01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"03" червня 2008 р. Справа № 8/006-08/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рубежівська», с. Михайлівська - Рубежівка
до Приватного підприємства «Деліція +», с. Ворзель
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бучанська міська рада Київської області, м. Буча
про визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача Ушаков О.В. - довіреність №22 від 23.04.2007р.;
від відповідача Свириденко В.М. - довіреність №08/03-08 від 22.03.2008р.;
Гречушкіна - Сухорукова С.Є. - довіреність б/н від 20.07.2007р.;
Король - Секера А.Ю. - директор (наказ №1 від 04.07.2003р.);
від третьої особи не з'явився;
В провадженні господарського суду Київської області у судді Чорної Л.В. знаходилась справа №8/006-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рубежівська» до приватного підприємства «Деліція +» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бучанська міська рада Київської області про визнання недійсним державного акту серії ЯБ № 011993 на право власності на земельну ділянку площею 4,4963 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, 2-в., реєстраційний № 18 та витребування земельної ділянки.
24.03.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рубежівська» подано до господарського суду заяву б/н від 18.03.2008р. про відвід судді Чорної Л.В.
Ухвалою голови господарського суду Київської А.С. Грєхова від 27.03.2008р. у справі №8/006-08 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рубежівська» б/н від 18.03.2008р. про відвід судді Чорної Л.В. залишено без задоволення, а справу №8/006-08 передано для подальшого провадження судді Наріжному С.Ю.
Ухвалою від 10.04.2008 р. справа №8/006-08 прийнята суддею Наріжним С.Ю. до свого провадження, присвоєно їй номер №8/006-08/13.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до п. 1.3.1. Статуту, зареєстрованого Державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Кочиною Т.О. 27.09.05 за №13391230000001763, він є правонаступником усіх майнових і немайнових прав і зобов'язань Колективного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Рубежівська», в тому числі щодо нерухомого майна, земельних ділянок тощо.
Позивач стверджує, що на підставі рішень Бучанської селищної ради Київської області від 23.03.00 та Виконкому Ірпінської міської ради Київської області від 21.03.00 №71/4 Колективному сільськогосподарському підприємству “Агрофірма “Рубежівська»було передано у власність земельну ділянку площею 232,0 га, на якій, зокрема, за адресою: м.Буча, вул.Заводська, 2а, були розташовані раніше безоплатно передані йому на підставі договору безоплатної передачі державного майна від 19.12.97 №465-ВП Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області склад-сховище та контора відділку “Яблунька». Під час процедури ліквідації КСП “Агрофірма “Рубежівська»право власності на склад-сховище та на контору відділку “Яблунька»перейшло до МПП “Фірма “Октавіан», а землею площею 4.9 га навколо цих об'єктів нерухомості розпорядилась Бучанська селищна рада Київської області, з яких 2880 кв.м. передала МПП “Фірма “Октавіан», а 44519 кв.м. зарахувала до земель запасу.
На думку позивача, Бучанська селищна рада Київської області, не будучи власником земельної ділянки за адресою: м.Буча, вул.Заводська, 2а, рішеннями №679-22-ХХІУ від 23.12.03, № 911-29-ХХІУ від 24.06.04 та №1197-42-ІУ від 25.02.05, незаконно передала в оренду, а потім продала ПП “Деліція+»земельну ділянку площею 4,4963 га., чим порушила права КСП “Агрофірма “Рубежівська»та позивача як його правонаступника, адже позивач вважає, що у квітні 2004 року КСП “Агрофірма “Рубежівська» вийшло із процедури банкрутства і відновило свою платоспроможність та господарську діяльність.
На підтвердження своєї правової позиції позивач також посилається на протести прокурора міста Ірпеня Київської області №38-2496 від 03.05.07, №38-2497 від 03.05.07, №38-3164 від 08.06.07, №38-3163 від 08.06.07, в яких прокуратура зазначає, що рішення ради є незаконними, порушують право власності позивача на земельну ділянку площею 4,4963 га і вимагає від Бучанської міської ради Київської області скасувати оскаржувані рішення.
Відповідач надав свої заперечення суду проти позову посилаючись на те, що ПП “Деліція+» є добросовісним набувачем майна за рішенням Бучанської сільської ради. А позивач не надав суду документи, що підтверджують його право власності на земельну ділянку за адресою: смт.Буча вул.Заводська, 2-В,
Третя особа - Бучанська міська рада Київської області надала суду лист від 21.03.2008 р. №0409/250, у якому зазначила, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження свого права власності на спірну земельну ділянку. За умови дійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідачем у справі та рішення 29 сесії Бутанської селищної ради №911-29 від 24.06.2004 р. про дозвіл на викуп земельної ділянки відповідачем, третя особа вважає, що державний акт є чинним і підстави для його скасування відсутні. Третя особа просить суд слухати справу без її повноважного представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
12 квітня 2005 року ПП «Деліція +" одержало державний акт серії ЯБ № 011993 на право власності на земельну ділянку площею 4,4963 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, 2-в., реєстраційний № 18.
Вищезазначений державний акт було видано Відповідачу Бучанською селищною радою Київської області на підставі укладеного з нею договору купівлі-продажу земельної ділянки №1286 від 15.03.2005р.
Позивач вважає, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 011993 від 12.04.2005р., реєстраційний № 18, яким посвідчується право власності відповідача на земельну ділянку площею 4,4963 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, 2-в., має бути визнаний недійсним, а земельна ділянка витребувана з незаконного володіння відповідача та повернута позивачу з наступних підстав.
Колективне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Рубежівська" на підставі договору безоплатної передачі державного майна № 465-ВП від 19.12.1997р., укладеного з регіональним відділенням ФДМ України по Київській області, акту прийому-передачі державного майна державного підприємства радгоспу «Рубежівський" від 19.12.1997 р. та свідоцтва про власність №38 від 19.12.1997р., виданого регіональним відділення ФДМ по Київській області, отримало у власність нерухоме майно колишнього державного підприємства радгосп «Рубежівський".
До складу цього нерухомого майна увійшли, зокрема, контора відділку «Яблунька" та склад-сховище за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, 2-А.
Вищезазначене нерухоме майно було зазначене під № 162 та 163 Переліку майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу, що є додатком до вищезазначеного договору.
Рішенням III сесії XXXIII скликання Бучанської селищної ради від 20.03.2000 року та рішенням виконкому Ірпінської міської ради Київської області № 71/4 від 21.03.2000 року КСП «Агрофірма «Рубежівська" було передано у колективну власність земельну ділянку загальною площею 232 га в межах Бучанської селищної ради.
На підставі рішення виконкому Ірпінської міської ради №71/4 від 21.03.2000 року КСП «Агрофірма «Рубежівська" одержало державний акт на право колективної власності на землю серії КВ від 24.04.2000р. Даним державним актом посвідчувалось право власності КСП «Агрофірма «Рубежівська" на земельну ділянку площею 232 га для товарного сільськогосподарського виробництва в межах Бучанської селищної ради.
До складу вищезазначеної земельної ділянки площею 232 га, яка була передана у власність КСП «Агрофірма «Рубежівська", увійшла також і земельна ділянка площею 4,90 га, що розташована в смт Буча, по вул. Заводській, частину якої займали контора відділку «Яблунька»та склад-сховище.
Постановою арбітражного суду Київської області від 25.08.1999р. по справі 227/3б-98 колективне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Рубежівська" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ліквідаційну процедуру відносно КСП «Агрофірма «Рубежівська" було припинено ухвалою господарського суду Київської області від 14 квітня 2004 року по справі №227/3б-98 у зв'язку з затвердженням мирової угоди між банкрутом (КСП «Агрофірма «Рубежівська") та кредиторами. КСП «Агрофірма «Рубежівська" вийшло із процедури банкрутства і відновило свою платоспроможність та господарську діяльність.
В подальшому, колективне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Рубежівська" було реорганізовано шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рубежівська", що підтверджується Статутом товариства, зареєстрованим 27.09.2005 року.
Відповідно до п. 1.3.1 статуту ТОВ «Агрофірма «Рубежівська" є правонаступником усіх майнових і немайнових прав і зобов'язань КСП «Агрофірма «Рубежівська", в тому числі щодо рухомого і нерухомого майна, земельних ділянок тощо
В процесі ліквідації КСП «Агрофірма «Рубежівська", в особі арбітражного керуючого ліквідатора) Шкабрія Михайла Петровича, на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2003р. та акту прийому-передачі об'єкта нерухомості від 07.06.2002р., передала об'єкт нерухомості (контору відділку «Яблунька") у власність МПП «Октавіан".
На думку позивача оскільки між КСП «Агрофірма «Рубежівська" та МПП «Октавіан" будь-яких угод щодо передачі у власність чи в користування земельної ділянки площею 4,9 га не укладалось та ні КСП «Агрофірма «Рубежівська", ані її правонаступник ТОВ «Агрофірма «Рубежівська», не відмовлялись від земельної ділянки площею 4.9 га на користь МПП «Октавіан" або будь-яких інших підприємств та установ (в т.ч. і на користь Бучанської селищної ради), то таким чином, продавши МПП «Октавіан" контору відділку «Яблунька», яка займає невелику частину земельної ділянки загальною площею 4.9 га (менше 0.01 га) КСП -Агрофірма «Рубежівська" не втратила право власності на земельну ділянку площею 4.9 га залишилась її законним володільцем.
27.02.2003р. 12 сесією XXIV скликання Бучанська селищна рада прийняла рішення №354-12-ХХРУ, яким надала дозвіл МПП «Октавіан" на виготовлення технічної документації по оформленню договору оренди земельної ділянки площею 2880 кв.м. для обслуговування побутового приміщення літ «А", придбаного у КСП «Агрофірма «Рубежівська" та вирішила оформити з МПП «Октавіан" договір резервування.
Даним рішенням №354-12-ХХІУ від 27.02.2003р. Бучанська селищна рада також вигородила решту земельної ділянки КСП «Агрофірма «Рубежівська" площею 44519 кв.м. до земель запасу селища.
Позивач вважає, що Бучанська селищна рада безпідставно надала дозвіл МПП «Октавіан" на виготовлення технічної документації по оформленню договору оренди земельної ділянки площею 2880 кв.м. для обслуговування побутового приміщення літ «А», придбаного у КСП «Агрофірма «Рубежівська", оскільки власником даної земельної ділянки було КСП «Агрофірма «Рубежівська".
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між: власником земельної ділянки і орендарем.
Таким чином Бучанська селищна рада мала право надавати дозвіл на виготовлення технічної документації до договору оренди і передавати в оренду земельні ділянки, що перебували в її комунальній власності.
Бучанська селищна рада рішенням №354-12-ХХГУ від 27.02.2003р. «вигородила" решту земельної ділянки площею 44519 кв.м. до земель запасу селища, оскільки КСП "Агрофірма "Рубежівська" втратило право власності на цю земельну ділянку.
23.12.2003р. Бучанська селищна рада Київської області на 22 сесії XXIV скликання прийняла рішення №679-22-ХХІУ «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки ПП. «Деліція +»для будівництва та обслуговування кондитерського цеху за адресою: смт Буча, по вул. Заводській, 2-В", на підставі якого 29.01.2004р. уклала з ПП «Деліція +" договір оренди земельної ділянки площею 44963 кв.м. за адресою м. Буча, вул. Заводська, 2-з.
В подальшому ПП «Деліція +" звернулось до Бучанської селищної ради Київської області з заявою про викуп земельної ділянки площею 4,4963 га в м. Буча, по вул. Заводській, 2-в.
Рішенням 29 сесії XXIV скликання Бучанської селищної ради №911-29-ХХІУ від 24.06.2004р. "Про дозвіл на викуп земельної ділянки" ПП «Деліція +" було надано дозвіл на викуп земельної ділянки площею 4,4963 га для будівництва та обслуговування кондитерського цеху в м. Буча по вул. Заводський 2в.
Рішенням 42 сесії IV скликання Бучанської селищної ради №1197-42-ІУ від 25.02.2005р. "Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки" було затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 44963 кв.м., розташованої в м. Буча по вул. Заводській, 2-в, вирішено продати ПП «Деліція +" дану земельну ділянку для будівництва та обслуговування кондитерського цеху за 1103841,65 грн. та доручено Бучанському селищному голові Федоруку А.П. укласти договір купівлі-продажу даної земельної ділянки.
На підставі рішення 42 сесії IV скликання Бучанської селищної ради №1197-42-ІУ від 25.02.2005р. "Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки" Бучанська селищна рада уклала з ПП «Деліція +" договір купівлі-продажу земельної ділянки №1286 від 15.03.2005р. (далі -договір).
Даний договір купівлі-продажу земельної ділянки №1286 від 15.03.2005р. став підставою для видачі Бучанською селищною радою ПП «Деліція +" державного акту серії ЯБ № 011993 від 12.04.2005р. на право власності на земельну ділянку площею 4,4963 га за адресою: м. Буча, вул. Заводська, 2-в.
Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.
Стаття 388 ЦК України передбачає випадки, коли власник має право витребувати майно у покупця. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише уразі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
В даному випадку, позивач вважає, що земельна ділянка площею 4.4963 га, що знаходиться за адресою м. Буча, вул. Заводська,2-в, вибула з володіння КСП «Агрофірма «Рубежівська" не з його волі.
Зокрема, шляхом прийняття Бучанською селищною радою незаконного рішення №354-12-ХХІУ від 27.02.2003р., яким земельна ділянка КСП «Агрофірма «Рубежівська" площею 4,4519 га була зарахована до земель запасу селища, після чого, з уточненою площею 4,4963 га, передана в оренду та продана ПП «Деліція +" (рішення №679-22-ХХІУ від 23.12.2003р. «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки ПП «Деліція +" для будівництва та обслуговування кондитерського цеху за адресою: смт Буча, по вул. Заводській, 2-В", № 911-29-ХХІУ від 24.06.2004р. "Про дозвіл на викуп земельної ділянки" та №1197-42-ІУ від 25.02.2005р. "Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки").
Позивач також зазначає, що незаконність всіх вищезазначених рішень Бучанської селищної ради підтверджується протестами прокуратури м. Ірпеня Київської області №38-2496 від 03.05.2007р., №38-2497 від 03.05.2007р., №38-3164 від 08.06.2007р., №38-3163 від 08.06.2007р., в яких прокуратура зазначає, що рішення ради є незаконними, порушують право власності ТОВ «Агрофірма «Рубежівська" на земельну ділянку площею 4,4963 га і вимагає від ради скасувати оскаржувані рішення.
Проте, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач, набув у власність земельну ділянку площею 4,4963 га відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки, укладеного 15 березня 2005 року з Бучанською селищною радою та посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу 15 березня 2006 року, про що зроблено запис в реєстрі за № 1286.
Вищевказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки як сторонами договору так і позивачем не оспорювався і на момент розгляду спору в господарському суді Київської області є чинним.
Дані обставини дають підстави стверджувати, що Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий Бучанською селищною радою за умови дотримання норм законодавства та відсутності доказів позивача на обґрунтування його недійсності.
Статтею ст. 152 Земельного кодексу України, на яку міститься посилання в позовній заяві, визначені способи захисту прав на земельні ділянки. Так, відповідно до підпункту «г»ч. 3 даної статті, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Між тим, зміст позовної заяви позивача про визнання недійсним державного акта та витребування з незаконного володіння земельної ділянки площею 4,4963 га, заявлений до відповідача, зводиться до викладення обставин створення «Агрофірма «Рубежівська», здійснення та припинення ліквідаційної процедури у процесі банкрутства даного підприємства та перереєстрації його в ТОВ «Агрофірма «Рубежівська», укладання відповідачем договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, який позивачем не оспорюється.
При цьому суд бере до уваги, що позивач не навів належних доказів на підтвердження недійсності рішень третьої особи, якими оформлювався процес погодження, відведення та продажу спірної земельної ділянки відповідачу та на підставі яких в подальшому був виданий оспорюваний державнй акт, а отже позивач у справі не навів доказів того, що Бучанська міська рада, не мала права на відчуження спірної земельної ділянки.
В матеріалах справи міститься рішення №409 від 02.04.2003р. Бучанської сільської ради, яким відповідачу був наданий дозвіл на погодження місця розташування земельної ділянки площею 44519 кв.м для будівництва кондитерського цеху в с. Буча по вул..Заводська 2В.
23.12.2003р. Бучанська селищна рада Київської області на 22 сесії XXIV скликання прийняла рішення №679-22-ХХІУ «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки ПП. «Деліція +»для будівництва та обслуговування кондитерського цеху за адресою: смт Буча, по вул. Заводській, 2-В", на підставі якого 29.01.2004р. уклала з ПП «Деліція +" поговір оренди земельної ділянки площею 44963 кв.м. за адресою м. Буча, вул. Заводська, 2-з.
Рішенням 29 сесії XXIV скликання Бучанської селищної ради №911-29-ХХІУ від 24.06.2004р. "Про дозвіл на викуп земельної ділянки" ПП «Деліція +" було надано дозвіл на викуп земельної ділянки площею 4,4963 га для будівництва та обслуговування кондитерського цеху в м. Буча по вул. Заводський 2в.
Рішенням 42 сесії IV скликання Бучанської селищної ради №1197-42-ІУ від 25.02.2005р. "Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки" було затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 44963 кв.м., розташованої в м. Буча по вул. Заводській, 2-в, вирішено продати ПП «Деліція +" дану земельну ділянку для будівництва та обслуговування кондитерського цеху за 1103841,65 грн. та доручено Бучанському селищному голові Федоруку А.П. укласти договір купівлі-продажу даної земельної ділянки.
Що стосується протестів прокурора міста Ірпеня Київської області, на які посилається позивач, то суд враховує, що відповідно до положень ч. 3 ст. 21 Закону України «Про Прокуратуру»протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
На виконання положень цього Закону, Бучанська міська рада Київської області повідомила прокурора у встановлений законом строк про наслідки розгляду його протестів, а тому на момент пред'явлення позовної заяви оскаржувані позивачем рішення органу місцевого самоврядування не є зупиненими.
Окрім цього згідно ст. 21 Закону «Про прокуратуру», у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Оскільки позивач не надав суду доказів про те, що прокурор міста Ірпінь оскаржив вищевказані рішення ради суд вважає посилання позивача на протести прокурора як на підставу для обґрунтування своїх позовних вимог неправомірним.
За таких обставин позивачем не доведено суду належними доказами підстави для визнання оспорюваного державного акту недійсним.
Також за змістом ст. 388 ЦК України позивачем за віндикаційним позовом є власник майна, який на момент подання позову не володіє ним. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. У процесі вирішення спору даної категорії власник повинен довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій майно було передане власником, через обставини, визначені ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Позивач у справі не надав суду доказів на підтвердження тих обставин, якими обґрунтовувались його вимоги, зокрема не вказав, які докази дають підстави вважати, що він, став правонаступником земельної ділянки, переданої у колективну власність членам КСП «Агрофірма «Рубежівська»
Так, із позовної заяви позивача та Статуту ТОВ «Агрофірма «Рубежівська», що знаходиться в матеріалах справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рубежівська», стало правонаступником КСП «Агрофірми «Рубежівська»27.09.2005 року.
Вважаючи себе правонаступником реорганізованого КСП «Агрофірми «Рубежівська» позивач у справі вважає, що він не втратив право власності на земельну ділянку площею 232 га, передану у колективну власність КСП «Агрофірма «Рубежівська».
На підтвердження позовних вимог та в обґрунтування права на позов ТОВ “Агрофірма “Рубежівська» надало суду копію Державного акту про право колективної власності на землю серії КВ від 24.04.2000, зареєстрованого у Книзі записів державних актів за № 1. Інших доказів на підтвердження права власності на спірну земельну ділянку позивач не надав.
Проте, як вбачається з зазначеного державного акту, його видано Колективному сільськогосподарському підприємству “Агрофірма “Рубежівська».
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форма яких затверджується Кабінетом Міністрів України ( ст. 126 Земельного кодексу України).
Пунктом 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. №43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за №354/3647) складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією.
Отже доводи позивача про те, що єдиним і законним власником спірної земельної ділянки площею 4,9 га на сьогоднішній день є ТОВ «Агрофірма «Рубежівська», як правонаступник КСП «Агрофірма «Рубежівська», оскільки ніяких заяв про добровільну відмову від права власності на земельну ділянку на користь Бучанської селищної ради КСП «Агрофірма «Рубежівська»не подавало як і не вирішувалось питання припинення права власності на земельну ділянку в примусовому порядку не приймаються судом до уваги з огляду на наступне:
Позивач вважаючи себе єдиним і законним власником земельної ділянки площею 4,9 га, не надав суду правовстановлюючого документу в контексті ст. ст.125-126 Земельного кодексу України, технічної документації, що виготовлялась для видачі такого акта.
За умови відсутності документа, що посвідчує право власності позивача на спірну земельну ділянку та реєстрації його в установленому законом порядку, позивач не може вважатись законним власником земельної ділянки лише з тих підстав, що положеннями його Статуту передбачено правонаступництво земельних ділянок без встановлення їх меж в натурі.
Позивач не врахував, що у відповідності до ч.3 ст.125 Земельного кодексу України, приступати до використання земельною ділянкою до встановлення її меж у натурі ( на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Між тим, не надаючи суду належних доказів на підтвердження свого права власності на земельну ділянку, проведення державної реєстрації, доказів встановлення меж в натурі, позивач у справі безпідставно зазначає, що до продажу земельної ділянки відповідачу у справі земельна ділянка перебувала у власності КСП “Агрофірма “Рубежівська», а відтак підлягає поверненню до правонаступника ТОВ «Агрофірма «Рубежівська».
Враховуючи, вищевикладене суд відхиляє посилання позивача на Державний акт про право колективної власності на землю серії КВ від 24.04.2000 р., виданий КСП “Агрофірма “Рубежівська», в обґрунтування права власності позивача на спірну земельну ділянку.
Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Наріжний С.Ю.