79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.07.11 Справа№ 5015/3476/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави: Миколаївської міської ради в особі: Міського державного комунального підприємства «Миколаївтеплокомуненерго», м. Миколаїв
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв
про: стягнення грошових коштів в розмірі 891 грн. 67 коп.
В судовому засіданні взяли участь представники:
прокуратури: Яворський Я.Т. посвідчення № 211
позивача: ОСОБА_3 - представник на підставі довіреності б/н від 09.06.2011 року;
відповідача: не з'явився.
Ухвалою господарського суду від 23.06.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 08.06.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 891 грн. 67 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 18.07.2011 року.
Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
В судовому засіданні 18.07.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив зменшити позовні вимоги на 100 грн. 00 коп., з огляду на проведення відповідачем часткової оплати, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких подано позивачем до справи.
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.
18.07.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 20.07.2011 року.
Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Миколаївський міжрайонний прокурора Львівської області звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави: Миколаївської міської ради в особі: Міського державного комунального підприємства «Миколаївтеплокомуненерго»(надалі по тексту рішення - позивач) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 891 грн. 67 коп. Позивач вказує, що між ЛМКП «Миколаївтеплокомуненерго»та відповідачем було укладено договір № 27 від 01.10.2008 року про постачання теплової енергії в гарячій воді. Обов'язком відповідача, згідно умов цього договору, є своєчасна та повна оплата спожитої енергії та отриманих послуг. Позивач вказує, що станом на 18.07.2011 року борг відповідача перед ним за використану фактично спожиту теплову енергію складає 791 грн. 67 коп.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між Львівським міським комунальним підприємством «Миколаївтеплокомуненерго»(теплопостачальною організацією) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) 01.10.2008 року було укладено договір № 27 про постачання теплової енергії в гарячій воді. За цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язується отримувати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 6.3 вказаного договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги теплової енергії здійснюються на підставі акту приймання передачі до 6 числа, наступного за звітним місяцем.
Всупереч умовам договору на постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачем за заборговано позивачу станом на момент подання позовної заяві 891 грн. 67 коп. Дана сума зменшилась в зв'язку із проведенням відповідачем часткової оплати в розмірі 100 грн. 00 коп., про що позивачем зазначено у заяві про зменшення суми позову.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:
Відповідно до п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).
Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Предметом договору енергопостачання, відповідно до п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Серед них -електрична енергія, пара, гаряча і перегріта вода.
Зобов'язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію відповідно до встановлених тарифів є істотними умовами укладеного між Львівським міським комунальним підприємством „Миколаївтеплокомуненерго” та Приватним підприємцем ОСОБА_1 договору на постачання теплової енергії в гарячій воді.
Права та обов'язки відповідача, порядок розрахунків за договором передбачено у Розділах „Права та обов'язки покупця”, „Облік теплової енергії”, ”Порядок розрахунків” договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем у розмірі 791 грн. 67 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 791 грн. 67 коп.
В частині стягнення із відповідача 100 грн. 00 коп. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки як вбачається із поданих позивачем виписки з книги нарахування за теплову енергію по МДКП „Миколаївтеплокомуненерго»та копії банківської виписки, заборгованість в розмірі 100 грн. 00 коп. була сплачена відповідачем 30.05.2011 року, тобто до моменту звернення позивача із позовом до суду.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 275 Господарського кодексу України, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 58, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Міського державного комунального підприємства «Миколаївтеплокомуненерго», м. Миколаїв, вул. Грушевського, 1 (код ЄДРПОУ 30492187) борг в розмірі 791 грн. 67 коп.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход державного бюджету 90 грн. 78 коп. державного мита, 210 грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.