Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
Справа № 2-а-167/11
11 лютого 2011 року
Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
при секретарі Свіягіній О. Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в залі судових засідань приміщення суду у місті Макіївці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області «Про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
У листопаді 2010 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області «Про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», мотивуючи свої вимоги тим, що вона отримує пенсію за віком, знаходиться на обліку у відповідача та відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»належить до соціальної групи дітей війни, тому що народилася в 1939 році, та згідно із ст. 6 вказаного Закону з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач зазначену допомогу в 2010 році нараховує та виплачує лише у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, всупереч 30%, що встановлені відповідним Законом. Просила визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати його нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з період з 01.01.2008 року й довічно.
Ухвалою судді Мащенко С. В. від 22.11.2010 року частина вимог позивача за період з 01.01.2008 року по 08.05.2010 року залишено без розгляду, й відкрито провадження за період з 08.05.2010 року й довічно.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання й розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. Надала письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності у зв'язку із похилим віком /а. с. 8/.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання й розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини свого неприбуття суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутністю не надавав, з проханням про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у позивача по справі свідчить відповідна заява /а. с. 8/.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів. Про належність повідомлення про дату, час і місце судового розгляду представника відповідача у відповідності до положень ч. 1 ст. 38 КАС України свідчить звіт про відправку тексту повістки шляхом повідомлення факсом.
На підставі положень ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, а саме дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази, на які позивач посилалась як на підставу своїх вимог, суд вважає, що її адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Так, згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 02 вересня 1945 року Другої світової війни було менш 18 років.
Належність особи до категорії дітей війни засвідчує штамп, який згідно із наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 107 від 05.04.2006 року «Про порядок посвідчення права особи на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»проставляється у пенсійних посвідченнях на підставі паспорта громадянина України.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України, отримує пенсію за віком, має правовий статус дитини війни відповідно до штампу у її пенсійному посвідченні та перебуває на пенсійному обліку у відповідача /а. с. 3, 4, 6/.
Згідно з Положенням про управління ПФУ в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління ПФУ № 8 -2 від 30.04.2002 року, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справах щодо здійснення перерахунку підвищення пенсій за позовом дітей війни.
Оскільки позивач має статус дитини війни та перебуває на обліку у відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області є належним відповідачем у цій справі.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На підставі п. 1 р. 4 «Прикінцевих положень»Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він набирає чинності з 01.01.2006 року.
За ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року КМУ надано право у 2010 роках відповідно встановлювати розміри соціальних виплат, які згідно законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
При цьому суд ураховує роз'яснення п. 1 р. 7 «Прикінцеві положення»Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року відповідно до яких цей закон щодо спірних правовідносин застосовується з 01.01.2010 року.
Зазначені норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Крім того, діюче законодавство України не містить жодних обмежень щодо виплат у 2011 році підвищення до пенсії дітям війни відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, нарахування та виплата у 2010 -2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Аналізуючи надані відповідно до вимог ст. 71 КАС України докази та в межах заявлених позовних вимог, суд достовірно встановив, що відповідач ігнорує зазначені норми матеріального права, не здійснює підвищення пенсії, чим порушує зазначене право позивача.
Тому суд доходить до обґрунтованого висновку про те, що бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії у період з 08.05.2010 року по 11.02.2011 року є протиправною (незаконною), так як дії відповідача у зазначений період часу не відповідали вимогам закону, що був чинний у той момент.
Ухвалюючи це рішення суд враховує позицію Верховного Суду України, викладену у інформаційно-методичному листі № 6 -11 від 12.04.2010 року згідно якої, встановивши, що відповідач порушує право позивача, що регулює спірні правовідносини, суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідачів провести перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Оскільки позивачу згідно довідки № 1270 від 04.11.2010 р. з 01 січня 2008 р. по час заявлених позовних вимог сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а. с. 6), відповідач повинен донарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період з 08.05.2010 року по 11.02.2011 року з урахуванням здійснених виплат.
Ухвалюючи рішення та приймаючи постанову у цій справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване або звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 8 ЦПК України.
Щодо вимог позивача в частини зобов'язання відповідача й надалі довічно проводити їй щомісячне нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то вони є незаконними, а тому не підлягають задоволенню, так як відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
З огляду на цей припис закону, необхідною умовою для звернення до адміністративного суду з позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи. Отже, судовому захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому, але точної інформації та впевненості у її достовірності щодо цього немає.
Таким чином, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи та проаналізувавши всі наявні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення її позову шляхом зобов'язання відповідача провести перерахування та здійснити виплату належних позивачу сум відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у період часу з 08.05.2010 року по 11.02.2011 року з урахуванням здійснених виплат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 23, 24, 92 Конституції України, Законом України «Про соціальний статус дітей війни»від 18.11.2004 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року, Інформаційно-методичним листом Верховного Суду України № 6 -11 від 12.04.2010 року та ст. ст. 2, 8 - 11, 17, 18, 71, 99, 100, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області «Про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни у період часу з 08 травня 2010 року по 11 лютого 2011 року незаконною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області провести ОСОБА_1 перерахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни у період часу з 08 травня 2010 року по 11 лютого 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії, а якщо відповідач -суб'єкт владних повноважень у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 167 КАС України, був повідомлений про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, цей строк обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання такого повідомлення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо її не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову прийнято, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко