26.09.06р.
Справа № А38/258-06
за позовом Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський тепличний комбінат», смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
про стягнення 19925, 82 грн.
Суддя Бишевська Н.А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
Представники:
від позивача: Кондратова Т.В., дов. № 03-06/02 від 05.01.2006 року
від відповідача: Проценко У.І. дов. в справі
Дніпропетровське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ (далі -Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський тепличний комбінат», смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області (далі - Відповідач) та просить суд стягнути заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 19925, 82 грн. на підставі Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості.
В судове засідання, призначене на 26.09.2006 року, з'явився представник відповідача, надав відзив на позов, в якому заперечує позовні вимоги повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд
З даних, наведених відповідачем у «Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік» (форма 10-ПІ річна) виходить:
- середньо облікова чисельність штатних працівників на підприємстві -124 осіб;
- середньо облікова чисельність інвалідів -штатних працівників які повинні працювати на підприємстві відповідно до 4-х-відсоткового нормативу -5 осіб;
- за даними розділу І звіту на підприємстві відповідача у 2005 році працювало -2 інваліди;
- сума штрафних санкцій за звітом -19925, 82 грн.
- несплачена відповідачем сума штрафних санкцій за нестворені у 2005 році робочі місця для інвалідів становить 19925, 82 грн.
На підставі ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон) (зі змінами і доповненнями) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання (далі -підприємства) встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у визначеній кількості вважається працевлаштування підприємством, у тому числі підприємством громадської організації інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
У відповідності до п. 9 ст. 19 Закону підприємства, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Наказом Мінпраці України від 29.12.2004 року № 338.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує на те, що за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році ТОВ «Дніпровський тепличний комбінат» не мало прибутку.
В постанові Верховного суду України від 15.01.2003 року по справі № 4292/1-36 викладено правову позицію, згідно якої в разі відсутності у підприємства облікового прибутку за звітний період стягнення штрафних санкцій на підставі ст. 20 Закону України «Про основу соціальної захищеності інвалідів в Україні» не допускається.
Крім того, Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року № 31.4, визначено, що робоче місце інваліда -це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві, в уставної та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п.1).
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3).
Відповідач не міг виконати дані норми положення з тієї причини, що на підприємстві відповідача, починаючи з жовтня 2004 року і на протязі всього 2005 року, велася планова реконструкція всього виробництва, із значною часткою зниженого виробництва. Ці дані підтверджуються планом реконструкції ТОВ «Дніпровський тепличний комбінат», долученим до справи.
Крім того, суд зважує на специфіку виробництва відповідача, яка не передбачає наявності робочих місць саме для інвалідів.
Таким чином комплекс викладених обставин, а саме відсутність облікового прибутку, специфіка виробництва, дають підстави для відмови в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Суддя Н.А. Бишевська