Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
Головуючий у 1 інстанції - Кіяшко В.Г.
Україна
04 квітня 2008 року справа № 22-а-651/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду складі:
Головуючого судді:
Міронової Г.М.
Суддів
Геращенка І.В., Сіваченка І.В.
при секретарі за участю позивача представника відповідача 3-я особа
Танцюра Н.С. ОСОБА_5 - за довіреністю ОСОБА_2 - за довіреністю ОСОБА_3 - особисто
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу
судовому засіданні в м. Донецьку ОСОБА_3
на постанову
Кремінського районного суду Луганської області
Від
23 жовтня 2007 року
у адміністративній справі
№ 2-а-21/07
за позовом до 3-я особа про
ОСОБА_1 Сватіської міської ради ОСОБА_3 оскарження рішення
04 квітня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який був уточнений в ході судового розгляду.
Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 23.10.2007 року зазначений адміністративний позов був задоволений в повному обсязі: рішення виконкому Сватівської міської ради № 475 від 21 серпня 1994 року та № 216 від 19 лютого 1997 року в частині виділення земельної ділянки під будівництво гаража ОСОБА_4 були скасовані.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, 3-я особа у справі подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального права.
3-я особа у справі підтримала доводи своєї апеляційної скарги.
В судове засідання прибув представник позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, висловив свої міркування з цього приводу.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав відповідні пояснення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити та постанову скасувати з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлене таке.
Рішенням виконавчого комітету Сватівської міської ради № 216 від 19.02.1997 року земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 площею 24 кв.м була надана в безстрокове користування ОСОБА_4 для будівництва гаража. ОСОБА_4 гараж не збудував і навіть не розпочав підготовчих робіт для цього. З 01.01.2002 року набрав чинності Земельний Кодекс України в новій редакції. Але ОСОБА_4 ніяких дій на виконання вимог прийнятого земельного законодавства не вчинив. В 2005 році ОСОБА_4 помер. Рішенням Сватівської міської ради від 08 листопада 2005 року спірна земельна ділянка була надана в користування ОСОБА_1 для будівництва гаража строком на два роки. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами про скасування рішень виконавчого комітету про надання земельної ділянки померлому ОСОБА_4
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Позивач звернувся до суду з позовом про захист порушеного права, яке пов'язує з неможливістю здійснення права користування наданої йому земельної ділянки і вважає, що рішенням виконавчого комітету Сватівської міської ради від 19.02.1997 року були порушені його права.
З матеріалів справи вбачається, що 19.02.1997 року виконавчий комітет Сватівської міської ради прийняв рішення, яким виділив в безстрокове користування спірну земельну ділянку для будівництва індивідуального гаража, яке треба було завершити протягом одного року.
Згідно з пунктом 1 Перехідних Положень Земельного Кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002 року, рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.
Стаття 125 Земельного Кодексу України передбачала, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
У статті 126 вищезазначеного Земельного Кодексу передбачалось, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції спірне рішення виконавчого комітету Сватівської міської ради безпідставно розцінив як таке, що порушило права ОСОБА_1
У матеріалах справи відсутні докази того, що суд досліджував ці обставини і що вони підтверджуються письмовими доказами.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, апелянт не довів які саме його права чи інтереси були порушені відповідачем при прийнятті рішення у лютому 1997 року і на яких підставах він звернувся з зазначеним позовом з огляду на те, що спірний документ втратив чинність після введення в дію Земельного Кодексу України з 01.01.2002 року. До того ж, суд першої інстанції не врахував особливості адміністративного судочинства з огляду на те, що захистити можна наявне право, тобто таке, що посвідчене правовстановлюючим документом, а не абстрактне право без його документального підтвердження.
Яким чином у лютому 1997 року Сватівська міська рада порушила право користування позивача, якого він на цю дату не мав - позивач не довів ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному розгляді справи.
Стаття 5 Цивільного Кодексу України передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Суд першої інстанції припустив порушення норм процесуального права, бо ухвалою від 23 квітня 2007 року об'єднав в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_3 до Сватівської міської ради про відміну рішення суб'єкта владних повноважень з позовними вимогами ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сватівської міської ради про відміну рішення того ж суб'єкту. Як на правову підставу для об'єднання зазначених позовних вимог суд послався на ч. 1 ст. 21, статтю 121 Кодексу адміністративного судочинства України.
Але суд допустив грубе порушення процесуального законодавства, бо ч. 1 статті 21 КАС України передбачає, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.
У відповідності до приписів статті 116 КАС України суд може своєю ухвалою об'єднати для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.
За позовними заявами в матеріалах справи в наявності різні позивачі, що є неприпустимим для об'єднання справ в одне провадження.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ч. 4 ст. 202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 23 жовтня 2007 року у справі № 2-а-21/07 за позовом ОСОБА_1 до Сватівської міської ради, 3-я особа ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Сватівської міської ради № 216 від 19 лютого 1997 року і № 475 від 21 серпня 1994 року в частині виділення земельної ділянки під будівництво гаража ОСОБА_4 - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сватівської міської ради, 3-я особа ОСОБА_3 про визнання незаконним рішень виконавчого комітету Сватівської міської ради - відмовити за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: