м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
10.06.2008 року Справа № 01-10/18-55
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Лазненко Л.Л.
Якушенко Р.Є.
Секретар судового засідання: Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін:
від позивача Цукер І.Б., представник за довіреністю
№1 від 08.06.08;
від відповідача Шердець Я.С., провідний спеціаліст
юрисконсульт юридичного відділу,
довіреність №11-12/1-59 від 18.02.08;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фелікс»,
м. Краснодон Луганської області
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 07.04.08
по справі №01-10/18-55 (суддя - Корнієнко В.В.)
за позовом Приватного підприємства «Фелікс»,
м. Краснодон Луганської області
до відповідача Головного управління Державного
казначейства України в Луганській області, м. Луганськ
про відшкодування шкоди
Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.04.08 у справі №01-10/18-55 повернуто заяву Приватного підприємства «Фелікс», м. Луганськ, до Головного управління Державного Казначейства України в Луганській області, м. Луганськ, про відшкодування шкоди в сумі 32340 грн. 00 коп. повернуто заявнику без розгляду.
Мотивоване дане рішення (ухвала) тим, що позивач до позовної заяви не подав обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення шкоди, оскільки він даний розрахунок не додав до позовної заяви та не навів його в самій позовній заяві.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням (ухвалою), Приватне підприємство «Фелікс» звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 13.05.08 на ухвалу господарського суду Луганської області від 07.04.08 у справі №01-10/18-55, в якій просить скасувати зазначену ухвалу через порушення норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.
Відповідач - Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, надав відзив від 03.06.08 №11-07/2725, яким з доводами апеляційної скарги не погодився, просить ухвалу господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задовольнити.
Розпорядженням від 20.05.08 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України», для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства «Фелікс», м. Краснодон Луганської області, від 13.05.08 на ухвалу господарського суду Луганської області від 07.04.08 по справі №01-10/18-55 призначена судова колегія у складі: Бородіна Л.І. - суддя - головуючий, Лазненко Л.Л., Якушенко Р.Є. - судді.
У зв'язку з виходом з відпустки судді Медуниці О.Є., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.06.08 у справі №01-10/18-55, виключено зі складу колегії головуючого суддю Бородіну Л.І. та введено до складу колегії головуючого суддю Медуницю О.Є.
Відповідно до ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перелік підстав для повернення позовної заяви передбачений ст.63 Господарського процесуального кодексу України є вичерпним.
Положення зазначеної норми кореспондуються із положеннями ст.54 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява має містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення шкоди в сумі 32340 грн., спричиненої відповідачем внаслідок несплати бюджетного відшкодування за рішенням суду, в результаті чого позивач «був вимушений...залучати банківські кредити, нести витрати по такому кредитуванню, страхувати предмет застави, відволікати своїх працівників для оформлення кредиту...».
Отже, як зазначив позивач в позовній заяві, заявлена ним шкода є сумою декількох складових.
Разом із тим, ні в заяві, ні в окремому розрахунку позивач не навів розмір цих складових і не обґрунтував їх ні арифметично ні нормативно.
Заяви скаржника про те, що в позовній заяві є розрахунок не відповідає дійсності.
В судовому засіданні 10.06.08 на вимогу суду вказати в якому місці тексту позовної заяви міститься, на думку скаржника, розрахунок, представник останнього відповів, що розрахунком є сума вимог.
Така позиція сторони не є правомірною, оскільки в позовній заяві мають бути викладені обставини, на яких ґрунтуються вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, законодавство, на підставі якого подається позов (п.5 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України).
Відсутність розрахунку загальної суми позовних вимог є очевидною, вбачається на підставі візуального огляду матеріалів поданих позивачем та дослідження змісту позовної заяви відповідно до вимог ст.ст.54, 63 Господарського процесуального кодексу України.
З наданих скаржником в судовому засіданні матеріалів (доданих до листа від 10.06.08) вбачається, що розрахунок відсутній і як окремий додаток до позовної заяви.
Таким чином, позивачем порушено вимоги процесуального закону при подачі позовної заяви.
Недодержання вимог ст.54 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою наслідки передбачені ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна думка міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 11.04.05 №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» (із змінами і доповненнями, внесеними інформаційними листами Вищого господарського суду України від 02.11.06 №01-8/244 та від 0.11.07 №01-8/874): »Якщо у позовній заяві йдеться лише про стягнення зазначених спірних сум (тобто їх стягнення є не додатковою, а єдиною позовною вимогою), і обґрунтований розрахунок стягуваної суми відсутній, така заява підлягає поверненню господарським судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України».
Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції на стадії прийняття заяви зробив висновок щодо обґрунтованості вимог та стосовно обґрунтованості розрахунку є надуманими, оскільки в оскаржуваній ухвалі було лише зазначено, що «позивач в позовній заяві не вказує розрахунку» і «до позовної заяви взагалі не додав розрахунку заявленої до відшкодування суми».
Отже суд першої інстанції не робив висновки про обґрунтованість чи необґрунтованість вимог.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України ухвала місцевого господарського суду Луганської області від 07.04.08 по справі №01-10/18-55 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення (ухвали) не вбачається.
За згодою представників сторін присутніх у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фелікс», м. Краснодон Луганської області, від 13.05.08 на ухвалу господарського суду Луганської області від 07.04.08 у справі №01-10/18-55 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 07.04.08 у справі №01-10/18-55 залишити без змін.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Л.Л. Лазненко
Суддя Р.Є. Якушенко