"03" серпня 2011 р. Справа № 16/156
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Кривди Д.С.,
Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргуВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю"
на постанову
на
рішення Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року
господарського суду Полтавської області від 05.04.11 року
у справі господарського судуПолтавської області
за позовомДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Черкасигаз"
доВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю"
3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет споруЗАТ "Укргаз-Енерго";
ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кремечукгаз"
простягнення 476098,11 грн.,
в засіданні взяли участь представники:
- позивача:Бєлячкова О.В., Коритан В.Л., Пахомова О.А.,
- відповідача:
- третьої особи:Овчаренко В.Ю., Мельник Т.В.,
не з"явився,
30 грудня 2010 року ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі Кременчуцького ЛВУМГ філії УМГ “Черкаситрансгаз” звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про стягнення заборгованості за транспортування природного газу в квітні 2008 року в сумі 305.291,24 грн., інфляційних за період з червня 2008 року по листопад 2010 року в сумі 91.282,08 грн., пені в сумі 55.426,24 грн., 3% річних в сумі 24.097,55 грн. за період з 21.05.2008 р. по 27.12.2010 р.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.04.2011 року, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 305291,24 грн. заборгованості, 91.282,08 грн. інфляційних, 24.097,55 грн. 3%річних, 4.206,70 грн. державного мита та 208,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення пені в задоволенні позову відмовлено.
Відповідач, ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю”, з судовими рішеннями не погодився та звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю, посилаючись на те, що зазначені судові рішення винесені з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 01 січня 2008 року між ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз” та ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” був укладений Договір № 09-4143/08 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є надання позивачем відповідачу послуг з транспортування, одоризації і редукування природного газу та оплата замовником наданих послуг.
Згідно з умов вказаного Договору від 01.01.2008 р. позивач зобов'язався протягом 2008 року надавати (замовнику) послуги по транспортуванню природного газу замовника магістральними газопроводами в загальному потоці до ГРС, а останній - проводити своєчасну оплату на умовах, передбачених зазначеним Договором.
Пунктом 5.1. Договору встановлений тариф на транспортування 1000 м3 газу по газотранспортній системі Трансгазу в розмірі 83,04 грн., в тому числі ПДВ.
Як вказує позивач, він належним чином виконав умови зазначеного Договору та протягом квітня 2008 року надав відповідачу послуги з транспортування магістральними газопроводами Трансгазу 3676,436 тисяч метрів кубічних природного газу.
З огляду на приписи п.п. 6.1., 6.2. Договору від 01.01.2008 р., на думку позивача, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачеві 305.291,24 грн. вартості послуг до 10 травня 2008 року, враховуючи фактичне споживання послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами відповідачем у квітні 2008 року в обсязі 3676,436 тис.м3.
В той же час, відповідач - ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” вказує на здійснення розрахунків за поставлений у квітні 2008 року природний газ із постачальником газу ЗАТ “Укргаз-Енерго” (перша третя особа), що підтверджується актом № РНг-002221 прийому-передачі партії природного газу від 30.04.2008 р., платіжними дорученнями № 1783 від 03.04.2008 р., № 1860 від 08.04.2008 р., № 2704 від 20.05.2008 р. та податковими накладними № 2282 від 03.04.2008 р., № 2295 від 08.04.2008 р., № 2400 від 20.05.2008 р. (т. 1 а.с. 42-47).
При цьому, відповідач посилається на укладений між ним та ЗАТ “Укргаз-Енерго” Договір на постачання природного газу № 35/77/Х-08 від 28.11.2008 р. (т. 1 а.с. 35-39) та п. 4 Додаткової угоди № 4 від 28.03.2008 р. до вказаного Договору від 28.11.2008 р. (т. 1 а.с. 17, 40), згідно якого до ціни газу включається вартість витрат Постачальника на оплату послуг газотранспортного та газорозподільного підприємств з транспортування та розподілу газу магістральними та розподільними трубопроводами до пунктів приймання -передачі.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, попередні судові інстанції дійшли висновку, що оптовий постачальник -ЗАТ “Укргаз-Енерго” у квітні 2008 року не мало можливості постачати природний газ на ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю”, оскільки відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” від 05 березня 2008 р. № 163, з 01 березня 2008 р. імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірньою компанією "Газ України" за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу.
Окрім цього, НАК "Нафтогаз України" є також головним уповноваженим суб'єктом із формування та розподілу природного газу
Проте, з такими доводами колегія суддів погодитись не може, враховуючи наступне.
Зазначивши, що в розрахунковому балансі надходження розподілу природного газу по Україні на квітень 2008 року від 26.03.2008 р. за № 6/1-486-1295 (т. 2 а.с. 66-67) та у Переліку власників природного газу, які відбирають його із ПСГ ДК “Укртрансгаз” у квітні 2008 року від 26.03.2008 р. № 6/1-486-1295 (т. 2 а.с. 68) відсутні відомості щодо ЗАТ “Укргаз-Енерго”, в той же час, суди не встановили, хто є власником газу, який отримав відповідач в квітні 2008 року.
Крім того, суди не дали належної юридичної оцінки акту № РНг-002221 прийому-передачі партії природного газу від 30.04.2008 р., платіжним дорученням № 1783 від 03.04.2008 р., № 1860 від 08.04.2008 р., № 2704 від 20.05.2008 р. та податковим накладним № 2282 від 03.04.2008 р., № 2295 від 08.04.2008 р., № 2400 від 20.05.2008 року.
Також судами не перевірено, чи виконувався в даному випадку позивачем Наказ НАК "Нафтогаз України" від 25.05.2007 №208 "Про внесення змін до наказу Компанії від 30.01.2007 № 35" з метою приведення наказу Компанії від 30.01.2007 3 35 "Про забезпечення споживачів природним газом у 2007 році" у відповідність з Постановою КМУ від 27.12.2001 № 1729 " Про забезпечення споживачів природним газом" яким було внесено зміни.
Зокрема, абз. Другий п.12 наказу Компанії від 30.01.2007 №35 викладено в наступній редакції : " ДК " Укртрансгаз" в тижневий термін укласти договори із ЗАТ "Укргаз-Енерго" на транспортування природного газу для потреб споживачів, які одержують природний газ з ресурсів ЗАТ "Укргаз-Енерго", крім споживачів, що уклали договори на постачання природного газу з ДК " Укртрансгаз".
Таким чином, суди не перевірили, чи перебували у спірний період ДК "Укртрансгаз" та ЗАТ "Укргаз-Енерго" в договірних стосунках щодо транспортування об'ємів газу, адже в своїх поясненнях (а.с.2-4 т.2) ЗАТ “Укргаз-Енерго” вказує, що позивач мав отримати кошти за транспортування газу у спірний період від нього згідно умов договору № 117-36/14/66/Тр-07 від 28 лютого 2007 року.
Також відповідно п. 6.2 Договору № 09-4143/080 від 1 січня 2008 року між позивачем та відповідачем, останній зобов'язаний за 5 днів до початку звітного місяця провести попередню оплату у розмірі 100 % від вартості очікуваних у звітному періоді послуг. Остаточний розрахунок проводиться відповідно до облікових документів, зазначених у п.4.3 даного договору, а саме, оформленими в установленому порядку актів.
Виконання належним чином даних умов договору та інших зобов'язань сторін щодо спірного періоду судами не перевірялись, як і доводи відповідача та пояснення ЗАТ “Укргаз-Енерго”, хоча вони є суттєвими і необхідними для правильного вирішення спору.
Враховуючи вище наведене, судова колегія вважає, що попередні судові інстанції в порушення вимог ст.43 ГПК України повно, всебічно і об'єктивно не дослідили всі обставини справи, дійшли поспішних висновків, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Згідно з приписами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи, суду слід врахувати вищевикладене, витребувати необхідні докази, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 у справі № 16/156 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області
Головуючий, суддя М.М.Черкащенко
Судді Д.С.Кривда
В.І.Студенець