Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303
Іменем України
29.07.2011Справа №5002-17/3119-2009
За позовом ВАТ «Крименерго»
До відповідача ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго»
про стягнення заборгованості за недораховану електричну енергію в сумі 39 899,58 грн., 3 % річних в сумі 1993,89 грн., інфляційні збитки в розмірі 14124,45 грн.
Суддя В.І. Гайворонський
Від позивача - Ключнік О.О., представник
Від відповідача - Хитун Т.В., представник
Сутність спору: Позивач згідно з позовом просить стягнути з відповідача заборгованість за недораховану електричну енергію в сумі 39 899,58 грн., 3 % річних в сумі 1993,89 грн., інфляційні збитки в розмірі 14124,45 грн., у зв'язку з порушенням пломб.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, та вказує, що Акт про порушення Правил користування електроенергією був складений із значними порушеннями, і не відповідає фактичним обставинам справи, 26.05.2005 року був встановлений прямоточний лічильник № 809813 на «Панелі вводу» і після його монтажу, він був опломбований пломбами № 34593 і № 34580, а пломби № 32601 і № 32628 були зняті працівниками ВАТ «Крименерго» і на час складання Акту № 100397 від 05.04.2007 року їх вже не існувало. Правопорушень ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» не було, і вони не встановлені. Окрім цього, позивачем не представлено до суду доказів про установку пломб № 34593 і № 34580, які фігурують в «Акті-наряді» від 16 серпня 2007 року.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст. 129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.
В судовому засідання, яке відбулося 28.07.2011 року оголошено перерву до 29.07.2011 року. Після перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився.
По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд -
Між позивачем та відповідачем укладений Договір про постачання електричної енергії № 33 від 17.02.2003 року, згідно з яким Постачальник (ВАТ «Крименерго») поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, по актам порушення ППЄЄ) згідно умов цього договору (п.1).
Згідно Акту «Про порушення Правил користування електричної енергії для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності» № 100397 від 05 квітня 2007 року при проведенні переключення зимнього вводу на літній 04.04.2007 року була виявлена відсутність двох пломб, порушення Правил користування електричною енергією (затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442) наступного характеру: «При проведенні перемикання зимнього вводу на літній, була виявлена відсутність двох пломб енергозбуту № 32681 та № 32682, встановлених на облікових ланцюгах Т/Т. Згідно наряду акту приймання № 52 від 13.03.2005 року пломби були прийняті на відповідальне зберігання начальником єл. Мережі ОСОБА_1 у зв'язку з чим був складений Акт № 100397 від 05.04.2007 року про порушення Правил користування електричною енергією».
Суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, при цьому виходить з наступних підстав:
Позивач просить стягнути спірну суму у вигляді заборгованості.
Однак, спірна сума не є цивільно-правовим зобов'язанням, а є оперативно-господарською санкцією, що відповідає постанові Верховного Суду України від 04 квітня 2011 року у справі № 2-24/912-2010, та згідно ст. 111-28 ГПК України судова практика повинна відповідати вказаній обставині.
Відповідно, у вигляді заборгованості спірна сума стягнута бути не може, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Севастопольським апеляційним господарським судом.
Окрім цього, згідно акту про порушення, він складений 05.04.2007 року, у той час, як саме порушення виявлене 04.04.2007 року.
Так, в Акті «Про порушення Правил користування електричної енергії для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності» № 100397 від 05 квітня 2007 року прямо вказується, що порушення виявлене 04.04.2007 року, а не в дату складання акту.
Таким чином, вказаний акт заснований на припущенні, оскільки особи, що його складали не могли бути очевидцями стану приладу обліку на 04.04.2007 року.
В будь-якому випадку, згідно п. 6.41 Правил користування електричною енергією (затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованих в міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442) акт повинен складатись під час контрольного огляду або технічної перевірки, на місці виявлення порушення, у присутності представників споживача.
Однак, акт 04.04.2007 року не складався на місці порушення у присутності представника споживача, а складався пізніше, а тому не може відображати достовірність стану устрою на 04.04.2007 року.
Окрім цього, згідно п. 6.41 Правил користування електричною енергією (затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованих в міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442) перевірка повинна здійснюватись уповноваженими представниками постачальника.
Однак, позивачем не надано доказів повноважень ні осіб, що виявили порушення 04.04.2007 року, ні осіб, що склали акт 05.04.2007 року.
Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.
Оскільки відповідні докази не надані до матеріалів справи до винесення рішення, не існує підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.
Окрім цього, пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією (затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованих в міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442) передбачено, що для оплати нарахованої суми споживачу надаються розрахункові документи.
Однак, позивачем не надано відповідного документу та доказів його спрямування (вручення) відповідачу.
При цьому, згідно п. 6.43 Правил користування електричною енергією (затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованих в міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442) у відповідному розрахунковому документі повинен бути зазначений спеціальний рахунок для перерахування грошових коштів.
Таким чином, час сплати у відповідача настати не може за відсутністю необхідного документу для сплати, який не наданий позивачем.
Таким чином, право позивача на цей час не порушене.
Відповідно до ст. 15 ЦК України суд може захистити порушене право.
Оскільки право позивача не порушене, підстав для задоволення позову не існує, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищим Господарським Судом України (постанова Вищого Господарського Суду України від 15 листопада 2007 року № 2-29/7035-2007).
Доданий до позову рахунок суд до уваги не може прийняти, оскільки він не засвідчений.
Частиною 2 статі 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, вказана копія не може вважатись доказом.
Неуважність сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).
Окрім цього, на цей час на спірному устрої стоять пломби, щодо яких позивач не надає документів по їх встановленню.
При цьому позивачем також не надані докази вручення відповідачу відповідної копії такого документу.
При викладених обставинах суд відхиляє посилання позивача на те, що відповідач повинен надати відповідний документ.
Сам позивач не вказує на незаконність встановлення цих пломб та будь-яких заходів з цього приводу не прийняв.
Тобто, є підстави вважати, що ці пломби встановлені позивачем, та згідно висновку судово-трасологічної експертизи № 4959 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса вони не порушені.
При цьому необхідно відмітити, що нові пломби ставляться взамін попередніх, та позивачем в порушення основних принципів цивільного права, закріплених в ст. 3 ЦК України - принципів добросовісності та розумності та справедливості не надав документів щодо відомостей, які пломби передували знов встановленим.
Це вказує та те, що при вставленні нових пломб були замінені пломби, зазначені в акті про порушення.
Те, що відповідач не споживав недораховану електричну енергію тане заподіював збитків підтверджується також висновком судової електротехнічної експертизи № 6876 від 13.12.2010 року, який зроблений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса, згідно з якою зменшення споживання електричної енергії у відповідача відсутнє.
Оскільки підстав для задоволення позову не існує, відповідно, у позові відмовляється.
При цьому необхідно відмітити, що існує декілька обставин, кожна з яких є самостійною підставою для відмови у позові.
Судові витрати позивачу не відшкодовуються згідно ч. 5 статті 49 ГПК України.
Проведення судової електротехнічної експертизи (висновок № 6876 від 13.12.2010 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса) згідно рахунку № 2469 від 10 грудня 2010 року коштує 5370,00 грн.
Проведення судово-трасологічної експертизи (висновок № 4959 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса ) згідно рахунку № 1923 від 01 липня 2011 року коштує 2251,20 грн.
Згідно платіжного доручення № 830 від 25 липня 2011 року відповідачем (ЯФ ОП Кримтеплокомуненерго) на користь Харківського НДСЕ ім.Заслуженого професора Бокаріуса сплачено 2251,20 грн. за проведену експертизу.
Таким чином, вищезазначена сума підлягає відшкодуванню на користь відповідача, оскільки у позові відмовляється.
Сума 5370,00 грн. судових витрат за проведення експертизи (висновок судової електротехнічної експертизи № 6876 від 13.12.2010 року) відшкодовується позивачем на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, ГПК України, суд -
У позові відмовити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, р/р 26007301320163 КРУ ПІБ України м. Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код: 00131400) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Ялтинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (98637, м. Ялта, вул. Красних партизан 5-А, р/р 26005215121272 УСБ м. Ялта, МФО 324270, ідентифікаційний код: 26273184) 2251,20 грн. судових витрат за проведення експертизи (висновок судово-трасологічної експертизи № 4959 від 30.06.2011 року).
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, р/р 26007301320163 КРУ ПІБ України м. Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код: 00131400) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків., вул. Золочівська 8-а, ідентифікаційний код: 02883133, Установа банку: ГУДКУ у Харківській області, МФО: 851011, р/р 35220003000408) 5370,00 грн. судових витрат за проведення експертизи (висновок судової електротехнічної експертизи № 6876 від 13.12.2010 року).
Видати накази.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.