Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
Справа № 2-501/11
04 липня 2011 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі головуючого судді Сухановій А.В.
при секретарі Пащенко Г.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа Макіївська міська рада про усунення перешкод в користування земельною ділянкою,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа Макіївська міська рада про усунення перешкод в користування земельною ділянкою, шляхом знесення гаражу, розташованого на межі земельних ділянок, розташованих за адресою : АДРЕСА_1.
Представник позивача ОСОБА_4, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та на їх обґрунтування зазначила, що позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить житловий будинок АДРЕСА_1, а також на підставі Державного Акта на право власності на земельну ділянку належить земельна ділянка, площею 0,0466 га, за адресою : АДРЕСА_1. Власник житлового будинку № 7, розташованого рядом з будинком позивача, ОСОБА_2 в 1981 році збудувала гараж, стіна якого на порушення будівельних норм знаходиться безпосередньо на межі, яка розділяє земельну ділянку її земельну ділянку та позивача. В зв'язку з тим, що тривалий час не ремонт гаража не проводився, стіна, розташована на межі стала руйнуватися. Крім того зазначена стіна гаража перебуває в аварійному стані, має неприглядний вигляд, з її поверхні постійно осипається штукатурка, фрагменти цегли та інших будівельних матеріалів. Крім того, порушення її законних прав та інтересів порушується тим, що наявність гаража перешкоджає позивачу встановити паркан та ворота, покласти тротуарну плитку в дворі. Перебування стіни гаражу в аварійному стані загрожує життю та здоров'ю її неповнолітніх онуків. ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача з питання перенесення стіни гаража на відстань встановлено будівельними та санітарними нормами, та надати їй можливість встановити паркан та ворота, однак отримала відмову. Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, також у випадку якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Представник відповідачів ОСОБА_5 в судовому засідання позов не визнала і суду зазначила, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 на підставі Державного Акта, виданого 03.04.1997 року. На підставі договору довічного утримання від 31.03.1998 року ОСОБА_3 є власником житлового будинку та гаража, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 Спірний гараж був збудований згідно з законодавством чинним на час його будівництва, на земельній ділянці відведеній для цієї мети, не був у встановленому законом порядку не був визнаний об'єктом самочинного будівництва. Позивач не довела, що порушення закону допустили відповідач, який в 1985 році збудував спірний гараж, і які обмеження, які були встановлені на той час чинним законодавством, відповідач порушила. Компетентними державними органами не було встановлено факт самочинного будівництва гаражу. Крім того, позивач посилається на порушення норм ДБН, однак вважає, що позивач не має відповідної компетенції встановлювати порушення чи дотримання норм державних будівельних правил, для цього необхідні висновки компетентних спеціалістів. Діючи ДБН «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень України»поширюється на проектування нових та реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України. При цьому відповідними нормами ДБН передбачена можливість об'єднання і гаражів сусідніх ділянок. господарських будівель. Претензій від Позивача щодо обєднання гаражів за весь час володіння і користування ними, а також щодо володіння і користування сміжними земельними ділянками в місті, де знаходяться спільно збудовані гаражі, не надходило.. Дотримуючись правил добросусідства, вони з позивачем володіли, користувались гаражами, а також належними ним земельн7ими ділянками в цій частині не всупереч інтересам один одного. Розбіжностей не виникало з 1985 року по 2010 рік. До 2010 року спірний гараж мав єдину спільну стіну, яка була споруджена первісно позивачем. . Після руйнування гаражу позивачем залишились ворота, які свідчать про місце розташування гаражу позивача спільно з гаражем відповідачів. Спільна стана гаражів була збудована первісно на межі земельних ділянок саме позивачем, а потім до цієї спільної стіни був прибудований гараж відповідачів. Внаслідок руйнування позивачем свого гаражу з'явились тріщини, протікання в приміщенні гаражу ОСОБА_3 Вважає, що ОСОБА_1, яка за власною ініціативою зруйнувала свій гараж, чим пошкодила спільну стіну, повинна була за власний рахунок привести стіну, яка залишилась після руйнування гаражу у належний стан, тому що саме вона допустила ці руйнування і не усуває їх наслідки. Просила відмовити в задоволенні позову.
Представник Макіївської міської ради -ОСОБА_6, яка діє на підстав довіреності у судовому засіданні позов вважала таким, що підлягає задоволенню з тих підстав, що вище зазначені земельні ділянки перебувають у власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 На момент приватизації спірна споруда вже існувала, ніяких зауважень до встановлення меж не надходило, право власності є непорушним. Відповідно до договору довічного утримання, ОСОБА_3 є власником спірного гаражу , тому ДБН 360-92 п. 3.25 до даних правовідносин не застосовується.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам півні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновленню стану земельної ділянки.
Відповідно до державного Акту на право приватної власності на землю, виданого 03.08.2003 року позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,0466 га, розташованої за адресою : АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки : індивідуальне житлове будівництво. ( а.с. 7)
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,0471 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю, виданого 03 квітня 1997 року. Цільове призначення земельної ділянки - подальше будівництво та обслуговування індивідуального житлового будинку. ( а.с. 26)
Судом встановлено, що земельна ділянка позивача за адресою : АДРЕСА_1 межує із земельною ділянкою відповідачки. На межі зазначених земельних ділянок в 1981 році відповідачем ОСОБА_2 збудовано спірний гараж. Межі приналежних сторонам земельних ділянок відповідають розмірам, зазначеним у державних актах.
Відповідно до договору довічного утримання від 31 березня 1998 року , посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_3 є власником спірного гаражу. Акт про введення зазначеного гаражу в експлуатацію відсутній. ( а.с. 27)
Статтею 27 Закону «Про архітектурну діяльність»передбачено, що під час організації та виконання будівельних робіт зі створення об'єкта архітектури не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд.
У статті 5 Закону «Про основи містобудування»зазначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництво.
Отже для можливості будівництва з подальшим введенням в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта, необхідно отримати письмову згоду суміжного землекористувача. Позивач таку згоду не надавала.
Відповідно до «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92*», затвердженого наказом Держкоммістобудування № 44, визначені основні вимоги і правила забудови території і використання земель, здійснення будівництва на земельних ділянках. Державні будівельні норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України
Згідно п. 3.24* розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.
Відповідно до п. 3.25 ДБН 360-92* для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менш 1,0м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
На порушення зазначених норм ДБН 360-92* відповідач ОСОБА_2 здійснила будівництво спірного гаражу на межі с сусідньою земельною ділянкою, яка перебуває у власності позивача ОСОБА_1
В судовому засіданні встановлено, що в зв'язку з порушенням прав позивача, як власника земельної ділянки, остання не може встановити паркан та ворота, покласти тротуарну плитку в дворі. Стіна спірного гаражу перебуває в аварійному стані, має неестетичний вигляд, з її поверхні постійно осипається штукатурка, фрагменти цегли та інших будівельних матеріалів. Перебування стіни гаражу в аварійному стані загрожує життю та здоров'ю неповнолітніх онуків та інших членів сім*ї позивача.
Як вбачається з копії генерального плану, складеного КП БТІ м. Макіївки, гараж відповідачем ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 було самочинно побудовано в 1981 році. (а.с.91) Позивач ОСОБА_1 побудувала гараж в 1985 році ( зміни у зв'язку з будування гаражу зафіксовані КП БТІ м. Макіївки відповідно до Акту текучих змін вперше 12.02.1988 року). Тому суд не може взяти до уваги доводи представника відповідачів в той частині, що спільна стіна гаражів була первісно збудована на межі земельних ділянок саме позивачем, а потім до цієї спільної стіни був прибудований гараж відповідача.
Виходячи з порушень земельного законодавства і прав власника суміжної земельної ділянки, суд вважає за необхідне забов»язати відповідачів перенести стіну гаража з урахуванням вимог п. 3.25 ДБН-360-92* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
На підставі викладеного, керуючись «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН-360-92*», ст. 152, 158 ЗК України, Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про основи містобудування», ст. ст. 3-7, 10-13, 15, 60, 61, 88, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд -
Вимоги позовної заяви ОСОБА_1 задовольнити частково.
Забов»язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_8 в користування земельною ділянкою, розташованою за адресою : АДРЕСА_1, шляхом перенесення стіни гаражу літ. «В», розташованої на межі земельних ділянок, за адресами:АДРЕСА_1розташованою за адресою : АДРЕСА_1 на 1 (один) метр від межі в глибину ділянки ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні під час судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів здня отримання копії рішення.
Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті у 1-ому примірнику.
Суддя А.В.Суханова