Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
17.06.2008
Справа №2-2/5570-2008
За позовом: СПД Феденко Валентин Олександрович (97503, Сімферопольський район,, с.Мирне, вул.Зарічна, б.24 «А»)
до ВАТ "Крименерго" (95034, м.Сімферополь, вул.Київська, 74/6)
про визнання недійсним рішення.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача : Аркатова - предст, довір у справі.
Від відповідача : Дяченко, ю/к, дор. у справі.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення відповідача, оформлене протоколом №2275 від 25.4.2008 року, про визначення позивачу обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 188 191грн.73коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір поставки електричної енргії №5331 від 16.8.2004р. 14.4.2008 року відповідачем був складений акт №103080 про порушення правил користування електричною енергією, де було зазначено, що самовільно встановлені трансформатори струму, коефіціент трансформації яких не відповідає договору. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено рішення, оформлене протоколом №2275 від 25.4.2008 року, яким був визначений позивачу обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії на суму 188 191грн.73коп. та в протоколі зазначено, що у випадку несплати нарахувань буде припинена поставка електричної енергії. З зазначеним рішенням позивач не згоден, що стало підставою для звернення позивача з позовом у суд.
Відповідач проти позову заперечує та у своєму відзиві №10/1452 від 13.6.2008р на позовну заяву вказує на те, що 14.4.2008р. у присутності представників споживача була проведена перевірка об'єкту ТП 978 по провулку Монтажників 4. У ході перевірки було виявлено порушення ПКЕЕ, а саме, самовільно встановлені трансформатори струму, коефіціент трансформації яких не відповідає договору. Також у своєму відзиві на позов відповідач вважає, що вибраний позивачем спосіб захисту цивільного права не передбачений ні законом, ні договором. Тому відповідач у своєму відзиві на позов просить суд припинити провадження у справі відповідно до п.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку із тим що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не підвідомчий господарським судам.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання недійсним рішення відповідача, оформлене протоколом №2275 від 25.4.2008 року, про визначення позивачу обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 188 191грн.73коп.
Відповідно до п.1 ст. 12 ГПК України Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизації державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
У зв'язку із вищенаведеним, суд вважає, що відповідно до ст. 12 ГПК України, спір про визнання недійсним рішення відповідача, оформлене протоколом №2275 від 25.4.2008 року, про визначення позивачу обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 188 191грн.73коп не підлягає розгляду в господарських судах України.
Це підтримує Вищій господарський суд України, що виклав у Постанові № 37/143-07 від 14.02.2008р. у якої вказав на те, що за змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способі захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Оскаржене рішення та протокол, яким воно оформлено за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.Відповідно воно не є одностороннім правочином, оскільки не єпідставою для набуття, зміни чи припинення цивільних прав та обовязків. Тобто, оскаржений акт може бути використаний у якості доказу у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.
За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню у господарському суді, оскільки по суті така вимога спрямована на встановлення факту, що має значення при поновленні порушеного права або при захисті охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватися судом лише у разі вирішення спору про право цивільне або господарське.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити відповідно до п.1 ст. 80 ХПК України у зв'язку з тим, що спор не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до п.3 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів «Про держмито», у випадку коли справа не підлягає розгляду в господарському суді, держмито підлягає поверненню, у зв'язку із чим, суд вважає за необхідне видати наказ про повернення держмита.
Також, суд вважає за необхідне повернути позивачу 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до п.13 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ».
Керуючись п.1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд
1. Провадження у справі припинити у зв'язку з тим, що спор не підлягає розгляду в господарських судах України.
2. Повернути СПД Феденко Валентин Олександрович (97503, Сімферопольський район,, с.Мирне, вул.Зарічна, б.24 «А», ІНН 2298709634) з держбюджету України (р/р 31115095700002; одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, ЕДРПОУ 34740405, Банк - ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026 або із іншого розрахункового рахунку) держмито в розмірі 85грн.
3. Повернути СПД Феденко Валентин Олександрович (97503, Сімферопольський район,, с.Мирне, вул.Зарічна, б.24 «А», ІНН 2298709634) з держбюджету України (одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22050000, р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, ЕДРПОУ 34740405, МФО 824026) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.