Справа №: 1/0306/254/11
м. Ковель 22.07.2011
Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Лесика В.О.
за участю секретаря Жукової Ю.В.
прокурора Борка А.Ю.
підсудного ОСОБА_1
представника підсудного ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Ломачанка Ковельського району , українця, громадянина України, не одруженого, учня Ковельського ПТУ №5, з повною середньою освітою, проживаючого АДРЕСА_1, не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
підсудний ОСОБА_1, будучи неповнолітнім, перебуваючи в приміщенні гуртожитку Ковельського ПТУ №5 , що знаходиться за адресою по вул..Чубинського,16 в м.Ковелі, 31 грудня 2010 року біля 09 год. 20 хв. проникнув в кімнату № 314 вказаного гуртожитку шляхом застосування фізичного зусилля для відчинення дверей в результаті чого зламав врізний замок і таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг S 5600»вартістю 1300 грн., картку оператора мобільного зв*язку «Діджус»вартістю 15 грн, на рахунку якої були кошти в сумі 20 грн., а також флеш карту пам*яті об*ємом 2 МГ вартістю 78 грн., заподіявши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 1413 грн.
В судовому засіданні підсудний вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та по суті пред'явленого обвинувачення показав, що дійсно вранці 31 грудня 2010 року вирішив зайти в кімнату потерпілого з метою попросити цигарку. Коли підійшов до дверей і побачив, що вони зачинені на врізний замок, то взявшись рукою за ручку штовхнув їх плечем в результаті чого пошкодив замок і таким чином відкрив двері. Відкривши шкаф побачив там мобільний телефон, який викрав. В скоєному щиро розкаюється.
Крім визнання своєї вини винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і зокрема:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який підтвердив, що дійсно проживав в кімнаті гуртожитку Ковельського ПТУ №5. 31 грудня 2010 року разом із ОСОБА_5 , який закрив на ключ вхідні двері кімнати, вийшли на деякий час по справах. Повернувшись через хвилин 15-20 виявив , що двері кімнати вибиті. Тоді ж виявив крадіжку мобільного телефону марки «Самсунг S 5600», в якому знаходилась сім карта оператора Діджус вартістю 15 грн. з рахунком 20 грн. та флеш картою пам*яті на 2 МГ.
- показаннями свідка ОСОБА_5, який підтвердив показання потерпілого, ствердивши, що дійсно 31 грудня 2010 року після 09 години ранку вони разом з потерпілим залишили кімнату гуртожитку, в якій проживали, закривши вхідні двері на врізний замок. Повернувшись через хвилин 30, виявили, що вхідні двері до кімнати вибиті, тоді ж потерпілий виявив крадіжку мобільного телефону.
Об*єктивність показань потерпілого та свідка в частині проникнення підсудного в кімнату шляхом застосування фізичного зусилля частково підтверджено в ході відтворення обстановки та обставин події від 22.02.2011 року, з якого слідує, що планка кріплення дверей містить тріщини і підсудний ОСОБА_1 визнав факт відкриття дверей із застосуванням фізичної сили, а також його показаннями даними в судовому засіданні.
Факт вчинення підсудним злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується також:
- довідкою про вартість мобільного телефону , який перебував в користуванні з вересня 2010 року та станом на 31 грудня 2010 року його вартість становила 1300 грн.( а.с.18-19).
- повідомленням ломбардного відділення ПТ «Ломбард Скарбниця», з якого слідує, що ОСОБА_6 звертався до вказаного підприємства 31 грудня 2010 року з приводу закладу мобільного телефону «Самсунг S 5600»(а.с.18).
- показаннями свідка ОСОБА_6, який підтвердив, що 31 грудня 2010 року підсудний ОСОБА_1 попросив його здати в заклад мобільний телефон «Самсунг S 5600»на своє ім*я.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний вчинив злочини передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто крадіжку чужого майна з проникненням в житло.
Обираючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
З врахуванням пом'якшуючих покарання обставин, а саме визнання своєї вини та щире каяття в скоєному, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, того, що підсудний притягується до кримінальної відповідальності вперше, вчинив злочин в неповнолітньому віці, суд приходить до переконання про можливість та достатність призначення покарання із застосуванням ст..75, ст.104 КК України. Суд при цьому враховує також його майновий та сімейний стан, ставлення до скоєного, позитивну характеристику. Виходячи з наведеного підстав для застосування іншого виду покарання суд не вбачає.
По справі заявлено цивільний позов по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди. На переконання суду цивільний позов по відшкодуванню моральної шкоди є частково підставним виходячи із засад розумності та справедливості з врахуванням даних про особу підсудного. Разом з тим суд враховує глибину моральних та психічних страждань потерпілого, його вік та матеріальний стан. Позов по відшкодуванню матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню, оскільки доведений матеріалами справи та визнаний підсудним.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст..81 КПК.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст..75, 76, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов*язки:
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання та навчання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши засудженого з-під варти в залі судового засідання.
Зарахувати в строк відбування покарання час перебування під вартою з 15 липня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 113 грн. та моральної шкоди в сумі 250 грн.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Самсунг S 5600», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4, - залишити у власності останнього.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий:В. О. Лесик