Справа № 4-с-4/11
"04" липня 2011 р.
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Лірчук Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 22 в м.Одесі цивільну справу за скаргою відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” на дії державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства Юстиції України, зацікавлена особа -ОСОБА_1, -
Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»звернулося зі скаргою до суду на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило визнати незаконними та скасувати постанову державного виконавця Жилінського Володимира Олександровича від 07 червня 2010 року про арешт коштів боржника, посилаючись на те, що згідно ч.3 ст.59 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»прямо передбачено заборону накладати арешт на кореспондентські рахунки.
У судовому засіданні представник скаржника підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.
Представник суб'єкта оскарження заперечував проти скарги, вважав дії державного виконавця законними та просив відмовити повністю.
Зацікавлена особа також вважала дії державного виконавця правомірними та такими, що направлені на виконання рішення суду.
Вислухавши учасників, вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 24 грудня 2009 року рішенням Суворовського районного суду міста Одеси зі скаржника на користь зацікавленої особи ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти в розмірі 163576,31 гривень, 26 січня 2010 року було видано виконавчий лист.
07 червня 2010 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
У відповідності до ст.384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції закону від 09.09.2010 року, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Згідно ч.3 ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність»забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.
Національний банк України у своєму листі № 18-211/3950 від 25.10.2001 року роз'яснив, що частина четверта ст.59 Закону України «Про банки на банківську діяльність»забороняє накладати арешт на кореспондентські рахунки комерційних банків без зазначення конкретної суми, оскільки враховуючи специфіку комерційних банків, кошти, які знаходяться на їх кореспондентських рахунках належать не тільки банку і припинення усіх операцій на них зачіпає як інтереси банку, так і його клієнтів.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що за діючим законодавством України державний виконавець має право накладати арешт на певну суму грошей, які знаходяться у тому числі і на кореспондентських рахунках банку.
У даному випадку державним виконавцем не було порушено вимоги ч.3 ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», оскільки він наклав арешт на кошти в межах суми боргу перед зацікавленою особою, які знаходяться на кореспондентських рахунках боржника, а не на самі кореспондентські рахунки.
Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 210, 218, 293, 385 - 387 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державного виконавчої служби Міністерства юстиції України -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 -ти денний строк з дня постановлення ухвали.
Суддя: