02.10.06р.
Справа № А38/256-06
за позовом Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського заводу теплоізоляційних та базальтових виробів, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
про стягнення 9379, 49 грн.
Суддя Бишевська Н.А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
Представники:
від позивача: Кондратова Т.В., дов. № 03-06/02 від 05.01.2006 року
від відповідача: Олексюк Д.М., дор. № Д00083 від 25.09.2006 року
Дніпропетровське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ (далі -Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського заводу теплоізоляційних та базальтових виробів, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області (далі - Відповідач) та просить суд стягнути заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 9379, 49 грн. на підставі Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості.
В судове засідання, призначене на 02.10.2006 року, з'явився представник відповідача, надав відзив на позов, в якому заперечує позовні вимоги повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд
З даних, наведених відповідачем у «Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік» (форма 10-ПІ річна) виходить:
- середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві -39 осіб;
- середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників які повинні працювати на підприємстві відповідно до 4-х-відсоткового нормативу -2 особи;
- за даними розділу І звіту на підприємстві відповідача у 2005 році працювало -1 інвалід;
- сума штрафних санкцій за звітом -9379,49 грн.
- несплачена відповідачем сума штрафних санкцій за нестворені у 2005 році робочі місця для інвалідів становить 9379, 49 грн.
На підставі ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон) (зі змінами і доповненнями) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання (далі -підприємства) встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у визначеній кількості вважається працевлаштування підприємством, у тому числі підприємством громадської організації інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
У відповідності до п. 9 ст. 19 Закону підприємства, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Наказом Мінпраці України від 29.12.2004 року № 338.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Для розрахунку суми штрафних санкцій Позивачем взята за основу суредньообліокова чисельність працюючих на підприємстві інвалідів -в кількості 1 чоловік, яка була зазначена в рядку 2 Розділу 1 «Середньо облікова чисельність штатних працівників облікового складу інвалідів» «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік» (Форма № 10-ПІ, затверджена наказом Мінпраці України від 29.12.2004 року № 338) по підприємству відповідача, що обчислюється згідно пп..3.3.1 -3.3.3 «Інструкції по статистиці чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві», затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 року № 171.
Вказана форма звітності, а саме Форма № 10-ПІ не передбачає інформування фонду соціального захисту інвалідів про наявність на підприємстві відповідача робочих місць, які належать до виключення із загальної кількості працівників підприємства на основі Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ. Підприємство відповідача здійснює виробництво утеплювача, що використовується у житловому будівництві, в зв'язку з чим здійснює доставку своєї продукції на оптові склади 15 областей України. У зв'язку з цим на підприємстві діє підрозділ -транспортна дільниця -що здійснює експедиторські послуги автомобільним транспортом підприємства відповідача. Транспортна діяльність встановлена статутом відповідача. Вказані штатні одиниці водіїв повинні виключатися з загальної чисельності персоналу при розрахунку штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно Закону України «Про автомобільний транспорт».
У 2005 році, до викладення Закону України «Про автомобільний транспорт» 23.02.2006 року в новій редакції, діяла ст. 19 Закону, яка встановлювала, що до персоналу автомобільного транспорту загального користування належать працівники, які безпосередньо здійснюють надання послуг автомобільного транспорту загального користування.
Таким чином, середньооблікова чисельність штатних працівників, за виключенням посад, звільнених від створення робочих місць для інвалідів по підприємству відповідача становить:
39 чоловік -13 водіїв = 26 чоловік
Використовуючи встановлений норматив робочих місць для інвалідів в розмірі 4 %, необхідне число робочих місць для інвалідів на підприємстві відповідача складає:
26 х 4 % = 1 чоловік
Саме стільки інвалідів і працювало на підприємстві відповідача у 2005 році, що позивачем не заперечується, тому відповідач повністю виконав вимогу закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» про 4-х відсотковий норматив робочих місць для інвалідів.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», законом України «Про автомобільний транспорт» ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Суддя Н.А. Бишевська