21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
02 серпня 2011 р.
Справа 5/55/2011/5003
за позовом:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)
до:Закритого акціонерного товариства "Цегельний завод" (вул. Театральна, 21, м. Вінниця, 21007)
про стягнення 1 086,76 грн.
Головуючий суддя Бенівський В.І.
Cекретар судового засідання Горейко М.В.
Представники:
позивача : ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", ОСОБА_1, довіреність № 77/11-Д від 17.02.2011р.
відповідача : не з"явився
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Закритого акціонерного товариства "Цегельний завод" про стягнення 1 086,76 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 10.06.2011 р. порушено провадження у справі № 5/55/2011/5003 за вказаним позовом.
В позовній заяві в підтвердження заявлених вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" посилається на такі обставини.
01.02.2008 року між Шаргородським управлінням газового господарства, яке є філією Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (правонаступник ВАТ "Вінницягаз") та Закритим акціонерним товариством "Цегельний завод" було укладено договір на транспортування природного газу за № Ш-08-1Т-р .
Відповідно до умов Договору Позивач, на замовлення Відповідача, зобов'язався протягом 2008 року надати послуги по транспортуванню природного газу, а відповідач взяв на себе обов'язок оплатити вартість наданих послуг у порядку та в розмірах, передбачених Договором.
Свої зобов'язання Позивач виконав, що підтверджується відповідними двосторонніми актами подачі-прийому та реалізації природного газу за 2008 рік..
Зокрема Відповідачем було прийнято природній газ в об'ємі: за лютий - 25 137 м.куб.; березень - 30 944 м. куб.; квітень - 50 848 м. куб.; травень - 4 749 м. куб.; червень - 0 м. куб.; липень - 22 907 м. куб.; серпень - 77 962 м. куб.; вересень - 73 192 м. куб.; жовтень - 42 520 м. куб.; листопад - 0 м. куб.; грудень - 0 м. куб.
Всього Відповідачем, у 2008 році, було прийнято газ в об'ємі 328 259 м. куб.
Відповідно до пункту 6.1. розділу 6 Договору Споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок Облгазу 100% вартості послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами.
Згідно Договору та Актів подачі-приймання та реалізації природного газу вартість послуг по транспортуванню природного газу, що була здійснена Позивачем у 2008 році становить 30 132,384 грн.
Оплата за фактично отриманий газ була здійснена Відповідачем частково в сумі 29 425,77 грн.
Таким чином сума боргу за послугу із транспортування природного газу у 2008 році склала 706,61 грн.
04 квітня 2011 року на адресу Відповідача була надіслана лист-вимога № 04/15-784, в якій пропонувалось сплатити заборгованість відповідно до Договору до 30.04.2011 року. Однак відповіді, за результатами розгляду листа-вимоги, Позивачем так отримано і не було.
Разом з тим, відповідно до пункту 7.1. розділу 7 Договору: В разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг за послуги по транспортуванню у строки, зазначені у пункті 6.2. Договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Інфляційні витрати за прострочення здійснення оплати за Договором складають 317,8 грн.
Три відсотки річних з простроченої суми боргу складають 68,82 грн.
706,61 грн. х 3%:365 дн.х1185 дн. = 68,82 грн.
Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем, на день подання позовної заяви, становить 1086,76 грн.
706,61 грн. + 311,53 грн.(інд. інфл.)+ 68,62 грн. (3% річних)=1086,76 грн.
Тому позивач просить стягнути з ЗАТ "Цегельний завод" 706,61 грн. основного боргу, 311,53 грн. інфляційних втрат, 68,62 грн. трьох процентів річних.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений ухвалами суду від 10.06.2011 р. та від 14.07.2011 р., що підтверджується реєстром відправки поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Вінницької області та повідомленнями про вручення поштового відправлення (вх. № 08-65/1592/11 від 20.06.2011 р. та № 08-65/2794/11 від 28.07.2011 р.).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши позовну заяву, додані до неї письмові докази, лист ПАТ "Цегельний завод" (правонаступник ЗАТ "Цегельний завод") про припинення провадження по справі у зв"яку з погашенням основного боргу, клопотання ПАТ "Вінницягаз" про припинення провадження по справі в частині стягнення основновного боргу в розмірі 706,61 грн. в зв"язку з відсутністю предмету спору, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає частковому задовольненню.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.
Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, які додаються до матеріалів справи.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
09.06.2011 р. згідно з квитанцією № 280 ПАТ "Цегельний завод" перерахована заборгованість за транспортування природного газу на суму 706,61 грн.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення основної заборгованості в сумі 706,61 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Судом встановлено, що позивачем , крім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача також суму інфляційних втрат, яка складає 311,53 грн., три відсотки річних в сумі 68,62 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суши, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено , що вони нараховані правильно, а тому вони підлягають стягненню.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Судові витрати по справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір до суду доведено з його вини.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 80, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 218 ГК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Цегельний завод" (вул. Театральна, 21, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 32976559, р/р № 26005035527002, МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, буд. 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649, р/р № 26000000687002 у Центральному відділенні ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ, МФО 302355) три відсотки річних у розмірі 68,62 грн., 311,53 інфляційних нарахувань, 102,0 грн. витрат на державне мито, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення 706,61 грн. основного боргу припинити відповідно до п.11 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бенівський В.І.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 серпня 2011 р.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)
3 - відповідачу (вул. Театральна, 21, м. Вінниця, 21007)