Україна
Іменем України
8 травня 2008 року справа № 22-а-3773/07
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бадахової Т.П.
суддів: Ханової Р.Ф. - доповідач по справі
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання
Чуріковій Л.П.
за участю представників:
від позивача: Артехової О.В.- за дов. від 13 грудня 2007 року
від відповідача:
Фартушняк О.М. - за дов. від 7 травня 2008 року
Ткаченко Р.В. - за дов. від 14 січня 2008 року
Кононенко В.Ф. - за дов. від 18 грудня 2007 року
Чирикіної Н.В. - за дов. від 8 січня 2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Краматорську
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 4 лютого 2008 року
по адміністративній справі№ 2-а-2133/08 (суддя М.С. Могильницький)
за позовомЗакритого акціонерного товариства „Ново краматорський машинобудівний завод” м. Краматорськ
до
Державної податкової інспекції у
м. Краматорську
про
зобов'язання вчинити певні дії
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2008 року по справі № 2-а-2133/08 (арк. справи 225-228) задоволені позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» м. Краматорськ ( арк. справи 2-5) до Державної податкової інспекції у м. Краматорську,внаслідок зобов'язано зазначену інспекцію зарахувати належні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за даними податкових декларацій за вересень, листопад, грудень 2006 року та за січень 2007 року у розмірі 709959 гривень у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, мотивів обґрунтованості їх заявлення.
В апеляційній скарзі (арк. справи 233-234) Державна податкова інспекція у м. Краматорську просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2008 року та в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на помилковість висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що на його думку призвело до неправильного вирішення спору. Зазначена помилковість висновків суду, на думку податкового органу, полягає у неможливості здійснити належні позивачеві суми бюджетного зарахування внаслідок не проведення усіх зустрічних перевірок підприємств - постачальників, що є контрагентами позивача. Правовими підставами скаржник визначає приписи пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Скаржник доводить, що підтвердження податковим органом бюджетного відшкодування здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350.
Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Закрите акціонерне товариство „Новокраматорський машинобудівний завод” є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 05763599 ( арк. справи 174), є платником податку на додану вартість з 9 вересня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом ( арк. справи 175).
Як платник податку на додану вартість позивач надав до податкового органу декларації з податку на додану вартість за вересень, листопад, грудень 2006 року та січень 2007 року, якими (графа 25.2), у відповідності до приписів підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення декларації, прийняв рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, а саме за вересень 2006 року - 5243339 грн., за листопад 2006 року - 3365846 грн., за грудень 2006 року , за січень 2007 року - 3317512 грн.
Зазначені суми підтверджені результатами перевірок, викладених в актах та довідках перевірки позивача (арк. справи 12-49,56-78,85-106,113-134). Залишок бюджетної заборгованості станом на 7 травня 2008 року підтверджений відповідними довідками податкового органу за грудень 2006 року дорівнює 179722 грн. 57 коп., за січень 2007 року - 119430 грн., за листопад 2006 року - 303600 грн., за вересень 2006 року - 387732 грн.
Зменшення до відшкодування заявлених платником податку сум бюджетного відшкодування, що є предметом даного позову, над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, шляхом прийняття податкових повідомлень у відповідності до абзацу «б» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач не здійснив.
Проблемою даного спору є право позивача на бюджетне відшкодування, та можливість скерування його в рахунок погашення зобов'язань наступних податкових періодів.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку в бюджет.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.
Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. З огляду на принцип належності доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Наявність бюджетного відшкодування доведена матеріалами справи.
Відповідач не можливість здійснення бюджетного відшкодування, шляхом зарахування належної суми бюджетного відшкодування за даними податкових декларацій, які у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів під час апеляційного провадження доводить відсутністю у позивача податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.
У суду відсутні підстави спонукати податковий орган здійснити заявлене зарахування при відсутності зобов'язань позивача по сплаті податку.
Колегія суддів не приймає посилання податкового органу на залежність здійснення зазначеного заліку від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, як таке, що не засноване на Законі.
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо безпідставного посилання відповідачем на Методичні рекомендації щодо порядку адміністрування Державної податкової адміністрації України, затверджені наказом від 18 серпня 2005 року № 350, оскільки вони не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції, і не можуть застосовуватися судом з огляду на положення частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства, нормами якої запроваджений принцип законності як один з основних принципів адміністративного судочинства.
Колегія суддів зазначає, що не прийняття зазначених доводів не впливає на вирішення спору по суті.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2008 року у справі № 2-а-2133/08 - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2008 року у справі № 2-а-2133/08 - скасувати.
У позові закритого акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, про зобов'язання інспекцію зарахувати належні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за даними податкових декларацій за вересень, листопад, грудень 2006 року та за січень 2007 року у розмірі 709959 гривень у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових період відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 травня 2008 року в присутності представників сторін. Ухвала у повному обсязі складена 8 травня 2008 року та підписана.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.П. Бадахова
Судді: Р.Ф. Ханова
М. І. Старосуд
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова