"21" липня 2011 р.Справа № 15/33/5022-636/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув матеріали справи
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Збаразьке АТП-16140", вул. Грушевського, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300
до: відповідача № 1 : Збаразької міської ради, вул. Б. Хмельницького, 4, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області
відповідача № 2: Приватного малого автотранспортного підприємства 16140, вул. Грушевського, 109, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області, 47300
відповідача № 3: Управління Держкомзему в Збаразькому районі пл. Франка, 1 м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держкомзему у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль.
про: - визнання недійсним, укладеного 17.09.2010р. між Збаразькою міською радою і ПМАП-16140 Договору купівлі-продажу земельної ділянки по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га;
- визнання недійсним, виданого 30.09.2010р. Збаразькою міською радою Приватному малому автотранспортному підприємству -16140 Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЯ №026497 по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273;
- зобов'язання Управління Держкомзему в Збаразькому районі внести записи в державний реєстр земель про скасування права власності ПМАП-16140 на земельну ділянку серія ЯЯ №026497 по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273;
- визнати за ВАТ "Збаразьке АТП-16140" право користування земельною ділянкою по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 12.03.2010р.
відповідача № 1: не з'явився;
відповідача № 2: адвокат ОСОБА_2, довіреність №9 від 22.05.2011р.
відповідача № 3: не з'явився;
третьої особи: не з'явився.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство "Збаразьке АТП-16140", вул. Грушевського, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, звернулася з позовом до Збаразької міської ради, вул. Б. Хмельницького, 4, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області, Приватного малого автотранспортного підприємства 16140, вул. Грушевського, 109, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області, Управління Держкомзему в Збаразькому районі пл. Франка, 1 м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держкомзему у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль про:
- визнання недійсним, укладеного 17.09.2010р. між Збаразькою міською радою і ПМАП-16140 Договору купівлі-продажу земельної ділянки по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га;
- визнання недійсним, виданого 30.09.2010р. Збаразькою міською радою Приватному малому автотранспортному підприємству -16140 Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЯ №026497 по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273;
- зобов'язання Управління Держкомзему в Збаразькому районі внести записи в державний реєстр земель про скасування права власності ПМАП-16140 на земельну ділянку серія ЯЯ №026497 по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273;
- визнання за ВАТ "Збаразьке АТП-16140" право користування земельною ділянкою по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273.
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача №1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача №2 проти позовних вимог заперечив та вважає їх безпідставними, так як у відповідності до п.2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а позивач юридично не користується правом володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою на підставі Державного акта на право постійного користування землею І-ТР №001202 від 20.12.1995р. тому, що вказаний державний акт на право постійного користування землею стосується державного підприємства - Збаразького АТП - 16140, а не позивача. Крім того зазначає, що позивачу для того, щоб вирішувати подібний спір в межах земельного законодавства, необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування для переоформлення державного акта на землю.
Відповідач № 3 надав суду витребувані документи та просив суд розглядати справу без участі свого представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, судом встановлено:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 207 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу, у спосіб визначеним даними нормами закону, одним з яких є визнання правочину (господарського зобов'язання) недійсним.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
08.07.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством "Збаразьке АТП-16140" (Продавець) і Приватним малим автотранспортним підприємством-16140 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1 якого, ПМАП-16140 купив незавершені будівництвом будинок майстерні під літерою "С" та будинок комплексу підготовки виробництва під літерою "Т", які розташовані по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області, що розташовані на земельній ділянці, процент готовності складає 75%.
Відповідно до п. 6 Договору купівлі-продажу від 08.07.2005 р., майно, яке є предметом цього договору, розташоване на земельній ділянці, яка є власністю Продавця (Покупцю роз'яснено зміст ст. 95, 96, 120, 125, 126 Земельного кодексу України, про необхідність приватизувати земельну ділянку, на якій розташована будівля, яка є предметом цього договору).
Вказаний об'єкт нерухомості був розташований на земельній ділянці, яка належала Збаразькому АТП-16140 на праві постійного користування землею, на підставі державного акта на право постійного користування землею І-ТР №001202 від 20.12.1995р.
Як вбачається із Статуту Відкритого акціонерного товариства "Збаразьке АТП -16140", останнє засновано відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна по Тернопільській області від 07.11.1995р. №793 шляхом перетворення державного підприємства "Збаразьке АТП-16140" у відкрите акціонерне товариство і є правонаступником всіх майнових прав та зобов'язань останнього.
Частиною 5 статті 59 Господарського кодексу України встановлено, що у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми; у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Отже, з огляду на вищезазначені норми, при перетворенні юридичної особи, права у новоствореної особи не виникають заново, а переходять від правопопередника в тому стані, в якому існували, тобто зберігаються.
Таким чином, Відкрите акціонерне товариство "Збаразьке АТП-16140" є правонаступником державного підприємства "Збаразьке АТП-16140" з переходом усіх прав та обов'язків правопопередника, а відтак і щодо права постійного користування землею за Державним актом на право постійного користування землею І-ТР №001202 від 20.12.1995р.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, в ред. Закону № 997-У від 27.04.2007р., що діяла станом на час укладення Договору купівлі-продажу від 08.07.2005 р., якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
31.08.2007 р. Збаразьким РБТІ зареєстровано за ПМАП-16140 право власності на незавершені будівництвом 3/5 частини будинку майстерні та 8/25 частини будинку комплексу підготовки виробництва по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області.
Рішенням №905 від 24.10.2008р. чотирнадцятої сесії п'ятого скликання Збаразької міської ради Тернопільської області передано в оренду з земель запасу міської ради терміном на 5 років Приватному малому автотранспортному підприємству -16140 земельну ділянку загальною площею 0,2130 га із земель, які використовуються для транспорту та зв'язку, для обслуговування придбаного у власність будинку майстерні та будинку комплексу підготовки виробництва по вул.. Грушевського, 117 м. Збараж, Тернопільська область.
Приватне мале автотранспортне підприємство -16140 та Збаразька міська рада уклали Договір оренди землі від 01.11.2008р., за яким ПМАП-16140 передано в оренду земельну ділянку по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області, площею 0.2130 га разом з будинком майстерні та будинком комплексу підготовки виробництва, які перебувають у власності орендаря, для їх обслуговування.
Приватне мале автотранспортне підприємство -16140 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.09.2010р. (приватизувало) викупило в Збаразької міської ради земельну ділянку для обслуговування незавершених будівництвом будинку майстерні та будинку комплексу підготовки виробництва по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області.
30.09.2010 р. Збаразькою міською радою видано ПМАП-16140 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЯ № 026497 по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області, площею 0,2130га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273.
Постановою ВГС України від 19.01.201р. визнано недійсним укладений між Відкритим акціонерним товариством "Збаразьке АТП 16140" та Приватним малим автотранспортним підприємством 16140 договір купівлі-продажу від 08.07.2005 р. Зобов'язано Приватне мале автотранспортне підприємства 16140 повернути Відкритому акціонерному товариству "Збаразьке АТП 16140" незавершені будівництвом будинок майстерні під літерою "С" та будинок комплексу підготовки виробництва від літерою "Т", розташовані по вул. Грушевського, 117, у м. Збаражі Тернопільської області. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Збаразьке АТП 16140" повернути Приватному малому автотранспортному підприємству 16140 грошові кошти у розмірі 17 974,00 грн.
17.03.2011р. Збаразьким районним БТІ, на підставі постанови Вищого господарського суду України від 19.01.2011 р. по справі № 13/4-483, зареєстровано за ВАТ "Збаразьке АТП -16140" право власності на незавершені будівництвом будинок майстерні під літерою "С" та будинок комплексу підготовки виробництва під літерою "Т", які розташовані по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області, про що видано витяг про державну реєстрацію прав за № 29330254.
Однак, як стверджує позивач питання про повернення Приватним малим автотранспортним підприємством -16140 позивачу земельної ділянки, не було предметом позовних вимог по справі № 13/4-483 і залишилось не вирішеним.
Суд, на підставі ст. 43 ГПК України давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, на підтвердження заявлених вимог та заперечень прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
При цьому суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 116 ЗК України передбачено, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року (далі ГК України), господарське зобов'язання, одним з видів якого є майново-господарське зобов'язання (цивільно-правове), виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року (далі ЦК України) з урахуванням особливостей ГК України.
Згідно ст. 11 ЦК України, 174 ГК України, підставою для виникнення таких господарських зобов'язань є договори та інші правочини.
Правочином, згідно ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України, є дія особи, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, до яких застосовуються загальні положення про зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 207 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу, у спосіб визначений даними нормами закону, одним з яких є визнання правочину (господарського зобов'язання) недійсним повністю або в частині.
Згідно ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.
Разом з тим ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено можливість визнання правочину недійсним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.
Як встановлено судом, договір купівлі -продажу від 08.07.2005р. між ВАТ "Збаразьке АПТ-16140" і "ПМАП-16140" незавершених будівництвом будинку майстерні та будинку комплексу підготовки виробництва, які розташовані по вул. Грушевського,117 в м. Збаражі Тернопільської області, визнано недійсним, що має наслідком зобов'язання кожної із сторін правочину повернути другій стороні у натурі все, що вони одержали на виконання цього правочину (ст. 216 ЦК України). А тому власником незавершеного будівництвом будинку майстерні під літерою "С" та будинку комплексу підготовки виробництва під літерою "Т", які розташовані по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі, Тернопільської області, є Відкрите акціонерне товариство "Збаразьке АПТ-16140".
Щодо земельної ділянки, то умовами договору купівлі продажу від 08.07.2005р. передбачено, що земельна ділянка, на якій розташовано об'єкт є власністю Продавця (позивача у справі), при цьому покупцю (ПМАП-16140) роз'яснено про необхідність приватизації земельної ділянки, на якій розташована будівля.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Судовим рішенням (постанова ВГС України від 19.01.2011р.) у справі 13/4-483 визнано недійсним укладений між Відкритим акціонерним товариством "Збаразьке АТП 16140" та Приватним малим автотранспортним підприємством 16140 договір купівлі-продажу від 08.07.2005 р. Зобов'язано Приватне мале автотранспортне підприємства 16140 повернути Відкритому акціонерному товариству "Збаразьке АТП 16140" (ідентифікаційний код 03118854) незавершені будівництвом будинок майстерні під літерою "С" та будинок комплексу підготовки виробництва від літерою "Т", розташовані по вул. Грушевського, 117, у м. Збаражі Тернопільської області. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Збаразьке АТП 16140" (ідентифікаційний код 03118854) повернути Приватному малому автотранспортному підприємству 16140 грошові кошти у розмірі 17 974,00 грн..
Отже на час розгляду справи незавершені будівництвом будинок майстерні під літерою "С" та будинок комплексу підготовки виробництва від літерою "Т", розташовані по вул. Грушевського, 117, у м. Збаражі Тернопільської області належать на праві власності позивачу ВАТ "Збаразьке АТП 16140".
Предметом договору купівлі -продажу земельної ділянки від 17.09.2010р., укладеного між Збаразькою міською радою та ПМАП 16140, який позивач просить визнати недійсним є земельна ділянка загальною площею 0,2130 га, що знаходиться у м. Збараж, вул.. Грушевського,117, яка продається для промислового використання -обслуговування майстерні та будинку комплексу підготовки виробництва, власником якого є покупець за договором - ПМАП 16140 (п. 1.1 договору).
Виходячи з вимог ст. 120 ЗК України, перехід права власності на земельну ділянку можливий виключно за умови набуття такого права на будівлі та споруди, розміщені на ній.
Беручи до уваги, що судом визнано незаконним набуття права власності на об'єкти, що знаходяться на земельній ділянці по вул.. Грушевського,117 в м. Збараж, суд вважає набуття ПМАП -16140 права власності на земельну ділянку для обслуговування майна, що належить на праві власності позивача, неправомірним.
У відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а тому позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним, виданого 30.09.2010р. Збаразькою міською радою Приватному малому автотранспортному підприємству -16140 Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЯ №026497 по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273, то вона підлягають до задоволення, виходячи з наступного:
Як встановлено судом, вказаний державний акт видано Приватному малому автотранспортному підприємству -16140, на підставі договору купівлі -продажу земельної ділянки від 17.09.2010р. №2642 для обслуговування автомобільного транспорту.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі.
Відповідно до положень ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
У відповідності до п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти. Так і самі акти про право власності чи постійного користування.
Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЯ № 02647, виданий Приватному малому автотранспортному підприємству на підставі договору купівлі -продажу земельної ділянки від 17.09.2010р. №2642 який визнано недійсним, як такий, що прийнятий з порушеннями чинного законодавства України, вимога щодо визнання недійсним зазначеного акта та як наслідок вимога щодо зобов'язання Управління Держкомзему в Збаразькому районі внести записи в державний реєстр земель про скасування права власності ПМАП -16140 на земельну ділянку серія ЯЯ №026497 по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області, площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273 підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Способом захисту порушеного права в земельних правовідносинах є визнання права.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права користування земельною ділянкою.
Судом встановлено, землекористувачем земельної ділянки у відповідності до акта на право постійного користування земельною ділянкою, виданого 20.12.2005р., є Збаразьке АТП 16140, правонаступником якого є позивач ВАТ "Збаразьке АПТ 16140", яке засновано відповідно до рішення Регіонального відділення ФДМ України від 07.11.1995р. № 793 шляхом перетворення ДП "Збаразьке АПТ 16140" у ВАТ.
Згідно ч. 3 ст. 30 ЗК України, який був чинним на момент створення ВАТ, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.
У відповідності до державного акта земельна ділянка відводилася в постійне користування ДП для обслуговування підприємства, а відтак зміна цільового призначення земельної ділянки не відбулася, у зв'язку з чим до ВАТ перейшло право користування даною земельною ділянкою, що також підтверджено рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005р..
Водночас звертаючись з позовними вимогами про визнання права користування земельною ділянкою позивач належними та допустимими доказами не довів правової підстави звернення з такими позовними вимогами, зокрема не зазначив ким з відповідачів не визнається, заперечується та оспорюється дане право, у зв'язку з чим суд припиняє провадження за відсутності предмету спору.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача №1 та відповідача №2 пропорційно до задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, п. п. 1, 1.1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 12, 120 Земельного кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Визнати недійсним, укладений 17.09.2010р. між Збаразькою міською радою і ПМАП-16140 Договір купівлі-продажу земельної ділянки по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га.
3.Визнати недійсним, виданий 30.09.2010р. Збаразькою міською радою Приватному малому автотранспортному підприємству -16140 Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЯ №026497 по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273.
4.Зобов'язати Управління Держкомзему в Збаразькому районі внести записи в державний реєстр земель про скасування права власності ПМАП-16140 на земельну ділянку серія ЯЯ №026497 по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273 після набрання рішенням законної сили.
5.В частині визнання за ВАТ "Збаразьке АТП-16140" права користування земельною ділянкою по вул. Грушевського, 117 в м. Збаражі Тернопільської області площею 0,2130 га, кадастровий номер земельної ділянки 6122410100020030273 провадження у справі припинити.
6.Стягнути з Збаразької міської ради, вул. Б. Хмельницького, 4, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області (ідент. код 04058404) на користь Відкритого акціонерного товариства "Збаразьке АТП-16140", вул. Грушевського, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область (ідент. код 03118854) - 120,37 грн. судових витрат.
7.Стягнути з Приватного малого автотранспортного підприємства 16140, вул. Грушевського, 109, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області (ідент. код 319734494) на користь Відкритого акціонерного товариства "Збаразьке АТП-16140", вул. Грушевського, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область (ідент. код 03118854) - 120,37 грн. судових витрат.
8.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
9. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
10.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "02" серпня 2011 року через місцевий господарський суд.
Суддя Г.Б. Бучинська