2-а-3171/11
07 червня 2011 року Подільський районний суд м.Києва
в складі:
головуючого - судді Декаленко В.С.,
при секретарі Хіміч А.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни , суд; -
Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є пенсіонером за віком та дитиною війни і відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання з 01.01.2006 року щомісячної грошової допомоги у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. В зв'язку з тим , що вищезазначена надбавка протиправно не виплачувалась в порядку досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з проханням нарахувати та виплатити грошові кошти ,починаючи з 01.11.2010 року .
Зазначає , що 04.05.2011 року він, позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва з проханням зробити відповідний перерахунок, однак листом від 04.05.2011 року в здійсненні перерахунку і виплаті зазначеної надбавки йому було відмовлено.
Оскільки вважає зазначену відмову протиправною та посилаючись на вимоги Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Конституцію України, рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року, ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закони України «Про державний бюджет» на 2009-2010 роки, ставить питання про визнання діяльності Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва щодо відмови йому у нарахуванні державної соціальної допомоги, протиправною та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30% надбавку, за період з 01.11.2010 року .
В судове засідання позивач не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином , згідно наданої суду письмової заяви просить розглядати справу в його відсутність , вимоги підтримує в повному обсязі, обґрунтовуючи тим що строк звернення за захистом порушених прав ним не пропущений , оскільки про порушення відповідачем його законних прав стало відомо лише у вересні 2010 року , після оприлюднення рішення КСУ від 09.09.2010 року за № 19-пр/2010 та офіційно з листа відповідача від 04.05.2011 року про порушення його прав у сфері публічно-правових відносин.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином , згідно наданої суду письмової заяви просить розглядати справу в його відсутності , надавши письмові заперечення в яких заперечує проти вимог позивача обґрунтовуючи тим , що виплата проводилась відповідно до норм чинного законодавства, в задоволенні вимог просить відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, керуючись вимогами ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в справі документів.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково , виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Подільському районі м. Києва і отримує пенсію за віком, має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 04.11.1989 року, листом відповідача №1923/Т-1819 від 04.05.2011 року (а.с. 6,8).
04.05.2011 року позивачка звернувся до Управлінні Пенсійного Фонду України в Подільському районі м. Києва з заявою про перерахунок пенсії за період з 01.01.2010 року з урахуванням 30% надбавки, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак листом від 04.05.2011 року відповідач відмовив у перерахунку пенсії, з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на 2000-2010 роки (а.с.5-6).
Статтями 1, 6, 7 та Прикінцевими положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, із змінами, внесеними згідно із Законами від 20.12.2005 року, 19.01.2006 року та 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року., передбачено, що дітям війни - особам, які є громадянами України та якім на час закінчення ( 02.09.1945 року.) Другої світової війни було менше 18 років, пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, судом встановлено, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни», розмір пенсії осіб, які є громадянами України та якім на час закінчення ( 02.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, з 01.01.2006 року повинен був бути підвищеним на 30% від мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету.
Згідно ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом, дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 року була зупинена.
Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни».
В Рішенні Конституційного Суду України по справі №1-29/2007 від 09.07.2007 року за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих статей Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» зазначено, що метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень, що передбачено ст.48 Конституції України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Проаналізувавши зазначені положення Конституції України, Кодексу, практику зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дій інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено Законами України, не відповідає ст. ст.. 1, 3, 21, 22, ч.2 ст.19, п.1 ч.2 ст.92, ч.1-3 ст.95 Конституції України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Зазначеним рішенням суду п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 року дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Пунктом 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленою для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.2008 року за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідальності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» визнане неконституційними.
Суд вважає , що рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Враховуючи те, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2008 року та 22.05.2008 року, які мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007рік та внесення змін в ст.6 зазначеного Закону (в редакції від 28.12.2007 року) визнано неконституційними, а також визначено позицію Конституційного Суду, яка полягає в тому, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина, а зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік була здійснена саме Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати їй, як дитині війни, щомісячну 30% надбавку до пенсії, що передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 06.11.2010 року підлягає задоволенню.
З тих же підстав підлягає задоволенню вимога позивача щодо визнання дій посадових осіб відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 06.11.2010 року протиправними.
Поняття мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено в ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, в ч.3 цієї ж статті зазначено, що встановлений ч.1 мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Оскільки іншими законами України мінімальний розмір пенсії за віком не встановлений, суд вважає, що позивач правомірно застосував положення п.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі викладеного, ст.ст. 1, 6, 7 та Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року із змінами, Рішення Конституційного Суду України по справі №1-29/2007 від 09.07.2007 року., Рішення Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.2008 року., керуючись ст.ст. 99-100, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд;-
Визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні і виплаті несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 06.11.2010 року протиправними.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва нарахувати ОСОБА_1 , як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 06.11.2010 року .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва в порядку та строки, встановлені законом.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Декаленко В. С.