79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.07.11 Справа № 5015/2414/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Бекасової К.В., представника відповідача Кунащук І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Експансія”, м. Вишневе до Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатпромарматура”, м. Львів про стягнення 1714805 грн. 58 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Експансія”, м. Вишневе звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатпромарматура”, м. Львів про стягнення 1714805 грн. 58 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.05.2011 р. призначив розгляд справи на 23.05.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 08.05.2011 р., 04.07.2011 р.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що 03.07.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір, відповідно до якого сторони зобов'язувалися в термін до 01.10.2010 р. укласти договір оренди. При цьому позивач перерахував відповідачу як забезпечувальний платіж 419902 грн. 79 коп. Однак, у визначений термін договір оренди укладений не був з вини відповідача, який не виконав обумовлені попереднім договором будівельні роботи та не оформив відповідні документи. Без наявності документів та виконаних робіт укладення договору оренди неможливе. Тому, відповідно до п. 12 попереднього договору відповідач повинен повернути сплачений забезпечувальний платіж в подвійному розмірі -839805 грн. 58 коп., а також відповідно до п. 10 попереднього договору сплатити штраф в розмірі 875000 грн. 00 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 1714805 грн. 58 коп.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що відповідач не відмовлявся від укладення основного договору та не вчинив жодних дій, спрямованих на дострокове припинення дії договору. Позивачем в доведенні підставності стягнення 1714805 грн. 58 коп. не наведено жодного доказу, який би підтверджував факт відмови від укладення основного договору чи відмови від своєчасного укладення такого договору. Таким чином, на думку представника відповідача, позовні вимоги безпідставні та до задоволення не підлягають.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 04.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2011 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
3 липня 2010 р. між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавцем) було укладено попередній договір, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим №1386.
За цим договором сторони зобов'язуються в строк до 1 жовтня 2010 р., крім випадків, коли умовами договору передбачено можливість укладення договору оренди в інший строк, укласти в нотаріальній формі договір оренди (основний договір, проект якого погоджений в додатку 1 до договору), предметом якого буде користування орендарем частиною механоскладального цеху (корпус 01), з цільовим призначенням під розміщення об'єкту торгівлі зі спеціалізацією: “гуртово-роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами”, площею 10110 м2, згідно план-схеми, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 176 на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 5 попереднього договору від 03.07.2010 р. основний договір укладається сторонами за умови виконання кожною з сторін взятих на себе зобов'язань, передбачених п. 5.1. -5.2. договору.
Відповідно до п. 5.1.1. попереднього договору від 03.07.2010 р. орендар зобов'язувався протягом двох банківських днів з моменту укладення даного договору у якості забезпечувального платежу та в рахунок майбутніх платежів за основним договором, перерахувати на поточний рахунок орендодавця платіж, що становить 419902 грн. 79 коп.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач відповідно до платіжного доручення №686246 від 05.07.2010 р. перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 419902 грн. 79 коп.
Як стверджував представник позивача в судовому засіданні жодних інших витрат, окрім вищезгаданих, на виконання умов попереднього договору позивачем понесено не було.
Орендодавець зобов'язався отримати дозвіл на використання будівлі, частини якої становить об'єкт оренди, з цільовим призначенням: “на розміщення об'єкту торгівлі на умовах гуртово-роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами” та виконати в строк до 01.10.2010р. роботи згідно ТЗ на проведення комплексу загальнобудівельних та інших робіт об'єкта оренди під гіпермаркет “Фоззі”, за умови належного виконання орендарем зобов'язання передбаченого п. 5.1.1. договору.
Як встановлено судом, 05.03.2010р. відповідачу було видано дозвіл №5-1491 на розміщення об'єкту торгівлі за адресою м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 176.
Пунктом 6 попереднього договору від 03.07.2010р. передбачено, що в разі невиконання однією із сторін своїх зобов'язань, вказаних в п. 5 договору, інша сторона має право відмовитися від укладення основного договору з підстав невиконання іншою стороною зобов'язань, вказаних в п. 5 договору. Водночас сторона, яка не виконала зобов'язання відповідно до п. 5 договору вважається такою, з вини якої основний договір не був укладений та несе відповідальність передбачену договором, а інша сторона не вважається такою, що відмовилась від укладення основного договору.
Відповідно до п. 7 попереднього договору від 03.07.2010 р. орендодавець зобов'язувався до моменту укладення основного договору отримати та надати орендарю та нотаріусу наступні документи: згоду ПАТ “Промінвестбанк” на підписання орендодавцем основного договору; витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно та технічний паспорт на об'єкт оренди
01.10.2010 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 видано позивачу довідку за №01-14/95 про те, що посвідчення основного договору оренди, що є предметом попереднього договору від 03.07.2010 р. є неможливим, оскільки ВАТ “Прикарпатпромарматура” подано неповний пакет документів, необхідний для вчинення нотаріальної дії, відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та умов попереднього договору.
Згідно п. 10 попереднього договору від 03.07.2010 р. в разі відмови від укладення основного договору однією із сторін за відсутності підстав, передбачених цим договором для його розірвання з ініціативи такої сторони, чи вчинення дій, спрямованих на дострокове припинення дії договору з підстав не передбачених цим договором, сторона, з ініціативи якої основний договір не укладається чи достроково припиняється дія договору, несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 875000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 12 попереднього договору від 03.07.2010 р. в разі відмови орендодавця від своєчасного укладення основного договору, чи вчинення інших дій/бездіяльності, спрямованих на невиконання зобов'язань по своєчасному укладенні основного договору, та за умови відсутності обставин, що є за цим договором підставами для відмови від укладення основного договору з ініціативи орендодавця (п. 6 договору), орендодавець повертає сплачений орендарем забезпечувальний платіж згідно п. 5.1.1. договору в подвійному розмірі.
8 лютого 2011 р. позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №120, в якій вимагав оплатити забезпечувальний платіж в подвійному розмірі -839805 грн. 58 коп. та штраф в розмірі 875000 грн. 00 коп. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 635 ЦК України сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. (ч. 3 ст. 635 ЦК України).
Як вбачається зі змісту положень попереднього договору, а саме п.10 та п.12, ними встановлена відповідальність за різні порушення умов попереднього договору.
Так п.10 попереднього договору передбачено відповідальність за відмову від укладення основного договору однією із сторін за відсутності підстав, передбачених цим договором для його розірвання з ініціативи такої сторони, чи вчинення дій, спрямованих на дострокове припинення дії договору з підстав не передбачених цим договором.
Пунктом 12 попереднього договору встановлено умови, за яких відповідач повертає сплачений позивачем забезпечувальний платіж в подвійному розмірі, а саме в разі відмови орендодавця від своєчасного укладення основного договору, чи вчинення інших дій/бездіяльності, спрямованих на невиконання зобов'язань по своєчасному укладенні основного договору, та за умови відсутності обставин, що є за цим договором підставами для відмови від укладення основного договору з ініціативи орендодавця (п. 6 договору).
Як передбачено п.7 попереднього договору орендодавець зобов'язувався до моменту укладення основного договору отримати та надати орендарю та нотаріусу наступні документи: згоду ПАТ “Промінвестбанк” на підписання орендодавцем основного договору; витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно та технічний паспорт на об'єкт оренди
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на момент настання строку укладення основного договору згоду ПАТ „Промінвестбанк” на підписання орендодавцем основного договору не отримав, що унеможливило укладення основного договору.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, що зобов'язання щодо отримання згоди ПАТ „Промінвестбанк” на укладення договору не було виконано не з його вини.
Таким чином, відповідачем допущено бездіяльність щодо своєчасного виконання одного з обов'язків, передбачених п.7 попереднього договору, що зумовило неможливість підписання основного договору, а саме не отримано згоду ПАТ „Промінвестбанк” на підписання орендодавцем основного договору, а тому відповідач зобов'язаний повернути позивачу забезпечувальний платіж в подвійному розмірі відповідно до п. 12 попереднього договору від 03.07.2010 р.
Стосовно нарахованого штрафу, передбаченого п.10 попереднього договору, суд відзначає наступне.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями, за змістом ст. 217 ГК України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, сплата неустойки у вигляді штрафу (в контексті нормативного обґрунтування заявлених вимог) є видом відповідальності за правопорушення при здійсненні господарської діяльності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність ґрунтується на певних правових підставах, тобто: сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин; правосуб'єктність правопорушника; протиправні дії або бездіяльність особи (осіб), що порушують права і законні інтереси потерпілої особи.
Виходячи з норм цивільного законодавства, позивач має довести наявність збитків, їх розмір, протиправність поведінки правопорушника, його вину та причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та завданими позивачу збитками.
Для застосування відповідальності у вигляді штрафу потрібна наявність усіх вищевказаних умов.
Як вбачається з п.10 попереднього договору підставою для застосування даної штрафної санкції є або відмова від вчинення правочину, або вчинення дії, спрямованої на дострокове припинення дії попереднього договору з підстав не передбачених цим договором.
Однак, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що позивач відмовився від укладення основного договору, чи вчинив інші дії, які згідно п.10 попереднього договору від 03.07.2010 р. є підставою для стягнення штрафу.
З тексту поданої позивачем довідки №01-14/95, виданої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вбачається, що з боку відповідача вчинялися дії, спрямовані на укладення основного договору, однак подано неповний пакет документів, необхідний для вчинення нотаріальної дії, відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та умов попереднього договору.
Листом від 03.06.2011р. №74/01-16 приватний нотаріус ОСОБА_1 повідомила, що надання інформації про те, яких саме документів не було подано відповідачем, є неможливим.
Слід також зазначити, що згідно пп.5.2 п.5 попереднього договору відповідач взяв на себе зобов'язання отримати дозвіл на використання будівлі, частину якої становить об'єкт оренди, з цільовим призначенням „на розміщення об'єкту торгівлі на умовах гуртово-роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами” та виконати в строк до 01.10.2010 р. роботи згідно ТЗ на проведення комплексу загально будівельних та інших робіт об'єкта оренди під гіпермаркет „Фоззі”.
Згідно п.6 попереднього договору сторона, яка не виконала зобов'язання відповідно до п.5 попереднього договору вважається такою, з вини якої основний договір не був укладений.
Як вбачається з матеріалів справи 05.03.2010р. відповідачу було видано дозвіл №5-1491 на розміщення об'єкту торгівлі за адресою м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 176 зі спеціалізацією „ гуртово-роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами”.
В той же час позивачем не подано доказів, що роботи згідно ТЗ на проведення комплексу загально будівельних та інших робіт об'єкта оренди під гіпермаркет „Фоззі” відповідачем не виконані чи виконані не в повному обсязі.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем, є необґрунтованим, оскільки не наведено доказів, які б переконливо свідчили про наявність вищевказаних правових підстав для застосування до ВАТ “Прикарпатпромарматура” відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами частково, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 839805 грн. 58 коп. забезпечувального платежу в подвійному розмірі. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 216, 217, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатпромарматура”, м. Львів, вул. Хмельницького, 176 (ідентифікаційний код 00218319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Експансія”, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, Києво-Святошинський район, Київська область (ідентифікаційний код 32294905) 839805 грн. 58 коп. забезпечувального платежу, 8397 грн. 40 коп. державного мита, 115 грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.