Кіровоградської області
"25" липня 2011 р.Справа № 5013/981/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/981/11
за позовом: приватного підприємства "Рубіж-Україна", м. Кіровоград
до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область,
до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Октопус", м. Кіровоград
про стягнення з відповідача 1 боргу в сумі 15500,00 грн та про солідарне стягнення 3257,59 грн.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 , довіреність № 09/11-10 від 09.11.10 ;
від відповідача 1 - участі не брали ;
від відповідача 2 - участі не брали ;
Приватне підприємство "Рубіж-Україна" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" боргу в сумі 15500,00 грн та про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Октопус" і товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" пені в сумі 3257,59 грн, а також про стягнення з відповідачів судових витрат.
11.07.2011 року засобами факсимільного зв'язку ТОВ "Дніпровський автобусний завод" подано до суду клопотання за номером: 01-25/36 від 11.07.2011 року в якому просить суд на підставі ст. 258 Цивільного кодексу України застосувати наслідки пропуску строків позовної давності до позовної вимоги про стягнення неустойки (пені), оскільки останній платіж на користь позивача відбувся 23.03.2011 року.
Відповідачі 1, 2 належним чином повідомленні про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень за № 700027117 від 13.07.2011 року та № 607635900 від 13.07.2011 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" засобами факсимільного зв'язку надіслав до суду відзив на позов від 25.07.2011 року. Із змісту вказаного відзиву вбачається, що відповідач 1 погоджується що між позивачем та відповідачем 1 було складено та підписано три акта виконаних робіт №№ 1, 3, 4 на загальну суму 60000,00 з ПДВ. Інші акти виконаних робіт сторонами не підписувалися та позивачем відповідачу 1 не надавались, також ТОВ "Дніпровський автобусний завод" вказує на те, що відсутні докази відмови відповідача 1 від підпису будь-яких інших актів.
Відповідач 1 вказує на те, що договір № 53/1 від 18.02.2009 року з ініціативи позивача належним чином не було розірвано. Охоронна організація, в разі зняття постів має складати акт зняття постів і повідомити про це Замовника, що не було зроблено позивачем.
Також, ТОВ "Дніпровський автобусний завод" зазначає, що товариством перераховано позивачеві 50928,57 грн, а тому відповідач 1 вважає, що його борг перед позивачем не може перевищувати 9071,43 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів пені в сумі 3257,59 грн, відповідач 1 просить суд застосувати наслідки пропущення позивачем строків позовної давності.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -
Між приватним підприємством "Рубіж-Україна" (позивач, охорона) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" (відповідач-1, замовник) укладено договір про надання охоронних послуг № 53/1 від 18.02.2009 року (далі - Договір).
У відповідності до п. 1.1 Договору замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги (далі-послуги), а саме приймання під охорону майна замовника, яке належить йому на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах (далі-об'єкт), про що вказано в Дислокації постів (Додаток № 1 до Договору) та визначено узгодженою сторонами план-схемою розташування постів (Додаток №4 до Договору).
В пункті 1.4 Договору сторони узгодили, що замовник бере на себе зобов'язання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного Договору.
Пунктом 3.4 Договору послуги з охорони і відповідальність охорони за них настає після підписання двостороннього Акта приймання передачі об'єкта під охорону, але не пізніше 5 днів з дня початку надання послуг.
Сторони домовилися в п. 4.1 Договору, що ціна договору становить 20000,00 грн в місяць, в т.ч. ПДВ (20%).
Згідно до п. 4.2 Договору оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно до 05 числа місяця, що слідує за звітним. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених Договором, на п/р охорони після попереднього надання охороною рахунка для здійснення оплати або без такого.
Умовами п. 4.3 Договору визначено, що сплата замовником вартості послуг здійснюється після підписання сторонами акта наданих послуг.
Фактом, що підтверджує надання охороною послуг є Акт надання послуг (приймання-передачі виконаних робіт), який складається щомісячно та затверджується представниками сторін. Замовник повинен підписати Акт наданих послуг відповідно до умов даного Договору не пізніше з-го числа наступного за звітним (п. 7.1 Договору).
Договір набирає чинності з 22.02.2009 року і діє до 01.07.2009 року. Після закінчення терміну дії Договору, якщо сторони продовжуть виконувати його умови, Договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію на умовах даного Договору (11.1 Договору).
Пунктом 10.4 Договору сторони визначили, що в односторонньому порядку договір може бути розірвано при невиконанні однієї із сторін умов договору. Сторона ініціатор розірвання договору інформує в письмовій формі про це іншу сторону не менш ніж за 3 доби.
Позивач у своїй позовній заяві вказує на те, що у лютому, березні, квітні, травні 2009 року за договором № 53/1 від 18.02.2009 року відповідачу було надано охоронних послуг на загальну суму 66428,57 грн, про що свідчать підписані та завірені печатками підприємств акти виконаних робіт №1 від 02.03.2009 року, №3 від 02.04.2009 року, №4 від 05.05.2009 року, а також рахунки № 3 від 28.02.2009 року, № 2/20 від 20.02.2009 року, № 3 від 02.04.2009 року, № 9 від 31.07.2009 року. Як зазначає позивач відповідач частково розрахувався за надані послуги сплативши 50928,57 грн, відповідно до банківських виписок від 18.02.2009 року на суму 6428,57 грн, від 02.03.3009 року на суму 20000,00 грн, від 07.05.2009 року на суму 9500,00 грн, від 03.11.2009 року на суму 5000,00 грн, від 22.01.2010 року на суму 5000,00 грн, від 24.03.2010 року на суму 5000,00 грн. Тобто борг відповідача за розрахунками позивача станом на 15.05.2011 року становить (66428,57 - 50928,57) = 15500,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача були направлені претензія від 20.05.2009 року № 1 на суму 31005,18 грн з вимогою сплатити заборгованість протягом 7-ми днів, відповідач претензію отримав 21.05.2009 року під розпис, а також лист від 29.05.2009 року про розірвання Договору та припинення зобов'язань з надання охоронних послуг з 01.06.2009 року, відповідач вказаний лист отримав під розпис.
Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
В статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторонам (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканість особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
У своїх запереченнях відповідач вказує на те, що між позивачем та відповідачем 1 було складено та підписано три Акта виконаних робіт №№ 1, 3, 4 на загальну суму 60000,00 з ПДВ. Інші акти виконаних робіт сторонами не підписувалися та позивачем відповідачу 1 не надавались. ТОВ "Дніпровський автобусний завод" зазначає, що товариством перераховано позивачеві 50928,57 грн, відповідно до банківських виписок, які поданні позивачем до матеріалів справи, а тому борг складає 9071,43 грн.
До матеріалів справи позивачем подано лише три Акта виконаних робіт №1 від 02.03.2009 року, №3 від 02.04.2009 року, №4 від 05.05.2009 року, які підписані та завірені печатками сторін.
Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач не надав належних доказів, в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, які б підтвердили надання охоронних послух ТОВ "Дніпровський автобусний завод" зідно інших актів виконаних робіт, ніж Акти виконаних робіт №1 від 02.03.2009 року, №3 від 02.04.2009 року, №4 від 05.05.2009 року, які підписані та завірені печатками сторін та які передбаченні умовами Договору (п. 4.3).
Також, позивач не довів відмову відповідача-1 від підпису будь-яких інших актів.
З урахуванням вищенаведеного,а також тієї обставини, що відповідачем-1 у справі позовні вимоги визнано частково на суму 9071,43 грн, господарський суд вимоги позивача відносно відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" про стягнення боргу в сумі 15500,00 грн за дання охоронних послуг задовольняє частково на суму 9071,43 грн.
З метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань по Договору № 53/1 від 18.02.2009 року про надання охоронних послуг, між приватним підприємством "Рубіж-Україна" (позивач, кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Октопус" (відповідач-2, поручитель) укладено договір поруки від 18.02.2009 року (далі - Договір поруки).
Умовами Договору поруки визначено, що поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язків боржника (відповідача-1) за договором № 53/1 від 18.02.2009 року про надання охоронних послуг, щодо сплати в повному обсязі основного боргу, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків. У разі порушення боржником основного договору, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.п. 1.1., 1.2 Договору поруки).
Пунктом 4.2 визначено, що Договір поруки діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.
За правилами ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Позивач, просить стягнути солідарно з відповідачів 1, 2 пеню в сумі 3257,59 грн за період з 07.05.2009 року по 06.12.2009 року.
Пунктом 4.5 Договору № 53/1 про надання охоронних послуг від 18.02.2009 року, у разі якщо замовник прострочив виконання грошового зобов'язання щодо здійснення обов'язкової і повної оплати послуг в строки, передбачені умовами Договору, крім штрафу передбаченого п. 4.4 Договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.
У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до наданого розрахунку позивача, останній нарахував пеню в сумі 3257,59 грн за період з 07.05.2009 року по 06.12.2009 року та звернувся до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 вказаної пені, лише 01.06.2011 року.
Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Враховуючи вимоги статей 257, 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік, перед зверненням до суду, застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З огляду на вказані законодавчі норми та клопотання відповідача про застосування пропуску строків позовної давності, господарський суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 пені в сумі 3257,59 грн за період з 07.05.2009 року по 06.12.2009 року.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладається на відповідача-1 пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33,34, 44,49, 82,84,85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги відносно відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область,вул.Стасова,79, код ЄДРПОУ 33981727 на користь приватного підприємства "Рубіж-Україна", м.Кіровоград, вул.Тімірязєва,76 кім.2, код ЄДРПОУ 35958548 заборгованість в сумі 9071,43 грн, державне мито в сумі 102 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
В задоволенні позовних вимог відносно відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Октопус" відмовити повністю.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Т.В. Макаренко
Повне рішення складено 01.08.2011 року.