Постанова
Іменем України
11 червня 2008 року
Справа № 2-7/1569-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Заплава Л.М.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Совєтське районне споживче товариство;
представник відповідача, не з'явився, Відкрите акціонерне товариство "Крименерго";
розглянувши апеляційну скаргу Совєтського районного споживчого товариства на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 17 квітня 2008 року у справі № 2-7/1569-2008
за позовом Совєтського районного споживчого товариства (вул. Первомайська, 9,с.м.т.Совєтський, Совєтський район, АР Крим, 97200)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, АР Крим, 95034)
про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій,
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2008 року у справі № 2-7/1569-2008 (суддя Дворний І.І.) у задоволенні позову Совєтського районного споживчого товариства до відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права.
Не погодившись з рішенням суду, Совєтське районне споживче товариство звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у справі.
Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а також неправильно застосував статтю 16 Цивільного кодексу України.
У судовому засіданні 09.06.2008 у слуханні справи була оголошена перерва до 11.06.2008.
Після оголошеної перерви сторони у судовове засідання не з'явились.
Переглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Між Совєтським районним споживчим товариством та відкритим акціонерним товариством «Крименерго» було укладено договір №40 від 14.02.2005 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого сторони визначили, що по всім питанням, які не обумовлені дійсним договором, вони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією.
Представниками відповідача у присутності представника споживача була проведена перевірка дотримання позивачем установлених режимів електроспоживання, а саме об'єкта споживання -магазина № 58, що належить позивачеві та розташований за адресою: вул. Львівська, 58, с. Дмитрівка, Советський район, за результатами якої складено акт № 100623 від 09.10.2007.
Зазначеним актом зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією, а саме поза облікове споживання електричної енергії без пристрою обліку, внаслідок чого електроенергія споживається лічильником, але не враховується.
Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або ... інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку.
Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 червня 2006 року N 782/12656 за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.
Так, розрахунок недоврахованої електричної енергії був здійснений на засіданні комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією за період з 09.04.2007 по 09.10.2007, на якому був присутній представник позивача, за результатами якого було складено протокол № 1855 від 16.10.2007, яким здійснений перерахунок обсягів спожитої електричної енергії та її вартості у сумі 16 738,73 грн.
Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає зазначений протокол необґрунтованим та незаконним, оскільки акт і протокол були складені відповідачем з грубим порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим з урахуванням уточнень до позовних вимог просить суд визнати недійсним рішення з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією у формі Протоколу № 1855 від 16.10.2007, провадження у справі в частині спонукання відкритого акціонерного товариства «Крименерго» здійснити перерахунок електричної енергії за період з квітня по жовтень 2007 року припинити.
Дослідивши всі обставини справи, судова колегія дійшла наступних висновків.
Оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Аналогічне положення міститься у статті 21 Цивільного кодексу України, відповідно до якої права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Водночас, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Таким чином, господарський суд розглядає заяви про визнання недійсними тільки обов'язкових для виконання рішень державних та інших органів, яким у даному випадку, є оформлене протоколом рішення комісії.
Більш того, згідно з Постановою НКРЕ №1497 від 22.11.2006 пункт 6.42 Правил користування електричною енергією доповнено абзацом п'ятим, відповідно до якого споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
У зв'язку з зазначеним, посилання суду першої інстанції на те, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не передбачений законом або договором не може бути визнано обґрунтованим.
Проте, судова колегія вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією рішення у формі протоколу приймає на підставі акту порушень.
Доводи позивача щодо невідповідності акту порушень № 100623 від 09.10.2007 вимогам Правил користування електричною енергією не приймаються судом до уваги у зв'язку з тим, що зазначений акт був складений і підписаний представником Совєтського районного споживчого товариства, незалежно від того, які функціональні обов'язки виконує особа, яка була присутня при проведенні перевірки з боку споживача, що свідчить про узгодження акту порушень з позивачем. А отже, і посилання позивача на те, що в оскаржуваному протоколі не були записані й прийняті до уваги пояснення представника Совєтського районного споживчого товариства не підтверджуються доказами і відхиляються судом апеляційної інстанції, не можуть слугувати підставою визнання недійсності рішення комісії.
Посилання споживача електричної енергії на те, що Совєтське районне споживче товариство не скоїло жодного порушення до якого може бути застосована методика, за якою здійснювався розрахунок визначення обсягів і вартості неврахованої електричної енергії, є безпідставними, оскільки правила методики застосовувались до порушень, що були встановлені актом перевірки, який на думку судової колегії, є належним доказом підтвердження факту наявності порушень і вважається встановленим належним чином та не може бути підтверджений іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що апелянт не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Совєтського районного споживчого товариства залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04. 2008 у справі № 2-7/1569-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді Л.М. Заплава
З.Д. Маслова