Іменем України
01 серпня 2011 року справа № 5020-745/2011
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 99008)
до відповідача -Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСМД-1»
(вул.Пожарова,6, кв. 54, м.Севастополь, 99008)
про стягнення 66 690,00 грн. вартості витрат на поліпшення орендованого нерухомого майна
За участю представників сторін:
Від позивача -ОСОБА_2, представник, довіреність від 30.05.2011р.;
Від відповідача -Адаменко Ю.В., керівник, Потьомкін А.В,
Позивач -Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСМД-1»в якій просить стягнути з відповідача компенсацію вартості здійснених ним поліпшень нерухомого майна в розмірі 66 690,00 грн. .
Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на положення ст.ст. 256, 264, 272 ЦК УРСР, ст.ст. 759, 770, 778 ЦК України та на умови договорів оренди нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 укладених в період 1996-2010рр. В якості письмових доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивачем надано до матеріалів справи робочий проект переобладнання підвальних приміщень для переробки сільгосппродукції за адресою: АДРЕСА_1 від 1996 р.
Відповідач у письмовому відзиві на позов від 14.06.2011р. проти вимог позивача заперечує, позовні вимоги вважає безпідставними та стверджує, що між ним та позивачем 01.09.2004р. було укладено новий договір оренди нерухомого майна і на нових умовах ніж за договором від 18.09.1996р. та від 18.05.1997р.. У відзиві на позов відповідач стверджує, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо зверення до суду з даним позовом.
12.07.2011р. представником позивача в порядку ст. 41 ГПК України було заявлено клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, яке суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.07.2011р. оголошувалась перерва до 14 год. 30 хв. 14.07.2011р., з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.
Ухвалою суду від 14.07.2011р. було задоволено клопотання позивача щодо продовження строку вирішення спору по справі та в порядку ст. 69 ГПК України продовжено зазначений строк до 02.08.2011р. та відкладено розгляд справи на 21.07.2011р., з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 21.07.2011р. оголошувалась перерва до 10 год. 00 хв. 01.08.2011р. з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 01.08.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги та клопотання щодо призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи. в повному обсязі
Представники відповідача проти позову та призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи висловили заперечення через безпідставність та наполягають на застосуванні до спірних правовідносин строку позовної давності.
У судовому засіданні 01.08.2011р. суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання щодо призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Предмет позову -це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.
Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які передбачені законодавством.
Загальні способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання передбачені ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
При виборі способу захисту права необхідно враховувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.
Водночас, підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів пов'язується згідно приписів як процесуального так і матеріального законів, з порушенням, оспорюванням або невизнанням цих прав іншими особами, неможливістю реалізації позивачем свого права.
Позивач -Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача -Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСМД-1»про стягнення з відповідача компенсації вартості здійснених ним поліпшень нерухомого майна в розмірі 66 690,00 грн. в період 1996-1997рр.
Матеріали справи свідчать, що 18.09.1996р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №2 оренди нерухомого майна, розташованого в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 зі строком дії до 01.01.2002р.
18.05.1997р. між сторонами було укладено новий договір оренди цього ж майна зі строком дії до 01.01.2002р. Умовами розділів 3 зазначених договорів сторонами було погоджено право орендатора на здійснення ремонту орендованого приміщення, а реконструкція, перепланування та переоснащення здійснюються за згодою орендодавця.
21.01.1997р. Товариством власників квартир-1 (правонаступником якого є відповідач) на адресу голови Ленінської районної державної адміністрації було направлено лист (а.с.30 т.1), в якому Товариство в особі голови Клименко А.М. не заперечувало проти обладнання орендованого підприємцем ОСОБА_1 приміщення по АДРЕСА_1 згідно з проектом.
В подальшому між сторонами неодноразово укладались договори оренди цього ж майна - 25.12.2001р зі строком дії до 31.12.2007р., який був припинений 01.09.2004р.
01.09.2004р. між сторонами було укладено новий договір оренди зі змінами площі та орендної плати який діяв до 01.08.2006р. та був пролонгований до 01.08.2007р.
В період з 01.08.2007р. по 01.12.2007р. між позивачем та відповідачем договірних відносин з оренди не існувало.
01.12.2007р. по 30.11.2010р. між сторонами було укладено новий договір оренди майна на підставі мирової угоди, до якого укладено додаткову угоду зі строком дії до 30.11.2011р.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного цивільного законодавства та дослідивши документи, подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо задоволення позовних вимог.
Згідно положень ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлене договором або законом.
Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлене договором або законом.
Статтею 184 ГК України визначено особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів. Згідно змісту даної статті сторони самі визначають зміст договору, вибирають контрагентів. Правовою основою договірних зв'язків є акти цивільного законодаства. Але свобода договору полягає в можливості відступу від положень актів цивільного законодавства, якщо імперативність не випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
У відзиві на позов та наданих суду письмових поясненнях відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, оскільки за доводами відповідача за здійсненими позивачем роботами в 1996, 1997 роках строк позовної давності починає свій відлік з моменту закінчення строку дії договору оренди укладеного сторонами у 1996р.
Положеннями ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на захист свого порушеного цивільного права судом. Сплив же позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом ч.2 ст. 267 ЦК України заява про захист порушеного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Але норма про позовну давність (загальну або спеціальну) застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому, заяву про застосування позовної давності у зв'язку з її пропущенням можна зробити на будь-якій стадії розгляду спору до винесення рішення судом першої інстанції.
Якщо сторона заявила суду до винесення ним рішення про необхідність застосування позовної давності, друга сторона може заявити клопотання про поновлення строку давності, посилаючись на поважні, з її погляду, причини пропуску позовної давності.
Матеріалами справи повністю підтверджено факт пропуску позивачем позовної давності станом на час звернення з даним позовом до суду, клопотань чи заяв щодо поновлення такого строку позивачем суду не заявлялось, а відповідач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин строку позовної давності.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Не підлягає задоволенню також і клопотання позивача щодо призначення по справі судової будівено-технічної експертизи, оскільки за даних обставин її проведення є недоцільним і безпідставним.
Згідно положень ст.ст.32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позивачем не доведено своїх позовних вимог за обраним способом захисту.
Судові витрати понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду покладаються на позивача.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представників сторін про час виготовлення повного рішення.
На підставі викладеного, ст. 185 ГК України ст.ст.256, 257, 267, 776 ЦК України, керуючись ст.ст.32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю
Суддя С.В. Ребриста
Повне рішення складено 02.08.2011р.