05 червня 2008 р.
№ 2-15/6909-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства "Добропіллявугілля"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.08
у справі
№ 2-15/6909-2007
господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
Державного підприємства "Добропіллявугілля"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційне підприємство "Кримторг"
третя особа
Дочірнє підприємство "Енергокомплект"
про
стягнення 13196,25 грн.
за участю представників від:
позивача
Кузьменко Ю.І., Голяк В.О. (дов. від 27.12.07)
відповідача
Клименко О.В. (дов. від 31.03.08),
Загоруйко Н.С. (дов. від 19.09.07)
Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційне підприємство «Кримторг» (з врахуванням уточнення позовних вимог) 10653,41 грн. пені, передбаченої пунктом 10.3 договору.
07.08.07 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційне підприємство «Кримторг» була надана зустрічна позовна заява, в якій заявлена вимога про стягнення із Державного підприємства «Добропіллявугілля» 379178,00 грн. штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.07 (суддя Іщенко І.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.08 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Горошко Н.П., суддів: Голика В.С., Черткової І.В.), відмовлено у задоволенні первісного позову Державного підприємства "Добропіллявугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційне підприємство "Кримторг", зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційне підприємство "Кримторг" до Державного підприємства "Добропіллявугілля" задоволений частково; з Державного підприємства "Добропіллявугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційне підприємство "Кримторг" стягнуто 275988,00грн. штрафних санкцій, 2759,88 грн. державного мита та 85,89грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, первісний позов задовольнити, в зустрічному позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що в платіжному дорученні № 256 від 23.03.07 в графі призначення платежу вказано, що це попередня оплата за стрічку конвеєрну гумовотканинну за договором, з вказівкою номеру договору платника - це 02/01/1/163 від 16.06.06. Вказаний номер договору є додатковою угодою до договору № Т04/05/06-9/02-01/1/163 від 16.06.06. Тобто вказаний номер -це друга частина договору. Також є посилання на рахунок-фактуру товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційне підприємство "Кримторг" № СФ-000005 від 20.03.07 для шахти "Білозерська», в специфікації до договору. Крім того, позивач, по первісному позову, вважає рішення незаконними та необґрунтованими в частині стягнення за зустрічним позовом суми штрафних санкцій у розмірі 275988 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами відкритих торгів, які відбулись 04.05.06 між Міністерством вугільної промисловості України (замовник), Державним підприємством «Добропіллявугілля» (платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційне підприємство «Кримторг»(виконавець) був укладений договір про закупівлю № Т04/05/06-9/02-01/1/163 від 16.06.06, за умовами якого виконавець зобов'язується передати у власність платнику відповідну продукцію (стрічка конвеєрна гумовотканинну), а платник зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 09.12.06 до вказаного договору виконавець зобов'язався поставити позивачу стрічку конвеєрну гумовотканинну GТАs-3-Р-1000-2-1-4/2 шириною 1000 мм, кількістю 1600 м.п. протягом 30 календарних днів з моменту перерахування платником 100% передплати на його розрахунковий рахунок.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційне підприємство «Кримторг» був виставлений рахунок-фактура № СФ-000005 від 20.03.07 на суму 879750,00 грн. за стрічку конвеєрну гумовотканинну GТАs-3-Р-1000-2-1-4/2 шириною 1000 мм без зазначення підстав для оплати. Державне підприємство "Добропіллявугілля" платіжним дорученням № 256 від 23.03.07 перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційне підприємство «Кримторг» 879750,00 грн. Як вбачається з даного платіжного доручення, у графі призначення платежу позивачем по первісному позову, зазначено «попередня оплата за стрічку конвеєрну гумовотканинну Д.02-01/1/163в.16.06.2006,д.уг.2в.30.12.20063 в.тенд.94в26.06.2006 рахунок-фактура СФ-000005 в.20.03.2007". Товар поставлений відповідачем 15.06.07, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
У своїй заяві при розрахунку суми позову, позивач послався на факт прострочення виконання зобов'язання відповідачем у 52 дні та на пункт 10.3 договору, яким передбачено, що за порушення термінів поставки товару, вказаних у пункті 3.1, виконавець сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, діючої на момент невиконання обов'язків, від вартості не поставленого товару за кожний день прострочення, і тому просив господарський суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційне підприємство «Кримторг» 10653,41 грн. пені.
