Ухвала
Іменем України
10 квітня 2008 року
Справа № 2-11/16470-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Черткової І.В.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність №7112 від 06.12.07;
відповідача: Радин Артем Олександрович, посвідчення №000902 від 06.09.07;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 25.01.2008 року у справі № 2-11/16470-2007А
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,98112)
про скасування податкових повідомлень-рішень
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим №0000541702/0 від 12.02.2007 року, №0000541702/1 від 16.07.2007 року, №0000541702/2 від 25.07.2007 року, №0000541702/3 від 30.10.2007 року.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 25.01.2006 року у справі №2-11/16470-2007А у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що податковим органом правомірно визначені суми податкового зобов'язання.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що податкова інспекція не вправі нараховувати податкові зобов'язання податковим повідомленням-рішенням на сплату авансових внесків.
У судовому засіданні 08.04.2008 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник податкової інспекції проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.04.2008 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було надано до Державної податкової інспекції в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим податкову декларацію (вх.№4820/Н від 09.02.2007 року) про доходи, одержані у 2006 році, в який зазначив суму доходу в розмірі 1476762,81 грн.
На підставі вказаної декларації податковою інспекцією 12.02.2007 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000541702/0, про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 221514,42 грн. з наступними строками сплати: до 14.03.2007 року - 55378,61 грн., до 14.05.2007 року -55378,61 грн., до 14.08.2007 року -55378,60 грн., до 14.11.2007 року -55378,60 грн.
Позивач оскаржив зазначене повідомлення-рішення у порядку, передбаченому пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до Державної податкової інспекції в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим, Державної податкової адміністрації Автономної Республіки Крим, Державної податкової адміністрації України.
По результатах оскарження скарг фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 були залишені без задоволення, а також були прийняті нові податкові повідомлення-рішення №0000541702/1 від 16.07.2007 року, №0000541702/2 від 25.07.2007 року, №0000541702/3 від 30.10.2007 року.
У подальшому позивач оскаржив всі зазначені податкові повідомлення-рішення до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Пунктом 22.10 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N13-92 «Про прибутковий податок з громадян», крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Таким чином, порядок обчислення та сплати податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності передбачений нормами Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
Згідно з статтею 13 Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Відповідно до пункту 2 статті 14 Декрету оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи; матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами; отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про нараховані та виплачені платникам суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.
Пунктом 3 статті 14 Декрету встановлено, що податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15
березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.
А відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Таким чином, прийняття Державною податковою інспекцією в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим податкових повідомлень рішень №0000541702 від 12.02.2007 року, №0000541702/1 від 16.07.2007 року, №0000541702/2 від 25.07.2007 року, №0000541702/3 від 30.10.2007 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 221514,42 грн. з наступними строками сплати: до 14.03.2007 року -55378,61 грн., до 14.05.2007 року -55378,61 грн., до 14.08.2007 року -55378,60 грн., до 14.11.2007 року -55378,60 грн. є цілком правомірним та не порушує прав та законних інтересів позивача.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.01.2008 року у справі № 2-11/16470-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді І.В. Черткова
О.А. Щепанська