Україна
Іменем України
6 травня 2008 року справа № 22-а-3771/08
зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Бадахової Т.П.
Василенко Л.А.
при секретарі судового засідання
Чуріковій Я.О.
за участю представників:
від позивача: Дюміна А.О. - за дов від 8січня 2008р.
Давиденко О.А. - за дов від 9 січня 2008р.
Гужавіна В.А. - за дов. від 21 січня 2008р.
Тесленко О.В.- за дов від 21 січня 2008 р.
від відповідача:
за участю прокурора
Чернікової Н.В.- за дов. від 18 червня 2007р.
Глібочану Н.Г.- за дов. від 6 травня 2008року
Ємельянова В.А.- за дов. від 6 тарвня 2008 року
Хандуріної Н.М. - за дов від 6 травня 2008 року
Козиревої І.А. - за дов від 6 травня 2008 року
не з”явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 28 січня 2008 року
по адміністративній справі№ 2-а-12/08 (суддя Дяченко С.П.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш» м. Донецьк
до
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2008 року у справі № 2-а-12/08 ( том 4 арк. справи 98-118) частково задоволені позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш» (том 1 арк. справи 2-13), визнані недійсними податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку:
- від 23 травня 2007 року №0000361311/0/17094/10/15-16-23/1 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 840450грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2833465грн.40коп. (том. 1 арк. справи 87);
- від 23 травня 2007 року №0000371311/0/17093/10/15-16-23/1 в частині донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 6625349 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3337620 грн. 50 коп. (том.1 арк. справи 88);
- визнане повністю недійсним податкове повідомлення рішення від 23 травня 2007 року №0000401311/0/17097/10/15-16-23/1 яким збільшено суму бюджетного відшкодування на 122 389 грн. за жовтень 2006 року (том 1 арк. справи 89).
У іншій частині позовні вимоги не вирішені (не відмовлено).
В апеляційній скарзі (том 4 арк. справи 123-128) Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2008 року у справі №2-а-12/08, та у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Донецькгірмаш» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 05763702, перебуває на податковому обліку спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 5 липня 2002 року, є платником податку на додану вартість.
З 12 березня 2007 по 23 квітня 2007 року відповідачем проводилась виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства згідно за період з 1 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 10 травня 2007 року №281/15-16-23/1/05763702 (том 1 арк. справи 15-86), (надалі акт перевірки).
На підставі акту перевірки, згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 (надалі Закон України 2181), заступником керівника податкового органу прийняті спірні податкові повідомлення - рішення якими визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосовані штрафні фінансові санкції, а також зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість ( том 1 арк. справи 87-89).
Щодо податку на прибуток (том 1 арк. справи 87).
Податковий орган з посиланням на пункти 5.2.1 пункту 5.2, та підпункт 5.4.3 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановили завищення валових витрат на суму 207349 грн. 27 коп. внаслідок включення до їх складу витрат по гарантійним ремонтам власної готової продукції - машин і обладнання для добувної промисловості, яка не визначена у переліку товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування (том 1 арк. справи 43-44).
Як зазначено в акті перевірки, та підтверджено висновками судово-економічної експертизи (том 3 арк. справи 134-138), позивач в декларації з податку на прибуток за 2006 рік самостійно провів корегування (зменшення) валових витрат в сумі 207349 грн. 27 коп., внаслідок чого податковий орган донарахування (визначення) податку на прибуток за зазначеними операціями не здійснив. Спір з приводу визначених у апеляційній скарзі податковим органом норм відсутній.
Під час апеляційного провадження встановлено, що за зазначеними операціями податковим органом застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до підпункту 17.1.3 та 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181, за змістом яких умовою їх застосування є визначення податкового зобов'язання (об'єкту обчислення штрафу) відсутність його визначення унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач встановив завищення валових витрат в сумі 11527403 грн. 15 коп., за 2006 рік (по рядку 04.1 Декларації) внаслідок (том 1 арк. справи 54), понесених при придбані алюмінію вторинного в зливках, зливків шихтових з легованої сталі, як витрат пов'язаних з нерегулярною та не постійною діяльністю, що є порушенням пункту 5.1 статті 5 та пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Доводами апеляційної скарги податковий орган визначив (том 4 арк. справи 124-125), те що експорт придбаних товарів був здійснений з порушенням вимог чинного законодавства.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі-валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 вищезазначеної статті включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті. При цьому пунктом 5.11 даної статті зазначено що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платнику податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Колегія суддів приймаючи до уваги здійснення зазначеної діяльності позивачем за принципами статей 42, 43 Господарського Кодексу України які запроваджують свободу підприємницької діяльності при якій підприємці мають право здійснення будь-якої підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, статутну діяльність позивача (пункт 2.2.22), види діяльності означені довідкою ЄДРПОУ, а також те що наслідками експортних операцій є отримання валового доходу, факт отримання його та включення до складу валового доходу 2006 року у сумах 1525075 грн., та 10446573 грн. підтверджене експертними дослідженнями (том 3 арк. справи 143-147), а не понесення валових витрат дійшла висновку щодо безпідставності доводів апелянта.
Колегія суддів зазначає, що стосовно спірних операцій має місце не відповідність висновків податкового органу обставинам справи, експортні операції (як операції продажу) ведуть до формування валового доходу, та жодним чином не впливають на валові витрати які формуються за правилами податкового обліку по факту придбання, підстави, повнота та момент формування підтверджений експертними дослідженнями.
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що в основу донарахування податку на прибуток відповідачем покладені не порушення позивачем норм податкового законодавства, яке передбачає можливість формування валових витрат по першій з подій (оплати або отримання робіт), відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та придбання зазначених робіт для подальшого використання (пункт 5.1 статті 5 зазначеного Закону), а економічна доцільність понесених витрат яка визначається підприємством як господарюючим суб'єктом при реалізації господарської компетенції, і суть якої не впливає на оцінку спірних правовідносин.
Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для прийняття доводів, та задоволення апеляційної скарги податкового органу. Помилковість висновків відповідача призвела до безпідставного визначення податку у сумі 2881850 грн. 70 коп.
Доводи апеляційної скарги (пункт 3, том 4 арк.. справи 125) стосовно застосування положень підпунктів 5.2.1 пункту 5.2 та підпункту 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пов'язані з включенням до складу валових витрат у податковому обліку ВАТ «Донецькгірмаш» на утримання, експлуатацію будинку відпочинку «Машинобудівник», колегія суддів до уваги не приймає з огляду на те що наслідки зазначених операцій не стали підставою для визначення податку на прибуток, внаслідок самостійного корегування позивачем валових витрат за результатами 2006 року, про що викладену у акті перевірки, та підтверджено експертними дослідженнями (том 3 арк. справи 138-141).
Щодо не врахування судом висновків експерта (том 3 арк. справи 148), про що зазначено пунктом 4 апеляційної скарги (том 4 арк. справи 125-126), стосовно помилкових висновків податкового органу про заниження валових витрат у сумі 210 грн. (том 4 арк. справи 125-126), в порушення приписів підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (том 1 арк. справи 47), колегія суддів зазначає наступне.
Доводи податкового органу не передбачається можливим прийняти оскільки вони не узгоджуються з висновками експерта (том 3 арк. справи 148), якими зазначено, що розбіжності даних дослідження з даними податкового обліку ВАТ «Донецькгірмаш» по сумі заниження витрат по рядку 04.6 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2006 року, за 2006 рік експертом не встановлено, відтак зазначений висновок експерта на вплинув на суму визначення податкового зобов'язання за дані звітні (податкові) періоди.
Інших доводів стосовно безпідставності визначення податку на прибуток податковий орган не навів.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, щодо безпідставного донарахування (визначення) відповідачем податку на прибуток у сумі 3840453 грн.
Безпідставність визначення податку обумовлю безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2875023 грн. 30 коп., відповідно до підпунктів 17.1.3 та 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181.
По податку на додану вартість (том 1 арк. справи 88).
Спірні операції що призвели до визначення податку на додану вартість, та застосування штрафних (фінансових) санкцій викладені відповідачем у пункті 3.1.5 акту перевірки (том 1 арк. справи 57-70), та досліджені експертом (том 3 арк. справи 150-159). Донарахування податку здійснене податковим органом за звітні податкові періоди : квітень, липень, серпень, грудень 2006 року.
В межах апеляційної скарги розглядаються доводи скаржника щодо наступних операцій.
Суд першої інстанції погодив висновок податкового органу щодо заниження податку на додану вартість у сумі 50 000 грн., внаслідок заниження податкових зобов'язань за квітень 2006 року, при цьому залишив дійсними застосовані санкції на цей податок у сумі 24946 грн., а не 25000 грн., як вимагають приписи підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181. Зазначений довід прийнятий позивачем, та приймається колегією суддів з огляду на помилковість визнання судом першої інстанції штрафних санкцій у сумі 54 грн.
Пунктом 2 апеляційної скарги (том 4 арк. справи 126-127) з посиланням на порушення позивачем приписів підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач доводить що судом не надано належної оцінки тій обставині, що товар, визначений як основа абразивних паст, не може вважатьсь експортованим і до нього неправомірно застосовано нульову ставку податку на додану вартість.
При здійснені експорту товарів на суму 13239080 грн. у квітні 2006 року позивач застосував нульову ставку. З підстав невідповідності зазначеного товару «основ пасти абразивної» вимогам технічної документації податковий орган застосував ставку податку на додану вартість загальну - 20%, що призвело до визначення (донарахування) спірним податковим повідомленням - рішенням податку на додану вартість у сумі 2647816 грн.
Наявність у матеріалах справи ВМД від 17 квітня 2006 року №125000001/6/930271, оформленої відповідно до вимог митного законодавства а саме статті 86 Митного Кодексу України, та пункту 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року №574, що є належним доказом експорту товару, у відповідності до приписів підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», спростовує доводи податкового органу щодо відсутності експорту, внаслідок чого висновки податкового органу про безпідставності застосування позивачем нульової ставки податку, є безпідставними.
З посиланням на приписи підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 , та підпункт «а» пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач доводить що надання позивачем як особою що зареєстрована платником податку на митній території України, послуг російському контрагенту у жовтні 2006 року ВАТ «Оскольському електрометалургійному комбінату», на суму 137956 грн., що є об'єктом оподаткування ставка якого становить 20% бази оподаткування, чим занижено податкові зобов'язання на суму 27591 грн. (том 1 арк. справи 64).
Як вбачається з висновків акту перевірки, та досліджень експерта зазначена операція не призвела до визначення (донарахування) податку спірним податковим повідомленням-рішенням внаслідок чого дослідження спірної операції є недоцільним.
Враховуючи зазначене, спірне податкове повідомлення є недійсним в частині визначення податку у сумі 6625349 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3312674 грн. 50 коп.
Стосовно збільшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року на суму 122389 грн. (том 1 арк. справи 89), колегія суддів приймає доводи податкового органу (том 4 арк. справи 127-128), підтверджені експертними дослідженнями (том 3 арк. справи 157), та погоджені позивачем на стадії апеляційного провадження.
Податкове повідомлення рішення предметом якого є завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень у сумі 122389 грн., є правомірним, а висновки суду щодо його невідповідності вимогам закону, є такими що не відповідають фактичним обставинам справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2008 року у справі № 2-а-12/08 - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2008 року у справі № 2-а-12/08 - скасувати.
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш» - задовольнити частково.
Визнати повністю недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 23 травня 2007 року №0000361311/0/17094/10/15-16-23/1.
Визнати частково недійсним податкове повідомлення - рішення від 23 травня 2007 року №0000371311/0/17093/10/15-16-23/1 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 6625349 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3312674 грн. 50 коп.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошені вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 6 травня 2008 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складений та підписаний у нарадчій кімнаті 6 травня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Ф. Ханова
Судді Т.П. Бадахова
Л.А. Василенко
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова