2 квітня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Балюка М.І., Барсукової В.М.,
Григор'євої Л.І., Данчука В.Г.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - ВВД ФССНВ) в м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги, за касаційною скаргою ВВД ФССНВ в м. Павлограді Дніпропетровської області на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 6 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2007 року,
У листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд із зазначеним позовом і просив стягнути з відповідача на його користь 18 133 гривні 34 копійки в рахунок недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги, мотивуючи вимоги тим, що з на протязі 16 років знаходився в трудових відносинах із державною холдинговою компанією “Дніпрошахтобуд». Під час виконання трудових обов'язків 1 грудня 2000 року одержав травму, про що складений акт про нещасний випадок на виробництві № 12 від 4 грудня 2000 року. Висновком МСЕК від 28 квітня 2001 року йому було встановлено 15% втрати професійної працездатності безстроково.
Крім того, в нього було виявлено професійне захворювання, що також підтверджується актом П-4 від 18 грудня 2001 року. При повторному огляді за висновком МСЕК від 15 січня 2002 року йому встановлено 45% втрати професійної працездатності, з яких 30 % первісно за профзахворюванням та 15% повторно по травмі.
Постановою ВВД ФССНВ в м. Павлограді № 7/1 від 31 січня 2002 року йому була нарахована страхова виплата одноразової допомоги в розмірі 24 533 гривні 34 копійки, проте розмір її обмежено до 6 400 гривень, тобто чотирикратною величиною заробітної плати, з якої справляються внески до Фонду, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Уважаючи таке обмеження незаконним, просив зобов'язати ВВД ФССНВ в м. Павлограді нарахувати та сплатити йому недоплачену суму одноразової допомоги.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 6 грудня 2006 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2007 року, позов задоволено. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 18 133 гривні 34 копійки в рахунок недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги.
ВВД ФССНВ в м. Павлограді Дніпропетровської області звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені судові рішення й відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та другої інстанції виходили з того, що абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105-ХІV) не передбачає обмеження суми одноразової допомоги чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати.
Проте цей висновок зроблено з порушенням норм матеріального права.
Так, стаття 34 Закону № 1105-ХІV регламентує нарахування щомісячних страхових виплат та інших виплат на відшкодування шкоди.
Частина 2 ст. 34 цього ж Закону № 1105-ХІV встановлює порядок нарахування одноразової страхової виплати потерпілому у разі стійкої втрати працездатності, установленої МСЕК.
Абзац 2 ч. 2 цієї статті Закону № 1105-ХІV визначає порядок перерахування суми одноразової страхової допомоги потерпілому при встановленні іншого, вищого ступеня стійкої втрати працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, установленого повторним обстеженням МСЕК.
При цьому в абз. 1 ч. 2 статті встановлено, загальне правило про те, що розмір одноразової виплати не може перевищувати чотирикратного розміру страхової суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. Зазначене обмеження граничного розміру одноразової страхової виплати, встановлене абз. 1 ч. 2 ст. 34 Закону № 1105-ХІV, застосовується і при перерахунку розміру допомоги при повторному встановленні вищого ступеня втрати стійкої працездатності.
За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в апеляційного суду - для висновку про законність рішення суду першої інстанції.
Ураховуючи, що суди при вирішенні спору неправильно застосували норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 6 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2007 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
М.І. Балюк
В.М. Барсукова
Л.І. Григор'єва
В.Г. Данчук