25.09.06 р. Справа № 33/334
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Казеці О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:
за позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк
до Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка
про стягнення 2827162грн.21коп.
в адміністративній справі №33/334.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Бичков О.Є. - дов. №11/18/21 від 04.01.2006р.
на підставі статі 150 Кодексу адміністративного судочинства України з 12.09.2006р. по 25.09.2006р. було оголошено перерву
СУТЬ СПОРУ: Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Донецьк звернулось до Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка із адміністративним позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2758243грн.90коп. та нарахованої пені 68918грн.31коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII від 21.03.1991р., екземпляр звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. за формою №10-ПІ; розрахунок суми позову та пені.
Як зазначає позивач, відповідно до показників Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становила 7239осіб. З урахуванням цих даних та на підставі статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII від 21.03.1991р. норматив робочих місць, розрахований позивачем, становить 290 робочих місць. Фактично на підприємстві працювали 132 інваліда.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сума штрафних санкцій за 158 нестворених робочих місць для інваліда дорівнює 2793605грн.90коп.
Як зазначає позивач, 10.02.2006р. відповідач перерахував 35362грн, внаслідок цього позивач заявляє до стягнення штрафні санкції у розмірі 2758243грн.90коп. На підставі статі 20 вищенаведеного закону позивачем була нарахована пеня за період з 15.04.2006р. по 03.07.2006р., яка дорівнює 68918грн.31коп.
Відповідач у відзиві від 22.08.2006р. вимоги позивача не визнав. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що підприємство відповідача здійснило всі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, а саме: створював робочі місця для працевлаштування інвалідів; щомісячно надавав до Авдіївського центру зайнятості звіти, у яких повідомляв про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів; проводив ярмарку вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями; звертався до Авдіївського міського центру зайнятості, Авдієвської міської ради, управління праці та соціального захисту населення, Авдієвського міського Управління Пенсійного фонду, фонду соціального захисту інвалідів в Донецькій області з проханням направляти на підприємство осіб - інвалідів; давав об'яву у газету про вільні вакансії для осіб з обмеженими можливостями; направляв особисто кожному інваліду повідомлення про вакантні місця для інвалідів.
Ухвалою від 18.07.2006р. було порушено провадження у справі в адміністративній справі №33/334 та призначено попереднє засідання на 04.08.2006р.
На підставі статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неможливістю продовження розгляду адміністративної справи суддею Дучал Н.М. до розгляду справи був залучений інший суддя. За нормами вищеназваної статті Кодексу судовий розгляд адміністративної справи розпочався спочатку, оскільки було залучено під час судового розгляду нового суддю.
У підготовчому засіданні від 04.08.2006р. представнику позивача було роз'яснено права та обов'язки та повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від заявлених вимог.
Представник відповідача в попереднє засідання не з'явився, документи, витребувані судом не надав. У зв'язку із цим суд вдруге викликав представників сторін у попереднє засідання на 22.08.2006р.
За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 22.08.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 12.09.2006р.
У судовому засіданні від 12.09.2006р. головуючим були роз'яснені процесуальні права та обов'язки сторонам, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач не відмовився від адміністративного позову, а відповідач не визнав адміністративний позов. Також сторони не скористались можливістю примирення, передбаченою статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України.
В присутності представників позивача та відповідача на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України було оголошено перерву до 25.09.2006р.
Під час судового розгляду були досліджені: Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р., розрахунок суми позову; Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; лист Авдіївського міського центру зайнятості №823 від 05.05.2006р.; відзив на позову заяву від 22.08.2006р.; лист Авдіївського міського центру зайнятості №1352 від 01.09.2005р.; лист №13/09/6856 від 07.09.2005р.; лист №13-1/09/6431 від 04.08.2006р.; лист №13/09/7053 від 19.09.2005р.; лист №13/09/6857 від 07.09.2005р.; лист №13/09/6855 від 07.09.2005р.; лист №13/09/6171 від 22.07.2005р.; лист №13/09/6206 від 25.07.2005р.; лист №13/09-1115 від 29.07.2005р.; Положення про цех благоустрою, затверджене 16.03.2001р.; зміни до Положення про цех благоустрою від 23.02.2005р.; договір на виконання робіт №4874/868/05ок від 11.08.2005р. (із додатком); акти приймання - передачі виконаних робіт за договором №4874/868/05ок від 11.08.2005р.; витяг з колективного договору на 2005рік; наказ №935к від 31.08.2005р. “Про атестацію робочих місць»; наказ №1319к від 23.12.2005р. »Про результати атестації робочих місць за умовами праці інвалідів» (із додатком); звіти про наявність вільних робочих місць та потребу у працівниках за січень - грудень 2005р.; Положення про заходи, спрямовані на підвищення соціального захисту інвалідів на ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод», затверджені 23.12.2004р.; Протокол від 25.12.2005р. наради комісії з організації соціальної реабілітації та працевлаштуванню інвалідів на ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»; замовлення на блочну рекламу у газеті “АЛЛО»; акт №ЛЛ-0018731 виконаних робіт від 22.12.2005р.; рахунок фактура №ЛЛ-019382 від 19.12.2005р.; газета “Авдеевский вестник» №35 від 1-7.09.2005р.; переліки відправлення заказної кореспонденції.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів».
Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005 рік, загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 7239 осіб, чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 132особи.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII від 21.03.1991р. для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Кількість інвалідів - штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка, створених відповідно до вимог вищенаведеної статті становить 290 осіб.
Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно пункту 3.6. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова - річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2004 р. за №1671/10270) дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01) та фонду оплати праці штатних працівників (рядок 04) повинні збігатися з відповідними показниками державного статистичного спостереження форми №1-ПВ термінова-місячна за січень-грудень звітного року.
У рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою: рядок 05 = рядок 04 * 1000/рядок 01.
З урахуванням цієї формули, розмір середньої заробітної плати на підприємстві за 2005рік становить 17681грн.05коп. Таким чином, сума штрафних санкцій за 158 робочих місць, не зайнятих інвалідами дорівнює 2793605грн.90коп.
10.02.2006р. ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка було перераховано 35362грн. Внаслідок цього позивач заявив до стягнення штрафні санкції у розмірі 2758243грн.90коп.
Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII від 21.03.1991р. порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати.
На підставі наведених положень позивачем була нарахована пеня у розмірі 68918грн.31коп. за період з 15.04.2006р. по 03.07.2006р.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2005року на виконання вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875-XII ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка повідомляло Авдіївський міський центр зайнятості (звіти про наявність вільних робочих місць та потребу у працівниках за січень - грудень 2005р., лист №13/09/6856 від 07.09.2005р.), Міського голову та міську раду (листи №13/09/6171 від 22.07.2005р., №13-1/09/6431 від 04.08.2005р.), позивача (лист №13/09/7053 від 19.09.2005р.), Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради (листи №13-09/1115 від 29.07.2005р., №13/09/6857 від 07.09.2005р.), Управління Пенсійного Фонду в м. Авдіївка (лист №13/09/6855 від 07.09.2005р.) про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» брав участь у ярмарку вакансій та послуг для осіб з обмеженими фізичними можливостями (лист Авдіївського міського центру зайнятості №1352 від 01.09.2005р., газета “Авдеевский вестник» №35 від 1-7.09.2005р.) Крім того, на підприємстві діє розроблено та затверджене Положення про цех благоустрою, затверджене 16.03.2001р. (із змінами від 23.02.2005р.)
Відповідно до пункту 5.6 колективного договору ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод», чинного на 2005рік, генеральний директор зобов'язується передбачити працевлаштування осіб із пониженою працездатністю на робочі місця, де згідно висновку медичної комісії може бути використана їх праця.
У серпні 2005р. відповідач уклав договір із Державний підприємством “Донецький експертно-технічний центр Держнаглядохоронипраці», згідно якого, останній зобов'язаний за дорученням ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» здійснити роботи з проведення санітарно - гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища та трудового процесу з метою атестації робочого місця за умовами праці інвалідів.
Доводи позивача стосовно того, що відповідач в порушення вимог Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів не створив 158 робочих місць для інвалідів і тим самим порушив вимоги ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та не представив доказів, що підтверджують дії та наміри підприємства зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, судом вважаються безпідставними з огляду на наступне.
По-перше, відповідно до п.2 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р., робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування, і спеціалізоване робоче місце інваліда, тобто робоче місце, обладнане спеціальними технічними оснащеннями та приладами для праці інваліда в залежності від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювань і з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії, професійних навичок і знань інваліда.
По-друге, в силу статті 5 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції закону України від 05.07.2001р.) порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда.
Відповідно до статті 16 Закону України “Про охорону праці» від 14.10.1992р. у випадках, передбачених законодавством, власник зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень і пільгові умови праці на прохання інвалідів. Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р., передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їх здібностей та професійних навичок відповідно до висновку МСЕК.
Тобто, чинне законодавство України пов'язує виконання підприємствами, організаціями зобов'язань щодо працевлаштування інвалідів саме з наявністю рекомендацій медико-соціальної експертизи, за відсутністю яких підприємство позбавлено можливості самостійно створити необхідне робоче місце для інваліда, насамперед не усвідомлюючи, який саме інвалід, з якими анатомічними дефектами чи нозологічними формами захворювання може звернутися безпосередньо, чи буде направлений з метою працевлаштування.
Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як встановлено під час судового провадження - у 2005 році відповідач вживав заходи зі створення робочого місця для інваліда та повідомляв органи працевлаштування, зазначені в статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII від 21.03.1991, про наявність вільних робочих місць для інвалідів.
Згідно з частиною першої статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-XII працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Цей припис Закону конкретизовано в пункті 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 №314 (далі - Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів), згідно з яким працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Обов'язки місцевих органів соціального захисту населення, державної служби зайнятості та відділень Фонду соціального захисту інвалідів щодо працевлаштування інвалідів детально викладені відповідно в пунктах 11 - 13 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів.
Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
Перерахування ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка 35362грн. на адресу позивача в лютому 2006р., не може бути доказом вини підприємства. У судовому засіданні 25.09.2006р. відповідач надав для огляду суду лист до органу Державного казначейства з проханням повернути помилково перераховану суму.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка штрафних санкцій у розмірі 2758243грн.90коп. та нарахованої пені 68918грн.31коп.
На підставі норм матеріального права, передбачених ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991р., Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995року, Інструкцією щодо заповнення форми №10-ПІ поштова - річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270), ст. 218 Господарського кодексу України, а також керуючись 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 121, 122-170, 254, Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка штрафних санкцій у розмірі 2758243грн.90коп. та нарахованої пені 68918грн.31коп. - відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Новікова Р.Г.
Надруковано 3 примірника: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи