"02" серпня 2011 р. Справа № 2/20-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Полянський А. Г.
Ходаківська І. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Фірма "Херсоноблагробуд"
на постанову
відОдеського апеляційного господарського суду
03.03.2011 року
у справі№ 2/20-10 Господарського суду Херсонської області
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Фірма "Херсоноблагробуд"
до1. Підприємства Новокаховської міської громадської організації підприємців "Спілка захисту підприємців" редакція газети "Новокаховська правда"
2. Новокаховської міської громадської організації підприємців "Спілка захисту підприємців"
прозобов'язання спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність і ділову репутацію та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача - 1:
від відповідача -2: ОСОБА_1 -дов. від 01.12.09р.
не з'явились
не з'явились
Відкрите акціонерне товариство "Фірма "Херсоноблагробуд" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Підприємства Новокаховської міської громадської організації підприємців "Спілка захисту підприємців" редакція газети "Новокаховська правда" та Новокаховської міської громадської організації підприємців "Спілка захисту підприємців" про зобов'язання спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність і ділову репутацію та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.12.2010 року (суддя Скобєлкін С. В.) позов задоволено частково: зобов'язано Підприємство Новокаховської міської громадської організації підприємців "Спілка захисту підприємців" спростувати відомості, викладені у статті "Обращение к читателям" № 1 (1) від 14.10.2009 року, що не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію ВАТ "Фірма "Херсоноблагробуд"; стягнуто з Новокаховської міської громадської організації підприємців "Спілка захисту підприємців" на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., а також у рівних частинах з відповідачів на користь позивача стягнуті судові витрати.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2011 року по справі № 2/20-10 (головуючий суддя Будішевська Л. О., судді Мишкіна М. А., Сидоренко М. В.) апеляційну скаргу задоволено. Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2010 року скасовано. Прийнято нове рішення. В задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Відкрите акціонерне товариство "Фірма "Херсоноблагробуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. 47№ Закону України "Про інформацію", ст. 23 ГК України, ст. 42 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Розпорядженням Заступника Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 01.08.2011 року № 03.8-5/410 для перегляду в касаційному порядку справи № 2/20-10 сформовано колегію суддів у складі: головуючий -Муравйов О. В., судді -Полянський А. Г., Ходаківська І. П.
Відводів складу суду не заявлено.
Представники відповідачів в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників відповідачів.
В судовому засіданні 02.08.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, Скобелкін Сергій Васильович вже не мав повноважень судді, а тому прийняте ним рішення підлягає скасуванню.
По суті позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки характер поширеної в статті "Обращение к читателям" інформації є оціночним судженням, а отже у відповідності до ст. 47№ Закону України "Про інформацію" такі данні спростуванню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновок з урахуванням наступного.
В газеті "Новокаховська правда" опублікована стаття, автором якої є Новокаховська міська громадська організація підприємців "Спілка захисту підприємців", під назвою "Обращение к читателям".
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про зобов'язання спростувати відомості, опубліковані в зазначеній статті, як таких, що не відповідають дійсності, порочать честь, гідність і ділову репутацію позивача та про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині, то юридична особа має право на спростування поширеної про неї недостовірної інформації та право на відповідь.
Згідно зі ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Суд апеляційної інстанції надав оцінку спірній статті та дійшов висновку, що вона не містить конкретних фактів, які можна перевірити на предмет їх достовірності та спростувати. В статті викладена суб'єктивна оцінка Новокаховської міської громадської організації підприємців "Спілка захисту підприємців" взаємовідносин між підприємцями-орендарями та ВАТ "Херсоноблагробуд".
Частина 2 статті 47№ Закону України "Про інформацію" передбачає, що оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй ч. 1 ст. 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Статтею 1117 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що виходячи із встановлених обставин справи, норми матеріального права апеляційним господарським судом до спірних відносин застосовані вірно, а тому позовні вимоги про спростування недостовірної інформації задоволенню не підлягають.
Як наслідок, не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з недоведеністю завдання такої шкоди спірною публікацією та її оціночним характером.
Доводи касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Херсоноблагробуд" про те, що відомості, викладенні в статті, не є оціночними судженнями, які принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до вищенаведеної норми не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
При цьому, стверджуючи про порушення апеляційним судом норм матеріального права, скаржник не вказав суті невірного застосування відповідних положень законодавства.
Помилковим є посилання скаржника на необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції висновку експертизи № 3454/28, оскільки в силу положень ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Херсоноблагробуд" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2011 року у справі № 2/20-10 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
І. П. Ходаківська