Головуючий в 1 інстанції - Палюх Т.Д. Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
Іменем України
06.05.2008 р. справа № 22-а-4436/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючогоСіваченка І.В.
суддівШаптала Н.К., Ляшенка Д.В.
при секретарі
за участі
представників позивача
представника третьої особиЛітвіновій Л.О.
Савченка В.Ю., Юрченко А.В.
Тейцман І.В.
розглянувши у відкритомусудовому засіданні
апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства «Фінансист»
на постановуКраснолуцького міського суду Луганської області
від29 січня 2008 року
по справі № 2-а-15/08
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт - Оптос»
доЛуганської міської ради, третя особа - Закрите акціонерне товариство «Фінансист»
провизнання недійсним рішення, -
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним рішення відповідача від 05.09.2006 р. № 9\37 „Про надання ЗАТ „Фінансист" згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-г та під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-ж".
В обґрунтування своєї вимоги зазначив, що на підставі рішення третейського суду та згідно наказу Господарського суду Луганської області від 01.08.2006 року № 1\05кр за ним визнано право власності на нерухоме майно на суму 205670,66 грн. а саме:
- за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 20 г - будівля ремзони (літера № 21-1, 21-2) інвентарний №10010, загальною площею 4072,4 кв.м, вартістю 6579,9 грн., будівля прохідної (літера № 2-2), інвентарний номер 10013, загальною площею 141,7 кв.м, вартістю 3415,18грн., будівля матеріалів та запчастин (літера 11-3), інвентарний номер 10080, загальною площею 1105,2 кв.м, вартістю 75479,65 грн., огорожа - інвентарний № 32001, вартістю 2814,91 грн., асфальтове покриття, інвентарний № 32002, вартістю 4676,23 грн.;
- за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 20 ж - будівля гаражу (літера № 9-1), інвентарний № 10011, загальною площею 186,5 кв.м, вартістю 2406,01 грн., будівля гаражу (літера 8-1), інвентарний № 10025, загальною площею 886,9 грн., вартістю 50 грн., будівля механічної майстерні (літера № 7-1), інвентарний № 10019, загальною площею 546,6 кв.м, вартістю 8643,15 грн., будівля диспетчерської, (літера № 17-1), інвентарний № 10017, загальною площею 77,7 кв.м, вартістю 1833,94 грн., будівля КТП (літера 16-1), інвентарний №10014, вартістю 5205,71 грн., будівля диспетчерської (літера 4-2) інвентарний №10084, загальною площею 1027 кв.м, вартістю 85464,60 грн., будівля казаної (літера 6-1) інвентарний № 10024, загальною площею 256 кв.м, вартістю 50 грн., будівля майстерні (літера № 10-1), інвентарний № 10020, загальною площею 194,4 кв.м, вартістю 6955,06 грн., будівля ацетиленової станції (літера 5-1), інвентарний № 10012, загальною площею 24,5 кв.м, вартістю 2096,32 грн.
Оспорюваним рішенням Луганської міської ради від 05.09.2006 р. № 9\37 надана згода на розроблення проектів відведення земельних ділянок площею 8502 га за адресою вул. Оборонна, 20-г та площею 1,0502 га за адресою: вул. Оборонна, 20-ж, на яких розташоване зазначене нерухоме майно, закритому акціонерному товариству „Фінансист" м. Луганськ - третій особі у справі.
Позивач вважає, що зазначене рішення Луганської міської ради порушує його права та законні інтереси, є незаконним, оскільки прийняте з посиланням на нечинне рішення Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006 р. у справі № 14\315 пн з урахуванням ухвали Луганського апеляційного господарського суду від 12.05.2006 р. про визнання права власності ЗАТ „Фінансист" м. Луганськ на зазначені об'єкти нерухомого майна, яке на день прийняття відповідачем рішення було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2006 року, тому просить визнати його недійсним.
Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 29 січня 2008 року позов ТОВ «Моноліт-Оптос» було задоволено.
Не погодившись з таким рішення суду першої інстанції, ЗАТ «Фінансист» подало апеляційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення третейського суду, яким за позивачем визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, скасовано рішенням того ж суду від 20.12.2006 року, і останнім рішенням саме за ЗАТ “Фінансист” визнано право власності на ці ж об'єкти нерухомого майна.
В судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували представники позивача. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанцій встановлено наступне.
05.09.2006 року Луганською міською радою прийняте рішення № 9\37, що оспорюється, яким третій особі надається згода на розроблення проектів відведення земельних ділянок під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення площею 0,8502 га за адресою вул. Оборонна, 20-г, та площею 1,0502 га за адресою вул. Оборонна, 20-ж, в м. Луганську. Як зазначено в рішенні, підставами його прийняття були клопотання ЗАТ „Фінансист" (3-ї особи у справі) про надання йому дозволу реконструкцію будівель та споруд, розташованих за адресою: вул. Оборонна, 20-г та 20-ж, та про передачу в оренду на 49 років земельної ділянки, на якій розміщені вказані будівлі та споруди, які будуть реконструюватися, а також дані про те, що будівлі та споруди на підставі рішення Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006 року належать йому на праві власності.
