"02" серпня 2011 р. Справа № 34/17-964-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ТОВ "Науково-виробничого підприємства "АГРО-РИТМ"
на постановувід 16.06.2011р. Одеського апеляційного господарського суду
у справі№34/17-964-2011 господарського суду Одеської області
за позовомЗАТ агропромислового комплексу "САРВАНЬ"
доТОВ " Науково-виробничого підприємства "АГРО-РИТМ"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26., ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46
простягнення 283000 грн.
за участю представників:
позивача: не з'явилися;
відповідача: не з'явилися;
третіх осіб: не з'явилися;
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2011 в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 283000 грн. за договором №6/03 від 12.03.2010 про тимчасове використання земельної ділянки загальною площею 111 га відмовлено з тих підстав, що зазначений договір суборенди є неукладеним, оскільки не пройшов державну реєстрацію (ОСОБА_47).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 рішення місцевого суду скасовано, позовні вимоги задоволено. За тих підстав, що договір повністю виконаний однією стороною і частково іншою стороною, а тому він не може вважатися неукладеним (судді Л. Бойко, Т. Величко, С. Таран).
Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд. вважає, що суд припустився порушень ст.ст. 22, 27,87 ГПК України у вигляді неповідомлення третіх сторін у справі про час і місце засідання суду, не направив їм копії позовної заяви.
Постанова апеляційного суду не відповідає вимогам ЗУ "Про оренду землі" в редакції від 06.10.1998 року. Позивач без згоди орендодавців (третіх осіб) передав орендовану ним земельну ділянку у суборенду. Судом не застосовано ст.ст. 78,90,92 ЗК України, де зазначено, що передавати землю в оренду може тільки власник, яким позивач у справі не являється. Апеляційний суд надав неправильну юридичну оцінку договору сторін, вона не відповідає ст.ст. 182,210,640 ЦК України, ст. 83 ЗУ "Про оренду землі", а.3 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009, де зазначено, що не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо такий правочин підлягає державній реєстрації.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач уклав з фізичними особами, які залучені у справу у якості третіх осіб, договори оренди земельних ділянок, у 2005 році строком на 25 років. Всі договори пройшли державну реєстрацію. Право власності на земельні ділянки належить фізичним особам на підставі Державних актів на право приватної власності.
13.06.2010 позивач - ЗАТ "Саврань" та відповідач ТОВ "НВП "АГРО-РИТМ" уклали договір №06/03 про тимчасове користування земельною ділянкою 111 га для вирощування насіння сільськогосподарських культур у 2010 році. Земельна ділянка була зорана восени. Відповідач зобов'язався по договору після прийняття поля виплатити аванс позивачу по 900 грн. за 1 га, всього 99900,00 грн. і сплачувати плату за користування у розмірі 3000,00 грн. за 1 га, всього 333000,00 грн. Термін дії договору закінчується після виконання повного розрахунку не пізніше 31.12.2010. По розрахунку відповідач заборгував 283000,00 грн. Дослідивши зміст договору №06/03 від 13.06.2010 місцевий суд встановив, що він не пройшов державну реєстрацію, а тому є неукладеним.
Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції. Ним встановлено, що відповідач використовував надану йому по договору земельну ділянку, але відповідно до умов договору не розрахувався за неї. Суд дійшов висновку, що оскільки спірний договір повністю виконаний позивачем і частково відповідачем, він не може вважатися неукладеним.
З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 792 ЦК України передбачено, що відносини найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 8 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Судом першої інстанції встановлено, що договір сторін №06/03 державну реєстрацію не пройшов. Цей факт судом апеляційної інстанції не спростовано. Відповідно до ст. 18 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Такі самі приписи містяться у ст. 126 ЗК України та ст. 640 ЦК України, де зазначено, що договір, який підлягає державній реєстрації є укладеним з моменту його державної реєстрації.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права (що зазначені вище) є обґрунтованими. На підставі ст. 11110 ГПК України, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню.
Доводи скаржника про порушення судом прав третіх осіб колегія суддів залишає поза увагою, оскільки відсутні докази, що треті особи доручили відповідачу (у встановленому порядку) захищати їх права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ТОВ "НВП "АГРО-РИТМ" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 у справі №34/17-964-2011 скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2011 у даній справі залишити без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін
Судді:Є. Чернов
В. Цвігун