Запорізької області
26.07.11 Справа № 13/5009/3581/11
Суддя Серкіз В.Г.
За позовом: Українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРВЕСТ Індусріалес, С.Л.”, м. Запоріжжя
до відповідача: Приватного підприємства “Промислово-будівельна компанія “Компаньон”, м. Запоріжжя
про стягнення 97 499 грн. 80 коп.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 01.07.2011 р.
Від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява Українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРВЕСТ Індусріалес, С.Л.”, м. Запоріжжя про стягнення з Приватного підприємства “Промислово-будівельна компанія “Компаньон”, м. Запоріжжя 97 499 грн. 80 коп. заборгованості за договором № 961 від 19.03.2009 р.
Ухвалою суду від 08.07.2011 р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача.
26.07.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Позивач надав письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача 112 499 грн. 80 коп. заборгованості.
Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.
Розгляду підлягають збільшені позовні вимоги у розмірі 112 499 грн. 80 коп.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази суду не надіслав, його представник у судове засідання 26.07.2011р. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” -неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи -подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу.
Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.
Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд заслухавши представника позивача,
19 березня 2009 між Українсько-іспанським ТОВ “ХАРВЕСТ Індусріалес (субпідрядник) та ПП “Промислово-будівельна компанія “Компаньон” (генпідрядник) укладено договір субпідряду № 961.
Відповідно до п. 2.1 договору субпідрядник в межах договірної ціни власними та залученими силами та способами, зобов'язується виготовити та змонтувати на об'єкті, у відповідності з паспортом відділки фасадів: алюмінієві конструкції остеклення.
Відповідно до п. 3.1 договору орієнтована вартість договору складає 2 096 400 грн. 00 коп., та визначається на підставі договірної ціни та кошторисної вартості робіт.
Додатковою угодою № 6 від 10.11.2009 р. до договору орієнтована вартість договору, з урахуванням вартості додаткової угоди № 6 складає 2 795 290 грн. 80 коп.
Згідно п. 14.1 договору роботи вважаються виконаними х моменту підписання акта приймання виконаних робіт та довідки про їх вартість, а також здачі відповідної виконавчої документації.
Позивач виконав умови договору, що підтверджується узгодженими сторонами актами та довідками про вартість робіт на суму 2 795 290 грн. 80 коп., акти виконаних робіт №№ 1-6.
Відповідно пп. 5.1.1 договору генпідрядник здійснює авансові платежі поетапно: перший етап: авансовий платіж у розмірі 915 000 грн. 00 коп., здійснює на протязі трьох днів з моменту укладення даного договору; другий етап: авансовий платіж у розмірі 915 000 грн. 00 коп. здійснює на протязі п'яти днів з моменту зарахування першого авансового платежу.
Підпунктом 5.2 договору сторони передбачили, що залишок суми сплачується щомісяця, на підставі підписаних сторонами актів приймання робіт, на протязі п'яти банківських днів.
Оплату за виконані та здані роботи відповідач здійснював наступним чином: 25.03.2009 р. на суму 915 000, 00 грн.; 01.04.2009 р. - 915 000, 00 грн.; 03.08.2009 р. - 500 000, 00 грн.; 05.08.2009 р. - 173 208, 40 грн.; 14.09.2009 р. - 66 100, 00 грн.; 24.09.2009 р. - 34 561, 80 грн.; 10.11.2009 р.-23 920, 80 грн., та 10.11.2009 р. - 70 000, 00 грн.
Загальна вартість проведених оплат складає 2 697 790, 20 грн.
Заборгованість по договору № 961 від 19.03.2009р. складає 97 499 грн. 80 коп.
Правовідносини сторін врегульовано договором субпідряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Ст. 218 ГКУ встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно видаткової накладної № Ха-09/1450сн від 20.12.2010 р. та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 60 від 20.12.2010 р., відповідач отримав від позивача товар на суму 55 269 грн. 00 коп.
Крім того, у відповідності до Акта здачі-прийому робіт № Ха-09/1450-14сн відповідач отримав послуги (монтаж вікон) на суму 4 731 грн. 00 коп.
Відповідачу виставлений рахунок-фактура № Ха-09/1450-14сн на суму 60 000 грн. 00 коп., який відповідачем був оплачений в лише в сумі 45 000грн.: 10.12.2009 р. на суму 25 000 грн. 00 коп., та 20.01.2010 р. на суму 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.
Тобто, заборгованість за виставленим рахунком-фактурою складає 15 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки відповідача виразились у оплаті товару, а обов'язки позивача заключаються в продажу даного товару (металопрокату) відповідачу.
Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином та здійснив поставку товару (вікна, двері), зазначеного у видатковій накладній.
Товар було отримано представником відповідача -Кресік А.М. за відповідною довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 20.12.2010 р. № 60.
Претензій щодо кількості, якості, ціни товару та строків його поставки у відповідача не було.
В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідачем оплату поставленого товару не здійснив.
Відповідно до ст. 58 ГПК в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони в одні справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 97 499 грн. 80 коп. та 15 000 грн. 00 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Відповідачем не вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства “Промислово-будівельна компанія “Компаньон” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 159, кв. 45, код ЄДРПОУ 34947797, р/р 260006105700 у Відкрите акціонерне товариство "СЕБ Банк", МФО 300175) на користь Українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРВЕСТ Індусріалес, С.Л.” (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 11, код ЄДРПОУ 24912645, р/р 26008003832101 у АТ (публічне) "Сведбанк", МФО 300164) 112 499 (сто дванадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 80 коп. заборгованості, 1 124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн. 99 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 27.07.2011р.
Згідно з оригіналом
Помічник судді О.М. Камаєва