Зазначеною постановою Луганського апеляційного суді від 06.05.2006 року рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2006 року у справі №14\315пн скасоване в частині відмови ЗАТ „Фінансист" в позові про визнання права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна та визнано право власності ЗАТ „Фінансист" на ці об'єкти.
Таким чином, надаючи третій особі згоду на розробку проекту відведення земельних ділянок, відповідач вважав, що третя особа є власником розміщеної на цих ділянках нерухомості.
Однак, вищезазначена постанова Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006 року про визнання права власності на нерухоме майно 22.06.2006 року постановою Вищого господарського Суду у справі № 14\315пн була скасована та залишено без змін в цій частині рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2006 року, яким закритому акціонерному товариству „Фінансист" в позові про визнання права власності на зазначені будівлі відмовлено, рішення вмотивоване безпідставністю позовних вимог.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач прийняв оспорюване рішення на підставі нечинного рішення суду, що лягло в основу задоволення позову ТОВ “Моноліт-Оптос”.
Проте колегія суддів апеляційного суду не може погодитись із правильністю застосування місцевим судом норм процесуального права, в зв'язку з чим постанова Краснолуцького міського суду Луганської області підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній1 справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції також встановлено, що рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнський громадській організації „Асоціація спеціалістів в аграрній сфері „Третейська ініціатива" від 10.11.2005 року у справі № 1\05-кр за позивачем визнано право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна. На підставі ухвали господарського суду Луганської області від 01.08.2006 року № 1\05-кр позивачу був виданий наказ господарського суду від 01.08.2006 року № 1\05-кр про визнання за ним права власності на вищевказані об'єкти нерухомості.
За твердженням місцевого суду ці судові акти на час прийняття судового рішення не оскаржені та не скасовані.
Проте зазначене твердження не відповідає дійсності.
Третьою особою до апеляційної скарги додане рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнський громадській організації „Асоціація спеціалістів в аграрній сфері „Третейська ініціатива" від 20.12.2006 року у справі № 2/06-лг, яким рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнський громадській організації „Асоціація спеціалістів в аграрній сфері „Третейська ініціатива" від 10.11.2005 року у справі № 1\05-кр скасовано, а за ЗАТ “Фінансист” визнано право власності на зазначені спірні об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ч.2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції.
Мотивуючи ненадання цього рішення місцевому суду, представник третьої особи зазначив, що неодноразово в зв'язку з хворобою належним чином (і це підтверджено матеріалами справи) просив суд першої інстанції відкласти розгляд справи, проте судове рішення було постановлене у відсутності представника третьої особи.
Зазначене колегія суддів вважає як обґрунтовану підставу ненадання доказів до суду першої інстанції та в зв'язку з цим за можливе дослідити їх в суді апеляційної інстанції.
Як зазначено вище, рішенням третейського суду від 20.12.2006 року право власності на спірні об'єкти нерухомості було визнано за третьою особою ЗАТ “Фінансист”. До теперішнього часу в єдиному державному реєстрі право власності за спірними об'єктами нерухомості зареєстровано саме за ЗАТ “Фінансист”.
Позивач як на підставу пред'явлення позову посилався на належність йому спірних об'єктів нерухомості. З позовом до суду він звернувся 23.01.2007 року.
Проте викладеним вище встановлено, що як на час подання адміністративного позову в цій справі, так і на час винесення Краснолуцьким міським судом Луганської області судового рішення, документального підтвердження своїх прав на спірне нерухоме майно ТОВ “Моноліт-Оптос” не мало! Право на подачу теперішнього позову відповідно до процесуального законодавства позивач мав з 10.11.2005 року по 20.12.2006 року, та з набранням чинності ухвали постійно діючого третейського суду при Всеукраїнський громадській організації „Асоціація спеціалістів в аграрній сфері „Третейська ініціатива" від 23.04.2008 року у справі № 2/06-лг, яким рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнський громадській організації „Асоціація спеціалістів в аграрній сфері „Третейська ініціатива" від 20.12.2006 року у справі № 1\05-кр скасованоза нововиявленими обставинами.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, не маючи на час розгляду й вирішення справи судом першої інстанції будь-якого документально підтвердженого та визначеного належним чином права на спірні об'єкти нерухомості, ТОВ “Моноліт-Оптос” не мало законного права ставити питання про порушення Луганською міською радою прийняттям рішення від 05.09.2006 р. № 9\37 своїх прав, свобод чи інтересів, а місцевий суд не був вправі використовувати передбачені КАС України способи захисту та мав відмовити в позові саме з цих підстав, що й виправляє судова колегія апеляційного суду.
При цьому судова колегія не приймає до уваги заперечення представників позивача, які в судовому засіданні при апеляційному провадженні висловили сумнів в тому, що рішення третейського суду від 20.12.2006 року було прийнято значно пізніше. Цим стверджується фактично про скоєння третейським суддею посадового злочину, що відповідно до правил належності та допустимості доказів має бути підтверджено не інакше як обвинувальним вироком суду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права при задоволенні позову, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в позові.
В повному обсязі постанова складена 12.05.2008 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Фінансист» -задовольнити.
Постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 29 січня 2008 року у справі № 2-а-15/08 - скасувати.
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Оптос» до Луганської міської ради, третя особа - Закрите акціонерне товариство «Фінансист» «про визнання недійсним рішення» - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: