ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.07.2011року Справа № 2-12/11
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Бичков П.Ю.,
при секретарях Парпула Н.Ф.,
Черевко О.В.,
за участю представників позивачів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
29 жовтня 2009 року позивачка ОСОБА_4 звернулася в Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 липня 2009 року з вини водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_7 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої її автомобілю «NISSAN-MICRA» спричинені механічні пошкодження, однак водії транспортних засобів ухиляються від відшкодування матеріальної та моральної шкоди у добровільному порядку.
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діють на підставі довіреності, підтримали заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалися на обставини, викладені в позовній заяві, та зазначили, що 20 липня 2009 року о 16 годині 20 хвилин відповідачі - ОСОБА_5 керуючи на підставі права приватної власності технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-217230» державний номерний знак НОМЕР_5 та ОСОБА_7 керуючи технічно справним автомобілем марки «FORD FIESTA» державний номерний знак НОМЕР_6 рухаючись по автодорозі «Слав'янськ-Маріуполь» на 100 км. + 700 м. даної автодорозі розташованої в Ясинуватському районі Донецької області, невірно оцінивши дорожню обстановку, не вибрав безпечну дистанцію та безпечний інтервал, не своєчасно прийняли міри к зменшенню швидкості в плоть до повної зупинку транспортного засобу, в наслідок чого скоїли зіткнення з автомобілем марки «NISSAN-MICRA» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 у попутному напрямку, у результаті чого відповідачі заподіяли її транспортному засобу механічні пошкодження. Дорожня пригода склалася з вини відповідачів. За скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди водіїв транспортних засобів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були притягнуті до адміністративної відповідальності. Розмір спричиненої матеріальної шкоди підтверджує висновками авто-товарознавчої експертизи. Обсяг втрати товарної вартості автомобіля в розмірі 47493 гривні 40 копійок, витрати пов'язані з транспортуванням автомобіля після ДТП - 220 гривень 00 копійок, витрати на експертизу - 400 гривень 00 копійок, витрати на поштово-телеграфні послуги 185 гривень 53 копійки, які просить стягнути з відповідачів, а так само понесені нею судові витрати у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 179 гривень 50 копійок, моральну шкоду у розмірі 7000 гривень. В обґрунтування позову про відшкодування заподіяної моральної шкоди представники позивача суду пояснили, що внаслідок протиправних дій відповідачів їй було заподіяно моральні страждання, які виразилися в тім, що вона втратила душевний спокій, багато часу витрачала на оформлення відповідних документів, проведення експертизи, тощо. Відмова відповідачів відремонтувати автомобіль або виплатити відповідні гроші на ремонт посилила її страждання. У зв'язку з тим, що шкода заподіяна її автомобілю була завдана велика, не було коштів для ремонту автомобіля.
Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у судове засідання за викликом до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причини неявки відповідачів до суду не відомі.
Від представників позивача надійшло усне клопотання про розгляд справи в заочному порядку, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.
Як убачається з матеріалів та адміністративних справ, 20 липня 2009 року о 16 годині 20 хвилин відповідачі - ОСОБА_5 керуючи на підставі права приватної власності технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-217230» державний номерний знак НОМЕР_5 та ОСОБА_7 керуючи технічно справним автомобілем марки «FORD FIESTA» державний номерний знак НОМЕР_6 рухаючись по автодорозі «Слав'янськ-Маріуполь» на 100 км. + 700 м. даної автодорозі розташованої в Ясинуватському районі Донецької області, невірно оцінивши дорожню обстановку, не вибрали безпечну дистанцію та безпечний інтервал, не своєчасно прийняли міри к зменшенню швидкості в плоть до повної зупинку транспортного засобу, в наслідок чого скоїли зіткнення з автомобілем марки «NISSAN-MICRA» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 у попутному напрямку, у результаті чого відповідачі заподіяли транспортному засобу механічні пошкодження.
Згідно постанови судді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2009 року відповідача ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та позбавлений права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Вказана постанова набрала законної сили.
Згідно до постанови судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 7 вересня 2009 року відповідача ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та накладений штраф у розмірі 340 гривень. Вказана постанова набрала законної сили.
Відповідальність власників джерел підвищеної небезпеки одного перед іншим за шкоду, заподіяну в результаті зіткнення таких джерел, відповідно до роз'яснень, даних в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовам про відшкодування шкоди», вирішується за правилами ст. 440 ЦК УРСР 1963 р. (ст. 1166 ЦК України).
Згідно п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що матеріальна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а так само шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Розмір заподіяної матеріальної шкоди - обсяг втрати товарної вартості відбудовного автомобіля «NISSAN-MICRA» державний номерний знак НОМЕР_4, у сумі 47493 гривні 40 копійок, позивач підтверджує калькуляцією та висновком авто-товарознавчої експертизи № 987 від 19 серпня 2009 року, оплата послуг експертизи 400 гривень 00 копійок, оплата за послуги транспортування автомобіля після ДТП 220 гривень 00 копійок, оплата за поштово-телеграфні послуги 185 гривень 53 копійки, на загальну суму 48298 гривень 93 копійки.
У відповідності зі ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що по відповідній правовій підставі (право власності, інше майнове право, договір підряду, оренди та ін.) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або втримування якого створює підвищену небезпеку.
Провина водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчинені ДТП встановлена висновком авто-товарознавчої експертизи № 987 від 19 серпня 2009 року, висновком судово-автотехнічної експертизи № 7109 від 12 січня 2011 року, постановою судді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2009 року та постановою судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 7 вересня 2009, якими вони були визнанні винними.
Так, згідно п. 4 Ухвали Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під власником джерелом підвищеної небезпеки мається на увазі юридична особа або громадянин, який експлуатує джерело підвищеної небезпеки через право власності, повного господарського управління, оперативного управління або по інших підставах (договір орендувати, довіреність тощо).
Як убачається з матеріалів справи відповідачі: ОСОБА_5 керував автомобілем марки «ВАЗ-217230», державний номерний знак НОМЕР_5, на підставі права приватної власності, а ОСОБА_7 керував автомобілем марки «FORD FIESTA» державний номерний знак НОМЕР_6 на підставі довіреності.
Згідно цивільного законодавства, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були на момент дорожньо-транспортної події, тобто 20 липня 2009 року о 16 годині 30 хвилин власниками джерел підвищеної небезпеки, а тому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і зобов'язані відшкодовувати як матеріальну так і моральну шкоду у солідарному порядку.
Позивачкою ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги про відшкодування їй моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 7000 гривень.
У відповідності зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її провини.
Як роз'яснено в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому встановленню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинний з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходив, а також інші обставини, що мають значення для рушення спору.
Викладені ОСОБА_4 дані в обґрунтування заподіяння їй моральної шкоди підтверджені встановленими судом фактичними обставинами справи.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені учасниками процесу у відповідність вимог ст.60 ЦПК України докази, суд приходить до висновку, що майнову та моральну відповідальність перед позивачкою ОСОБА_4 повинні нести відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у солідарному порядку, як особи, які керували автомобілями, на підставі довіреності, та завдали матеріальну шкоду позивачу внаслідок ДТП. Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 7000 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вимог ст. 88 ЦПК України вимоги ОСОБА_4 про стягнення судових витрат у вигляді судового збору в сумі 16 гривень 00 копійок, 51 гривня 00 копійок і 8 гривень 50 копійок та витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням в сумі 120 гривень, підтверджені документально, підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215, 224-228 Цивільно процесуального кодексу України, статтями 1166, 1167, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити повністю.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 48298 гривень 93 копійки.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 7000 гривень.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 83 гривні та 37 гривень, а всього на загальну суму 120 гривень.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 16 гривень 00 копійок, 51 гривня 00 копійок, 8 гривень 50 копійок та 415 гривень 87 копійок, а всього на загальну суму 491 гривня 37 копійок.
Копію заочного рішення направити відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_7.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів з дня отримання рішення.
Суддя: П. Ю. Бичков