Справа №: 1/0306/262/11
м. Ковель 01.08.2011
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Лесика В.О.
за участю секретаря Федорук Г.Б.
прокурора Гайдашук Д.А.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Красний Базар, Мартунінський район, Нагорний Карабах, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, приватного підприємця, розлученого, на утриманні є одна неповнолітня дитина, мешканця АДРЕСА_1, не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.172 КК України,-
ОСОБА_2, будучи приватним підприємцем, зареєстрованим 20 травня 2009 року Ковельською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність по роздрібній торгівлі одягом на території Привокзального ринку м.Ковеля в контейнері № 951, умисно, грубо порушив законодавство про працю, а саме вимоги ст.ст. 21,23,24,24-1,26 КЗпП України, відповідно до яких трудовий договір є угодою між працівником і особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, трудовий договір укладається безстроково або на визначений сторонами строк, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі з дотриманням процедури його укладення, в разі укладення трудового договору, особа, яка наймає на роботу працівника, у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи, реєструє укладений у письмовій формі договір у державній службі зайнятості за місцем проживання, при укладенні трудового договору може бути обумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, використовував найману працю громадян ОСОБА_5 в період з 01.10.2010 р. по 15.11.2011 р., яка має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, та ОСОБА_4 в період з 30 березня 2011 р. по 18 травня 2011 р., котра має на утриманні двох неповнолітніх дітей, без укладення трудових договорів та без реєстрації їх в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості, хоча громадянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виконували обов'язки продавців в торговому контейнері № 951 Привокзального ринку м.Ковеля та перебували в трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_2 та отримували від нього заробітну плату в розмірі відповідно по 900 грн. та 960 грн. щомісяця.
Крім того, в порушення вимог ст.30 ЗУ "Про оплату праці" приватний підприємець ОСОБА_2 не забезпечив достовірний облік виконуваної працівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 роботи та бухгалтерській облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, тим самим, грубо порушив законодавство про працю.
Крім того, ОСОБА_2 своїми діями грубо порушив вимоги ст.ст. 48,66,70,94,153,173,176,253 КЗпП України, що потягло грубе порушення трудових та конституційних прав працівника на захист та опіку зі сторони держави, а саме: права на працю шляхом укладення трудової угоди, права на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у випадку хвороби, повної або часткової втрати працездатності, право на відпочинок та отримання заробітної плати не нижче встановленого законодавством розміру, право на захист та участь у професійних спілках, право на звернення до суду для вирішення трудових спорів та інше.
Крім того, в порушення вимог ст.56 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" приватним підприємцем ОСОБА_2 грубо порушено трудове законодавство в частині пенсійного забезпечення, оскільки з доходів, отриманих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за виконану протягом певного періоду роботи, не проводилось відрахування до Пенсійного фонду України, внаслідок чого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були позбавлені права на зарахування їм вказаного строку до трудового стажу, що дає право на отримання пенсії.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю. В скоєному щиро розкаявся та заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Суд, заслухавши показання підсудного, думку захисника та прокурора, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні законодавства про працю, вчинені відносно матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років, вчинив злочин передбачений ч.2 ст.172 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Згідно ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
В судовому засіданні встановлено, що підсудний вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, цивільний позов по справі не заявлений. Окрім того, підсудний по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні одну неповнолітню дитину.
Враховуючи вище викладені обставини суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.45 КК України, ст..282 КПК України, суд-
ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.2 чт.172 КК України у зв'язку із дійовим каяттям.
Провадження по справі закрити.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області на протязі семи діб з дня її проголошення через Ковельський міськрайонний суд.
Головуючий:В. О. Лесик