Відмовляючи в первісному позові, суди вказали на відсутність підстав вважати, що платіжне доручення № 256 від 23.03.07, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційне підприємство «Кримторг» перераховано 879750,00 грн. та у графі призначення платежу зазначено договір № 02-01/1/163, є перерахуванням коштів по договору № Т 04/05/06-9/02-01/1/163. Також у призначенні платежу вказаний рахунок-фактура № СФ-000005 від 20.03.07, також не містить жодного посилання на договір від 16.06.06.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки судів зроблені без аналізу всіх доказів у їх сукупності. Так, суди не взяли до уваги, що у платіжному дорученні № 256 від 23.03.07 в графі призначення платежу вказано, що це попередня оплата за стрічку конвеєрну гумовотканинну за договором, з вказівкою номеру договору платника - це 02/01/1/163 від 16.06.06. Вказаний номер договору є додатковою угодою до договору № Т04/05/06-9/02-01/1/163 від 16.06.06, тобто вказаний номер - це друга частина договору. Також є посилання на рахунок-фактуру товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційне підприємство "Кримторг" № СФ-000005 від 20.03.07 для шахти "Білозерська», в специфікації до договору.
За умови, що факт оплати судом не спростовано, то відмовляючи в позові, суди повинні були вказати, за яким іншим договором ця оплата була проведена, щоб обґрунтувати свою правову позицію щодо неприйняття до уваги платіжного доручення № 256 від 23.03.07. Також судами не пояснено, чому все-таки відповідач здійснив поставку товару за цією оплатою, якщо її не можна вважати такою, що здійснена за договором № Т04/05/06-9/02-01/1/163 від 16.06.06.
За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в первісному позові є незаконними та такими, що суперечать ст. ст. 32, 34 43 Господарського процесуального кодексу, ст. 193 Господарського кодексу України та матеріалам справи. Отже судові акти в цій частині слід скасувати з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Щодо зустрічних позовних вимог, то з цього приводу слід зазначити наступне. Судами встановлено, що 28.03.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційне підприємство «Кримторг» (новий кредитор) та Дочірнім підприємством «Енергокомплект» (первісний кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 28/03/07-1.
Згідно пункту 1.1 вказаного договору, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за договором від 30.01.06 № 14, укладеного між первісним кредитором та відокремленим підрозділом «Управління матеріально-технічного забезпечення» Державного підприємства «Добропіллявугілля» (боржник), в обсязі та на умовах, встановлених договором між первісним кредитором та боржником, а також всі права на стягнення збитків та неустойки. Згідно договору № 14 від 30.01.06 заборгованість Державного підприємства «Добропіллявугілля» перед дочірнім підприємством «Енергокомплект» склала 850000,00 грн., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 269528,00 грн. Всього 1119528,00 грн. тому судами зроблено висновок про необхідність стягнення із первісного позивача 269528,00 грн. штрафних санкцій.
Разом з тим, в матеріалах справи та в судових актах відсутній розрахунок таких штрафних санкцій, що з одного боку свідчить про те, що правильність їх нарахування не перевірялася судами попередніх інстанцій, а з другого -не дає Вищому господарському суду України можливості перевірити правильність застосування ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" при нарахуванні штрафних санкцій.
Крім того, первісні позовні вимоги базуються на договорі про закупівлю № Т04/05/06-9/02-01/1/163 від 16.06.06, а вимоги за зустрічним позовом -на договорі № 28/03/07-1 про відступлення права вимоги за договором від 30.01.06 № 14. Тобто, первісні та зустрічні позовні вимоги не є взаємовиключними або взаємопов'язаними, а тому приймаючи зустрічний позов для сумісного розгляду з первісним, суд порушив вимоги ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.
Тому і в цій частині рішення та постанову не можна визнати законними і обґрунтованими, а відтак, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, вирішити питання про можливість повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного підприємства "Добропіллявугілля" задовольнити частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.07 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.08 у справі № 2-15/6909-2007 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко