Код суду 0515 справа 2-23/08
15 лютого 2008 року Докучаєвський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Садовського М.К., при секретарі Бостанжи А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Докучаєвська справу за позовом ОСОБА_1 до Докучаєвської міської ради, ОСОБА_2, про визнання права власності на квартиру і по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про виділення долі із загальної спільної сумісної власності і визнання права власності на частину квартири,
4 вересня 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом. пославшись на те, що 21 лютого 1983 року вона отримала ордер на двохкімнатну квартиру, яка знаходиться АДРЕСА_1.
До отримання квартири вона проживала з ОСОБА_4 в період з 1968 року, який був прописаний в квартирі як член сім'ї -чоловік..
Не дивлячись на те, що вони проживали спільно з ОСОБА_4 і вели спільне господарство, вони не були в зареєстрованому шлюбі.
24 вересня 1993 року вони отримали свідоцтво про право власності на житло отриманого по її ордеру, а тому набули права спільної сумісної власності на вказану квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, вона продовжувала проживати в спірній квартирі і тим самим управляла майном померлого, робила поточні ремонти в квартирі, оплачувала квартирну плату опалення в квартирі і тим самим добросовісно, відкрито користувалась майном.
Рішенням суду від 17.11.2007 року, якій продовжений строк для прийняття спадщини, оскільки вона раніше не зверталась так як думала, що його частина квартири повинна перейти до мене.
У зв'язку з тією обставиною, що вона не знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, після смерті якого фактично законно користувалась чужим майном, так як при житті вона фактично мала сервітут на другу частину квартири, так вона володіє нею з 1993 року, як спільною власністю..
Після відкриття спадщини, фактично в управління частиною нерухомого майна ОСОБА_4 ніхто з спадкоємців по заповіту і по закону не вступав, по цій причині вона відкрито, добросовісно і безперервно володіла чужим майном з дня його смерті більше десяти років.
Обґрунтовано вважає, що вона має право на визнання за нею права власності на ½ частину квартири яка належала ОСОБА_4. Це підтвердження виходить із норми статті 344 ч.1 ЦК України, в якій вказано, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, або рухомим майном -протягом п'яти років, набуває права власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, частково їх доповнила і суду пояснила, що з 1968 року і по день смерті ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона проживала з останнім в квартирі, яку вони приватизували. Вони вели спільне господарство Фактично проживали як дружина і чоловік. ОСОБА_4 знаходився у шлюбі і платив аліменти на дітей - дочку і сина. В останні роки ОСОБА_4 тяжко хворів, знаходився на обліку у лікаря психіатра і потребував матеріальної допомоги. Відповідачі по справі _ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батька не провідували і матеріальної допомоги йому не надавали. З 1995 року рішенням Докучаєвського міського суду на користь ОСОБА_4 були стягнути аліменти з його повнолітніх дітей - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, але і після цього останні фактично ніякої матеріальної допомоги батькові не надавали, і ніяких відносин з ним не підтримували. Достовірно знаючи про те, що батько помер, відповідачі на похорони не приїхали і до теперішнього дня не провідували його могилки. Вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мають права на спадкове майно ОСОБА_4 у вигляді ½ частини квартири, оскільки вони не надавали ніякої матеріальної допомоги своєму батьку, не підтримували з ним відносин як близькі родичі.
Просить суд усунути від спадщини ОСОБА_3 в зв'язку з тим, що вона не виконувала своїх обов'язків перед спадкодавцем.
5 грудня 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, пославшись на те, що в зв'язку з тим, що вона притягнута по справі в якості третьої особи, по заяві ОСОБА_1 бажає заявити самостійні вимоги.
Її батьку ОСОБА_4. та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира розміщена АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді ½ частини квартири розміщеної за вищевказаною адресою. Спадкоємцями якої є вона та її брат -ОСОБА_2 Спадщину вона прийняла шляхом подачі заяви в Докучаєвську державну нотаріальну контору. Виділити частину із загальної спільної власності їй необхідно для переоформлення на своє ім'я.
Просить суд виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_4. по ½ частки квартири, і визнати за нею право власності на ½ частку спірної квартири.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, підтримав позовні вимоги, і надав суду доповнення до позову, з яких вбачається, що від першого шлюбу у ОСОБА_4 є діти син - ОСОБА_2, 1958 року народження та дочка -ОСОБА_3, 1954 року народження, на яких він оплачував аліменти на їх утримання до їх повноліття.
В 1980 році ОСОБА_4 захворів на психічне хворобу, а тому часто госпіталізувався в психічну лікарню м.Донецька, де проходив курс лікування.
Діти достовірно знаючи про захворювання батька, його ніколи не провідували, а також не надавали ніякої допомоги на харчування, придбання ліків і другої допомоги. Всі турботи по догляду і забезпеченням лікуванням взяла на себе ОСОБА_1, також вона його похоронила і поставила пам'ятник.
При житті ОСОБА_4 пробував притягнути увагу до себе дітей, так як потребував матеріальної допомоги в наслідок хвороби і пристарілого возросту, а тому був вимушений звернутись до суду про стягнення аліментів з дітей-відповідачів по справі. Рішенням суду з відповідачів стягнуті аліменти по справі. Не дивлячись на це відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фактично уклонялись від сплати аліментів і рішення суду не виконували. При житті ніякої допомоги ОСОБА_4 від ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не отримував. Будучи повідомленими про день поховання, вони тне приїхали на його похорони і ніякої участи в похоронах, встановленню податника і відвідуванні могили, не приймали і не приймають, що суперечить традиціям і моральним нормам прийнятим в суспільстві..
Після смерті ОСОБА_4, його дочка приїхала в м.Докучаєвськ з метою отримати довідку про смерть батька, щоб не платити аліментів і подати заяву про вступ в спадщину.
Оскільки ОСОБА_3 при житті батька, достовірно знаючи про те, що він потребує допомоги, не проявляла до нього ніякої уваги, і не надавала ніякої допомоги, тобто не виконувала своїх обов'язків по утримання батька, тому її необхідно відсторонити від спадщини.
Просить суд усунути ОСОБА_3 від спадщини в наслідок того, що вона не виконувала своїх обов'язків перед спадкодавцем.
Відповідач ОСОБА_3 позов і доповнення не визнала і суду показала, що дійсно її батько ОСОБА_4 тривалий час проживав з ОСОБА_1. Вона неодноразова приїжджала до нього в гості. При житті батько звернувся до суду з позовом про стягнення з неї та брата аліментів.. По рішенню суду з неї стягувались аліменти. Вона знала, що батько потребує матеріальної допомоги. На похорони батька не приїхала по сімейним обставинам..
В вересні 1997 року вона звернулась в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини, після смерті батька.. Позов не визнає, тому, що вона своєчасно звернулась в нотаріальну контору з приводу прийняття спадщини. І має право на спадщину.
Свої позовні вимоги підтримує.
Третя особа ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав, позов ОСОБА_3 підтримав і суду пояснив, що ОСОБА_4 це його батько. Він та ОСОБА_3, його діти. Фактично він з батьком ніяких відносин не підтримував і допомоги не надавав. На похоронах батька не був у зв'язку з сімейними обставинам. Вважає, що оскільки є заповіт батька на його ім'я, тому він має право на спадщину, з цих підстав позов ОСОБА_1, не визнає.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачці ОСОБА_1 та спадкодавцю ОСОБА_4., згідно свідоцтва на право власності на житло від 24.09.1993 року, виданого Докучаєвським виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 в указаній квартирі зареєстрована з 01.03.1983 року. Спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно повідомлення державного нотаріуса Докучаєвської державної нотаріальної контори від 19.09.2007 року №765, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_4 заведена 9 вересня 1997 року на підставі надійшовшої заяви спадкоємця (дочки) померлого - ОСОБА_3. Інші спадкоємці до нотаріальної контори, не звертались.
Після перевірки інформації за архівними даними та даними Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ, встановлено, що від іменіОСОБА_4 01 серпня 1995 року Докучаєвською нотаріальною конторою посвідчено заповіт на користь його сина ОСОБА_2. Заповіт на цей час не змінено і не скасовано.
Свідоцтво про право на спадщину на цей час не видавалось. Інших відомостей в нот конторі немає.
Згідно рішення Докучаєвського міського суду від 2 листопада 1995 року, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4стягнуті аліменти на його утримання відповідно о в сумі 750 тис крб. та 400 тис крб., починаючи з 29.09.95 року і до зміни матеріального положення сторін, з тих підстав, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не надавали матеріальної допомоги своєму батьку, який був непрацездатним, хворів і потребував матеріальної допомоги.
У відповідності до ст.528 ЦК України ( в редакції 1963р), не мають права стати спадкоємцями за законом батьки після дітей, у відношенні яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини, а також батьки і повнолітні діти, що злісно ухилялись від виконання покладених на них в силу закону обов'язків по утриманню спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 показали, що аліменти ОСОБА_4 від своїх дітей, отримував тільки по рішення суду, і то декілька раз. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не оспорюють той факт, що вони фактично до рішення суду матеріальної допомоги батьку не надавали, відносин з ним не підтримували на похоронах не були і ніяких дій спрямованих на отримання спадщини до подачі позову ОСОБА_1, не приймали.
Згідно ч.1 ст.81 КпШС України (в редакції 1969р), діти зобов'язані піклуватись про батьків і надавати їм допомогу. Утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є обов'язком їх повнолітніх дітей.
Враховуючі наведене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як повнолітні діти свого батька, спадкодавця ОСОБА_4 не проявляли про нього турботу, злісно ухилялись від виконання своїх обов'язків по утриманню спадкодавця, що підтверджено рішенням Докучаєвського міського суду від 02.11.1995 року, а тому вони не мають права стати спадкоємцями спадкового майна спадкодавця ОСОБА_4 у вигляді ½ частини спірної квартири.
Доводи позивачки ОСОБА_3 про те, що за життя батька вона періодично йому допомагали і виплачувала аліменти, суд знаходить неспроможними, оскільки крім довідки про утримання аліментів, нічим не підтверджуються.
Згідно ст.549 ЦК ( в редакції 1063 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, 1)якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 достовірно знаючи про заповіт не звернувся в нотаріальну контору про прийняття спадщини, то суд вважає, що він спадщину у вигляді частки квартири яка залишилась від спадкодавця ОСОБА_4, не прийняв.
Керуючись ст.ст.57-60,212-215, 88 ЦПК України, ст.ст.1220,1223,1224, 344 ЦК України,(в редакції 2004р) ст.528 ЦК України, (в редакції 1963р.) Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 року № 4, ст.81 КпШС України, ст.ст.202,203 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Докучаєвської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, третя особи: ОСОБА_2, задовольнити.
ОСОБА_3 усунути від спадщини яка залишилась від спадкодавцяОСОБА_4 у вигляді ½ частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно спадкодавцяОСОБА_4 у вигляді ½ частину квартири АДРЕСА_1.
В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ частки із сумісної власності і визнання права власності на частику квартири, третя особа ОСОБА_2, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Суддя