2 квітня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Головуючого - Сеніна Ю.Л.,
Суддів: Косенка В.Й., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У квітні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що його баба ОСОБА_6. за життя склала заповіт на належну їй земельну ділянку на користь його батька ОСОБА_7. та відповідачів. ОСОБА_7. помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_6. померла ІНФОРМАЦІЯ_2, тому він, позивач, на підставі статті 1266 ЦК України є спадкоємцем ОСОБА_6. за правом представлення, однак нотаріус відмовив у видачі йому свідоцтва про право на спадщину, так як він пропустив строк для подання заяви про її прийняття.
Посилаючись на те, що такий строк ним пропущено з поважних причин, оскільки про наявність заповіту ОСОБА_6. та про її смерть він дізнався лише у березні 2007 року, позивач просив визначити йому тримісячний додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6.
Рішенням Долинського районного суду від 15 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2007 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. просять скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, можливість визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини законом передбачена для особи, яка є спадкоємцем.
Відповідно до частини 1 статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
За змістом статті 1266 ЦК України спадкування за правом представлення має місце за умови, якщо спадкодавець не склав заповіт, а спадкоємець за законом помер до відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_6. за життя склала заповіт на належну їй земельну ділянку на користь ОСОБА_7., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7. помер, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6. .
Встановивши зазначені факти, суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на положення статті 1266 ЦК України уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не з'ясував складу спадщини ОСОБА_6., також не встановив та не зазначив у рішенні спадкування якого виду здійснювалося після смерті ОСОБА_6. (за законом чи за заповітом), а відповідно не визначився й з тим, чи є позивач спадкоємцем ОСОБА_6. за правом представлення та на яке саме майно його право поширюється.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною 2 статті 338 ЦПК України.
Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5задовольнити частково.
Рішення Долинського районного суду від 15 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Л.М.Лихута