суд вважає, що відповідач без будь-яких правових підстав користується коштами позивача в розмірі 74523 грн. 15 коп. Натомість, позивач надав до суду складені ним та направлені для погодження відповідачу акти форми КБ-3 про виключення з довідки про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2006 року 110067 грн. 72 коп.
Висновок про обґрунтованість позовних вимог суд робить на підставі системного аналізу законодавства, що регулює спірні право відношення.
За приписом ч.1ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст. 838 Цивільного кодексу України Підрядник виступає перед Замовником як Генеральний підрядник, а перед Субпідрядником - як Замовник.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої обов'язки по договору виконав частково, передавши позивачу роботи на суму 125476 грн. 85 коп. Доказів повного виконання своїх обов'язків по договору підряду №7 від 28.09.2005 року відповідачем до суду не представлено. Судом не приймається до уваги та розцінюється як безпідставне посилання в судовому засіданні відповідача на неможливість виконання ним умов договору через те, що позивачем не перераховано йому всю суму авансу в розмірі 400 000 грн., оскільки відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів про вжиття ним заходів до виконання умов договору або про відсутність коштів для виконання договору в повному обсязі. Крім того, відповідач у відповідності до положення ч.6 ст. 321 Господарського кодексу України мав право вимагати виплати йому авансу, оскільки така виплата та розмір авансу були передбачені договором (а.с.18).
Господарський суд також вважає, що вимоги позивача про повернення грошових коштів в розмірі 74523 грн. 15 коп. ґрунтуються на положеннях ст.1212 Цивільного кодексу України про те, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, отримавши аванс у розмірі 200000 грн. на виконання робіт, та не виконавши передбачені згідно до графіка роботи на вказану суму, відповідач втратив право розпоряджатись сумою грошей в розмірі різниці між отриманою та підтвердженою документально і прийнятою в установленому порядку сумою на яку фактично виконані роботи.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків, пов'язаних зі збільшенням ціни на матеріали, зокрема вартості кабелю станом на грудень 2005 року в порівнянні з червнем 2006 року в розмірі 29260 грн. 32 коп. Підставою для такого рішення є положення ст.322 Господарського кодексу України про відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво. Згідно ч.1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати) в сумі, не покритій штрафними санкціями. Судом достеменно встановлено, що через невиконання робіт згідно до затвердженого графіка відповідачем, позивач доручив їх виконання згідно до договору №12 від 09.06.2006 року ДП “Кіровоградський ремонтний завод». Згідно до акту №1 форми №КБ-2в за липень 2006 року роботи були прийняті позивачем, згідно підсумкової відомості ресурсів (витрат по факту) на об'єкті було 752 м кабелю марки ААБлУ-10 3* 240 мм 2 по ціні 108 грн. 82 коп за один погонний метр без врахування ПДВ. Саме за такою ціною виконавець робіт ДП “Кіровоградський ремзавод» придбав вказаний кабель згідно до видаткової накладної №РН-0000027 07.07.2006 року. Таким чином, на закупівлю кабелю в липні 2006 року затрачено 98203 грн. 68 коп. ( вартість одного погонного метра кабелю з ПДВ 130 грн. 59коп Х 752 м= 98203 грн. 68 коп.), в той час, коли виходячи з вартості цього кабелю в грудні 2005 року 91 грн. 68 коп. за один погонний метр вартість кабелю складала 68943 грн. 36 коп. (91 грн. 68 коп.Х 752). Позивачу з вини відповідача спричинені матеріальні збитки в розмірі різниці між вартістю 752 погонних метрів кабелю на суму 29260 грн. 32 коп., які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Щодо стягнення недоїмки за неналежне виконання умов договору в сумі 2440 грн. 20 коп., то у позові слід відмовити, оскільки прострочка повернення грошових коштів мала місце як з вини відповідача так і позивача, який в грудні 2005 року підписав акти виконаних робіт на суму 235544 грн. 57 коп., а 18.04.06 року намагався виключити з числа прийнятих робіт суму 110067 грн. 72 коп. Крім того, згідно до умов договору №7 від 28.09.2005 року позивач повинен був перерахувати відповідачу аванс в розмірі 400 000 грн,, а перерахував лише 200 000 грн. Господарський суд вважає, що невиконання умов договору позивачем позбавляє його права вимоги на стягнення недоїмки з відповідача за несвоєчасне виконання робіт по цьому договору. При цьому, господарським судом приймається до уваги те, що позивач, як генпідрядник виконував роботи з будівництва кабельної лінії на власний ризик, залучивши до виконання цих будівельних робіт іншу підрядну організацію - відповідача.
Судом не задовольняється заявлене позивачем клопотання щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві, оскільки позивач не обґрунтував клопотання причинами, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Крім того, позивач не надав суду доказів наявності у відповідача коштів в розмірі заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України, державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Поряд з цим, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Державного бюджету державне мито, не сплачене позивачем при зверненні до суду зі збільшенням позовних вимог в розмірі 292 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.с т.33,36,43,44,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Вирішив:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Екситон-2» р/р 260007374 в ОД АППБ “Аваль» МФО- 323538 ідент. код 334285511234 м.Кіровоград вул.50 років Жовтня 4 кім. 406
на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інкопмаркбудсервіс» р/р 26005415458001 в КФ КБ Приватбанк МФО 323583 код 23695298 м.Кіровоград вул. Луначарського 30 А заборгованість за невиконані роботи в розмірі 74523 грн. 15 коп.,збитки в розмірі 29260 грн. 32 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 745 грн. 24 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Наказ видати.
3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Екситон-2» р/р 260007374 в ОД АППБ “Аваль» МФО- 323538 ідент. код 334285511234 м.Кіровоград вул.50 років Жовтня 4 кім. 406 суму несплаченого державного мита в розмірі 292 грн. 60 коп. в доход державного бюджету р/р 31118095600002 в УДК у Кіровоградській області отримувач коштів - ВДК у м. Кіровограді, МФО 823016, код 24145329.
Наказ видати.
В решті позовних вимог відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
Ю. І. Хилько